1. Метод нейтралізації;

2. Метод окислення – відновлення, який в свою чергу

підрозділяється на метод перманганатометрії та йодометрії;

3. Метод осадження;

4. Метод комплексонометрії.

Метод нейтралізації.

В основі методу лежить реакція взаємодії між іонами Н⁺ (що зумовлюють кисле середовище) та ОН^- (що зумовлюють лужне середовище). Метод застосовується для визначення кислот, основ та солей, (які взаємодіють з основами або кислотами, такі як Na₂CO₃, NH₄Cℓ, Na₂B₂О₇ та інші.). Для визначення кислот використовують титровані розчини лугів – NaOH або КОН, для визначення основ – розчини кислот - НСℓ; H₂SO₄; H₂C₂O₄;

Любе об’ємно-аналітичне визначення складається з слідуючих операцій:

1. Приготування стандартного розчину;

2. Вибір індикатора;

3. Встановлення титру та нормальності стандартного розчину;

4. Титрування досліджуваного розчину стандартним розчином;

5. Розрахунки результатів аналізу.

В методі нейтралізації в якості індикаторів використовують:

1. Фенолфталеїн;

2. Метиловий оранжевий;

Таблиця 1.

1.Фенолфталеїн	Кисле середовище	Нейтральне середовище	Лужне середовище
	Безбарвний	Безбарвний	Від рожевого до малинового
2. Метиловий-оранжевий	Рожевий	Оранжевий	Жовтий
3.Лакмус	Рожевий	Фіолетовий	Синій

Методи оксидиметрії.

а). перманганатометрія – це метод об'ємного аналізу, в якому в якості стандартного розчину використовують розчин КМnО_4. Перманганат калію являється сильним окислювачем, особливо в кислому середовищі і здатен окислювати багато речовин. Для того, щоб зрозуміти чому це так, необхідно згадати будову атому мангану та пояснити, що з ним відбувається, коли він знаходиться в складі КМnО₄ в різних середовищах розчинів.

Найкраще це йому вдається в кислому середовищі, він збирає найбільшу кількість електронів аж 5.

Mn^º +25) ) ) ) 1S²2S²2P⁶3S²3P⁶4S²3d⁵

2 8 13 2

1S² 2S² 2Р⁶ 3S² 3Р⁶ 3d⁵ 4Р⁶

↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ 4S² ↑↓

В період хімічного збудження відбувається розпарювання 4S² електронів, так як є вільні орбіталі Р, d, ƒ, таким чином манган має 7 неспарених електронів на 3 –ому та 4-ому рівнях, які він легко може віддати іншим елементам, відновлюючи їх, а сам окислюється до останньої межі:

+7

Наприклад в сполуці КМnО₄ де манган має окислювальне число +7.

Схаменувшись, що віддав всі свої неспарені електрони, манган стає

сильним агресором, тобто окислювачем і намагається повернути їх собі.

Наприклад:

-2 +7 +2

5Н₂S + 2KMnO₄ + 3H₂SO₄→5S^º+2MnSO₄+K₂SO₄+8H₂O;

+7

Mn + 5е^- = Mn⁺² 2 окислювач

S^-2 – 2e^- = S⁰ 10 5 відновник

В нейтральному середовищі манган приєднує 3 електрони.

+7 +4 +4 +6

2KMnO₄ + 3К₂SO₃ + 5Н₂O→2Mn(OH)₄+3К₂SO₄ + 2КОН

Mn⁺⁷ + 3 е^- = Mn⁺⁴ 2 окислювач

S⁺⁴ – 2e^- = S⁺⁶ 6 3 відновник

В лужному середовищі манган приєднує лише 1 електрон.

+4 +7 +6 +6

Na₂SO₃+2KMnO₄+2KOH→Na₂SO₄ + 2К₂MnO₄ + Н₂О;

M n⁺⁷ + е^- = Mn⁺⁶ 2 окислювач

S ⁺⁴ – 2e^- = S ⁺⁶ 2 1 відновник

Це дуже важливо знати, тому що є такі задачі, в яких еквівалент KMnO₄ треба визначити залежно від середовища, в якому відбувається реакція.

Наприклад:

Задача. ТKMnO₄= 0,002980. Знайти нормальну концентрацію розчину для реакцій, в яких перманганат калію перетворюється:

а). в МnO₂; б).MnSO₄;

Дано:

ТKMnO₄= 0,002980.

Знайти Сn KMnO₄ в реакціях:

а) перетворюється на МnO₂;

б).перетворюється на МnSO_4;

_{+7 +3е +4}

а). KMnO₄ → MnO_{2 +7}

процес відновлення, але Mn являється окислювачем.

Знаходимо молярну масу KMnO₄ .

М (KMnO₄) = 158 г.

Еквівалент окислювача дорівнює молярній масі поділеній на кількість прийнятих електронів.

Екв. KMnO₄ =