
6. Теплова дія струму. Закон Джоуля-Ленца.
Досліди показують, що в провіднику із струмом виділяється тепло і провідник при цьому нагрівається. Це пояснюється тим, що електричні заряди, рухаючись направлено, зустрічають опір у середовищі провідника.
Якщо в провіднику не виконується ніяка робота проти хімічних, чи механічних сил і спад напруги зумовлений лише електричним опором, то енергія струму повністю виділяється у вигляді тепла.
Джоуль і Ленц, працюючи незалежно один від одного, вивчали теплову дію електричного струму. При цьому вони досягли висновку, що кількість тепла Q, яка виділяється в провіднику на ділянці кола, прямо пропорціональна квадрату величини струму І2, опорові R і часу проходження струму, тобто
(18)
де
- коефіцієнт, що залежить від вибору
одиниць вимірювання. Коли
=Кал;
=Дж,
то
.
У
системі СІ Q
і A
вимірюється в Дж,
тоді
.
Якщо підставити значення І з закону Ома, тоді
.
(19)
Закон Джоуля-Ленца виражає величину енергії джерела, яка переходить у тепло.
Зробимо перетворення в останній формулі (19).
Виділимо
ділянку однорідного провідника довжиною
l
і незмінним перерізом S,
тоді
Формула (19) буде:
.
(20)
(помножимо і розділимо (20) на l )
.
Врахуємо,
що
,
а
- питома електропровідність.
Позначимо
- кількість тепла, що виділяється в
кожній одиниці об’єму за 1 сек.
Тобто,
–
закон
Джоуля-Ленца а диференційній формі.
(21)
Видно, що в тепло перетворюється енергія електричного поля.
Механізм перетворення енергії електричного поля в нагрів провідника, тобто тепло – самостійно.
7. Напруга в електричному колі.
Р
озглянемо
найпростіше коло з резистором, що має
опір R
= 9Ом
та джерелом ЕРС з ε
=
9В.
В
колі буде протікати струм, а на опорі R
виникне падіння напруги
,
при цьому величина
буде зростати від лівого краю опору до
правого. Якщо інших опорів в колі немає
(опором провідників нехтуємо), то на
опорі R виділяється (падає) вся напруга,
що створюється джерелом ЕРС, тобто
.
Яка природа виникнення падіння напруги між краями резистора R?
Р
озглянемо
приклад з гідродинаміки.
Насос
створює на вході до труби підвищений
тиск
.
На іншому краю труби тиск Р2
,дорівнює атмосферному, приймемо Ратм.=
0.
Різниця тисків
примусить молекули води тиснути одна
на одну – виникне потік рідини. Тиск
вздовж труби буде рівномірно спадать
з 9 атм
до 0. Потік рідини спрямований в сторону
зменшення тиску.
Поставимо в середній частині труби ділянку з меншим перерізом.
РА=9 атм. РВ=8 атм. РС=1 атм. РД=0 атм.
Розподіл
тиску вздовж магістралі категорично
зміниться. Біля входу до вузької ділянки
почнуть скупчуватись молекули води, і
їх тиск почне збільшуватись. Раніше в
точці А тиск води був 6 атм.,
тепер він підвищився до 8 атм..
В точці В тиск був 3 атм.,
тепер він упав до 1 атм.,
бо тут виникло розрідження – вода швидше
відходить від точки В, ніж надходить до
неї. Між точками А та В виникне перепад
тиску
.
Однак загальний перепад тиску між краями
труби не змінився;
.
В електричному колі відбуваються процеси, подібні розглянутим для гідродинаміки.
Приєднаємо
до т. А ділянки мідного дроту позивний
полюс джерела ЕРС з
.
Негативний полюс заземлимо. Точку Д
мідного дроту теж заземлимо.
Потенціал
точок дроту (відносно землі) буде
рівномірно спадати по довжині дроту.
Різниця потенціалів на кожній із трьох
виділених ділянок АВ, ВС та СД становитиме
.
Включимо резистор замість ділянки ВС. При цьому його опір буде значно більшим, ніж опір ділянки ВС мідного дроту.
Розподіл потенціалу вздовж ділянки АД зміниться. Опір резистора R стримує рух електронів. Тому в точці С почнуть скупчуватись електрони і потенціал точки С порівняно з точкою Д знизиться. Навпаки, в точці В виникне нестача електронів, що приведе до виникнення тут нескомпенсованого “+” заряду, тобто до підвищення потенціалу.
Таким чином, перепад потенціалів на ділянках кола АВ та СД зменшиться, а між кінцями резистора ВС – збільшиться.
Як
правило, з’єднувальні провідники мають
надзвичайно малий опір, тому в реальному
колі
.
Тобто на резисторі виділиться практично
вся напруга, створена джерелом ЕРС:
.