1.2.Вимоги до процедури створення банків

Враховуючи специфіку діяльності та статусу банків, спеціальне законодавство встановлює ряд особливих вимог до загальних правил щодо створення цієї категорії суб’єктів підприємницької діяльності. Основним нормативно-правовим документом, що регулює питання створення та державної реєстрації банків на підзаконному рівні, є «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів», затвердженого постановою Правління НБУ від 8 вересня 2011 р. № 306.

1.2.1. Особливі вимоги до договору про створення (заснування) банку та протоколу установчих зборів

Протокол зборів засновників, на якому приймається рішення про заснування банку-акціонерного товариства та про перший випуск його акцій, має містити рішення, що визначені в нормативно-правових актах НКЦПФР.

Протокол установчих зборів (зборів учасників) має містити рішення про створення банку, затвердження його статуту, обрання наглядової (спостережної) ради і ревізійної комісії, призначення голови правління (ради директорів), головного бухгалтера та членів правління (ради директорів) банку, а також призначення уповноваженої особи для погодження статуту, державної реєстрації та реєстрації банку, рішення про затвердження бізнес-плану, затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій (для акціонерного товариства), інші положення відповідно до законодавства України.

У протоколах зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування. Протоколи підписують голова та секретар.

У разі створення банку однією особою рішення приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснування банку та про заснування банку. Підпис фізичної особи на рішеннях підлягає нотаріальному засвідченню, а підпис представника юридичної особи засвідчується відбитком печатки товариства (для іноземної особи у разі її наявності).

У разі створення державного банку подається постанова КМУ про створення державного банку, що містить посилання на статтю витрат на створення цього банку в законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Стосовно договору про створення (заснування) банку, то він має бути підписаний засновниками банку і засвідчений відбитками їх печаток. Підписи фізичних осіб - засновників банку на договорі про створення банку засвідчуються нотаріально¹. По змісту договір про створення (заснування) банку має містити положення, визначені Законом України «Про акціонерні товариства».

Слід відзначити, що вимоги про укладення договору про створення (заснування) банку не поширюються на державні та кооперативні банки, а також на банки, що створюються однією особою.

1.2.2. Статутний капітал банку: розмір, джерела та акумулювання

У ст. 14 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Для виробничих кооперативів мінімальний розмір статутного капіталу взагалі не встановлено.

На відміну від загальних правил, для банків в Україні передбачено особливі вимоги щодо розміру та порядку формування статутного капіталу. Зокрема, у ст. 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначається, що мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 120 мільйонів гривень. При цьому НБУ має право встановити для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розміру, передбаченого цією статтею².

«Директивою Європейського парламенту і Ради 2000/12 від 20 березня 2000 р. щодо започаткування діяльності кредитних установ та її ведення» у п. 1 ст. 5 передбачено, що «без шкоди для інших загальних умов, встановлених національним законодавством, компетентні органи не повинні видавати ліцензію, коли кредитна установа не має власних коштів, або у випадках, коли початковий капітал становить менше 5 млн. євро». У будь-якому випадку, початковий капітал кредитної установи, як встановлено у п. 2 цієї ж статті, не може бути меншим 1 млн. євро. Таким чином, кількісні параметри формування статутних капіталів банків України перевищують європейські стандарти, однак у європейському праві наявність відповідного капіталу є умовою не створення банку та його державної реєстрації, а надання кредитній установі ліцензії³.

Порядок формування статутного капіталу банків встановлений у ст. 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також у главі 2 Розділу ІІ «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів». Основна вимога – це те, що формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом внесення грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» протягом строку його дії. При цьому резиденти здійснюють внески до статутного капіталу банків гривнями, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Принциповою також є вимога про те, що статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел. Це означає, що фізичні та юридичні особи, які приймають участь у формуванні статутного капіталу банку, зобов’язані надавати НБУ документи, які б засвідчували легальні джерела отримання коштів, що вносяться до статутного капіталу (в кінцевому результаті це документи податкових органів про наявність відповідного легального, тобто задекларованого доходу, з якого сплачені податки).

Також забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення. Ця вимога стосується всіх банків, а особливо банків державних. Згадаємо, що згідно з ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» при створенні державного банку у законі про державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банківські метали, також банки не мають права здійснювати зустрічні інвестиції в статутні капітали один одного та зустрічні інвестиції в статутні капітали їх засновників.

Згідно з п. 2.1 Глави 2 Розділу ІІ «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів» кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку у розмірі, передбаченому в Законі України «Про банки і банківську діяльність», акумулються на накопичувальному рахунку, що відкривається в територіальному управлінні Національного банку та/або Національному банку. Для цього уповноважена особа юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для відкриття накопичувального рахунку протягом п'яти робочих днів після дати подання документів для погодження статуту подає до територіального управління НБУ та/або НБУ документи, визначені нормативно-правовими актами НБУ щодо відкриття рахунків для формування статутного капіталу новостворюваного банку.

Учасники банку зобов'язані не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку, установленого Законом України «Про банки і банківську діяльність» для розгляду документів, визначених Главою 1 Розділу ІІ «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів», перерахувати кошти на накопичувальний рахунок у заявленому розмірі.

Перерахування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, унесених іноземними особами, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату підписання договору про створення (заснування) банку, у разі збільшення статутного капіталу банку - на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу банку, у разі створення (заснування) банку однією особою - на дату прийняття рішення про намір створення (заснування) банку.