- •Тема 4. Правове регулювання заснування банків, відкриття філій, представництв та відділень банків. Ліцензування банківської діяльності
- •1. Правове регулювання заснування та державної реєстрації банку
- •1.1. Загальна послідовність дій зі створення банку шляхом заснування
- •1.2.Вимоги до процедури створення банків
- •1.2.1. Особливі вимоги до договору про створення (заснування) банку та протоколу установчих зборів
- •1.2.2. Статутний капітал банку: розмір, джерела та акумулювання
- •1.2.3. Вимоги до статуту банку
- •1.2.4. Вимоги до керівництва банку
- •1.2.5. Особливі вимоги щодо придбання істотної участі у банку
- •1.3. Особливості адміністративних процедур реєстраційного змісту при заснуванні банків
- •1.3.1 Погодження нбу статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність
- •1.3.2. Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність
- •1.3.3. Внесення відомостей про банк до Державного реєстру банків
- •1.3.4. Підстави відмови юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту, та відмови у державній реєстрації такої юридичної особи
- •2. Ліцензування банківської діяльності
- •2.1. Загальні положення про ліцензування банківської діяльності
- •2.2. Можливості збільшення обсягу господарської компетенції банку
- •2.3. Вимоги щодо отримання ліцензії
- •2.4. Вимоги щодо початку нового виду діяльності
- •2.5. Підстави та процедура відкликання банківської ліцензії
- •3. Відкриття банками відокремлених підрозділів на території України. Створення українськими банками дочірніх банків, філій чи представництв на території інших держав
- •3.1. Відкриття відокремлених підрозділів банку (філій та представництв)
- •3.2. Створення українськими банками дочірніх банків, філій чи представництв на території інших держав
- •4. Порядок відкриття філій та представництв іноземних банків на території України
- •4.1. Відкриття філій іноземних банків на території України
- •4.2. Створення представництв іноземних банків на території України
2. Ліцензування банківської діяльності
2.1. Загальні положення про ліцензування банківської діяльності
Статусу юридичної особи банки набувають по факту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та з врахуванням особливостей, що зафіксовані у Законі України «Про банки і банківську діяльність». Однак права здійснювати банківську діяльність банк набуває тільки після отримання банківської ліцензії (ст. 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати банківську діяльність. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність згідно із законами України.
Характерно, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» обмежується строк пасивного існування банку як юридичної особи із виключною господарською правосуб’єктністю, яка не розпочала операції у зв’язку із тим, що не виконала ліцензійні умови та не одержала банківської ліцензії. Зокрема, у ч. 3 ст. 19-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачається, що НБУ зобов'язаний звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи у разі невиконання юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, протягом року з дня державної реєстрації вимог ч. 1 ст. 19 цього Закону.
Також слід вказати, що НБУ вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії.
Ліцензування банківської діяльності є однією з форм державного регулювання діяльності банків (ст. 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та має адміністративне походження і зміст. У ст. 12 ГК України ліцензування визначається як один із засобів державного регулювання господарської діяльності. Тому не слід здійснювати характеристику ліцензування суб’єктів господарювання лише в межах традиційної термінології цивільного права, якою адекватно фіксуються істотні ознаки суб’єктів цивільних правовідносин (це категорії цивільної правоздатності, цивільної дієздатності, цивільної правосуб’єктності тощо). Адже ліцензування відбувається у вигляді зовнішньої публічної процедури, результатом якої є надання державою право - та дієздатній юридичній особі, якою є банк, виключної господарської компетенції (прав та обов’язків стосовно ведення певного виду господарської діяльності, зокрема, банкам надається право на ведення банківської діяльності) та господарської деліктоздатності.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська ліцензія - документ, який видається НБУ в порядку і на умовах, визначених у Законі України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.
Слід підкреслити, що НБУ ліцензує саме ті операції, які у сукупності кваліфікуються як банківська діяльність. Про початок провадження всіх інших операцій, які по своїй сутності не є виключно банківськими, центральний банк попередньо інформується банком, який має намір їх здійснювати (глава 5 «Вимоги щодо початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг» розділу III «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів»), що слід розуміти як лібералізацію у підході до міри адміністративного регулювання операцій банків.