- •Пояснювальна записка
- •Список літератури:
- •План занять з “Аналітичної хімії” (II частина)
- •Метод нейтралізації;
- •Метод окислення – відновлення, який в свою чергу
- •Метод осадження;
- •Методи оксидиметрії.
- •Так як в умові задачі дається титр, а його формула
- •Метод йодометрії.
- •Метод осадження.
- •Метод комплексонометрії
- •1). Речовина повинна бути хімічно чиста;
- •2). Склад її повинен строго відповідати формулі;
- •3). Речовина не повинна взаємодіяти з оксигеном, двоокисом карбону та водяними парами повітря.
- •Розрахунки в об’ємному аналізі. Під час об’ємно - аналітичних визначень найчастіше розраховують одну з 3 –х величин:
- •Масу розчиненої речовини можна визначити за титром, якщо відомий об’єм:
- •А тепер, знаючи Сn СаСо3 можна визначити Сn Тр.Б.
- •I.Організаційна частина.
- •II. Вивчення нового матеріалу.
- •Стандартний
- •Робочий
- •Використовуемо формулу
- •Запитання для самоконтролю
- •В). Нормальна
- •Фронтальний опит.
- •Використана література
Так як в умові задачі дається титр, а його формула
Т =
+7 +5e- +2
б ). KMnO4 MnSO4;
В цьому випадку еквівалент перманганату буде іншим.
Екв. KMnO4
(в кислому
середовищі).
Cn KMnO4=
В методі перманганатометрії розчин KMnO4 виконує 2 функції - (досліджуваного або стандартного розчину та індикатору). Так як він має рожево-фіолетове забарвлення, то коли його титрують – до обезбарвлення, а коли ним титрують, то аж доки не з’явиться блідо-рожеве забарвлення досліджуваного розчину, яке не зникне на протязі 1 хвилини.
В нашому курсі ми вивчаємо дві роботи.
“Приготування розчину КMnO4 та визначення його Cn і Т”.
2. “Визначення заліза в солі Мора”.
Хімізм методу перманганатометрії:
а).для першої роботи: “Приготування стандартного розчину KMnO4 та визначення його Cn за щавелевою кислотою”.
+7 -2 +2
2 KMnO4 + 5 Н2С2О4 +3Н2SO4 = 2MnSO4 + 10CO02 + K2SO4 + 8H2O
Mn7+ + 5e- = Mn2+ 2 окислювач
C2O2-4 – 2e- = 2CO02 10 5 відновник
б). для другої роботи: “Визначення вмісту заліза в солі Мору “.
2 KMnO4 + 10FeSO4 + 8Н2SO4 = 5Fe2(SO4)3 + 2MnSO4 + К2SO4 + 8H2O;
Fe2+ - 1e- = Fe3+ 5 відновник
Mn7+ + 5e- = Mn2+ 1 окислювач
Метод йодометрії.
Йодометрія – один з методів оксидиметрії, в основі якого лежать реакції:
I02 + 2е- = 2I-; 2I-I – 2е- = I02;
Цим методом визначають окислювачі та відновники. При цьому використовують два стандартних розчини – для визначення відновників – розчин йоду (окислювач), для визначення окислювачів – розчин тіосульфату натрію Na2S2O3 – (відновник).
Окислювачі визначають методом заміщення, суть якого в тому, що до досліджуваного розчину додають надлишок розчину КІ в кислому середовищі.
Окислювач виділяє з КІ еквівалентну кількість йоду, який відтитровують розчином Na2S2O3. В якості прикладу розберемо реакцію з К2Сч2О7
( окислювач).
К2Сч2О7 + 6КІ + 7Н2SO4 = 3І02 + Сч2(SO4)3 +K2SO4 + 7H2O ;
2Cг6+ + 6е-= 2Сч3+ 1 окислювач
2І- - 2е- = І02 3 відновник
І2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6
Тетратіонат натрію
I02 + 2e- = 2I-
2S2O2-3 – 2e- = S4O3-6
тетратіонат натрію
Дихромат калію виділяє еквівалентну кількість йоду. За об’ємом розчину тіосульфату натрію, який пішов на титрування йоду, можна розрахувати нормальну концентрацію розчину К2Сч2О7, а потім його титр та масу в грамах.
Вміст відновників в розчинах знаходять прямим титруванням стандартним розчином І2. Йодомитричний метод широко використовують в харчових лабораторіях для дослідження жирів на вміст ненасичених жирних кислот.