- •Модуль 2. Тема 8. Оcобливості організації виховної роботи з дітьми різного віку в умовах оздоровчого закладу План
- •1. Саморозвиток особистості як процес.
- •2. Створення умов для продовження цілеспрямованого розвитку людини як суб’єкта діяльності, як непересічної особистості — основна мета педагогічної діяльності влітку.
- •3. Вимоги до педагога-організатора, котрий вирішує проблеми самоактуалізації підростаючого покоління в умовах табірного літа. Вміння, котрими він повинен володіти.
- •4. Формування творчої особистості як найвища мета процесу організації майбутнього дитини, спрямованого на її особистісне самовираження, самовизначення й самореалізацію.
- •5. Типи взаємовпливу людей (за р.Ольшанським).
- •6. Ситуація успіху як необхідна умова самоствердження особистості. Ситуації успіху та неуспіху. Технологія створення педагогом-організатором ситуації успіху для дітей в умовах табірного літа.
- •7. Технологія спонукання учнів різних вікових категорій до саморозвитку й самовиховання.
- •8. Особливості процесу формування системи соціальних взаємин школярів різного віку з оточуючим світом в умовах табірного літа.
- •9. Роль і місце організованого дозвілля у процесі вирішення проблем самовираження та самовизначення школярів різних вікових категорій в умовах табірного літа.
- •9.1. Рольові ігри як спосіб розвитку самодіяльності учнів молодшого шкільного віку та спонука до їх самовиховання.
- •9.2. Виховні заходи, що формують самостійність та адекватну самооцінку підлітка — засіб вирішення проблеми самовираження й самовизначення особистості підлітка в умовах табірного літа.
- •10. Вікові проблеми підлітків.
- •Підсумки зборів.
- •11. Роль експрес-діагностики у роботі педагога-організатора з вирішення проблем самоактуалізації дітей.
- •Додатки
- •Додаток 1
- •Вплив реклами на молодь
- •(Бесіда “за круглим столом”)
- •Додаток 2 Галявина чудесних казок
- •Додаток 3 Аукціон “Веселі розваги”
- •Турнір майбутніх сімей
- •Порядок підготовки та проведення
- •Додатковий матеріал Технологія спілкування з дітьми різного віку в умовах табірного літа План
- •1. Процес спілкування як складний психологічний чотириаспектний акт.
- •2. Поняття про атракцію. Компоненти атракції.
- •3. Емпатія. Шляхи оволодіння емпатією.
- •4. Педагогічна технологія розуміння особистості дитини.
- •5. Роль знання “мови тіла” у роботі педагога-організатора.
- •6. Педагогічний стиль спілкування. Стилі спілкування педагога-організатора; їх основні ознаки.
- •7.1.1. Знання класифікації школярів за ставленням до навчання, характером сподівань, відповідністю результатів докладеним зусиллям.
- •7.1.2. Знання рівнів емоційної виразності дітей.
- •7.2. Розуміння закономірностей розвитку дітей; процесу формування суспільної спрямованості особистості дитини в таборі.
- •7.2.1. Володіння педагогом-організатором різними способами взаєморозуміння.
- •7.2.2. Використання прийомів ефективного слухання у роботі педагога-організатора.
- •7.2.3. Техніка привертання уваги — невід’ємний компонент майстерності педагога-організатора.
- •7.3. Вміння створити необхідні умови для творчої діяльності тимчасових дитячих об'єднань.
- •7.3.1. Механізми, що лежать в основі формування міжособистісних взаємин.
- •7.3.2. Конфліктна ситуація та конфлікт. Способи врегулювання конфліктів.
- •7.3.3. Класифікація людей за характером сприймання події та реакції на неї.
- •7.3.4. Основні типи реакцій дітей на різні ситуації.
- •Питальник
- •12. Гурткова робота в лот
- •Програма гуртка "Етикет"
- •Орієнтовний тематичний план
- •Поради до теоретичних занять
- •Орієнтовний тематичний список заходів
- •Зміст роботи кружка «Умілі ручки»
- •Чарівні шпиці /Гурток/
- •(Концерт).
- •Гурток «Те, що ми вміємо – помножимо на вміння друзів»
- •Зміст програми
4. Формування творчої особистості як найвища мета процесу організації майбутнього дитини, спрямованого на її особистісне самовираження, самовизначення й самореалізацію.
Сучасна психолого-педагогічна література трактує мету виховання як формування повноцінної творчої особистості.
У роботі педагога-організатора, вихователя особистість і творчість повинні бути нероздільними поняттями. Особистість ми повинні розглядати як об'єкт і суб'єкт, результат і показник ефективності виховання.
Бажаючи створити умови, сприятливі для розвитку творчих здібностей дитини, доцільно під час табірної зміни відкрити сітку творчих майстерень (бажана саме така назва, адже очолюватиме її майстер-спеціаліст з даної галузі, професіонал).
З кожного виду творчості бажано проводити не один за зміну, а декілька конкурсів, що сприятиме прискореному розкриттю природних задатків дитини, більш повному задоволенню її пізнавальних потреб, прояву оригінальності мислення, буянню уяви, доброму духу змагання та уміння працювати спільно поряд із ровесниками, що захоплені однією справою: малюнки на асфальті, камені, ікебана, вокалісти, інструменталісти, прозаїки, виконавці репу, бальних танців, фантастичні карикатури, театрального мистецтва, перукарів, модельєрів одягу, знавців рідної та іноземної мов;
— формувати загальнолюдські моральні норми (доброту, взаєморозуміння, милосердя, віру, терпимість), культуру спілкування;
— умовою ефективної побудови виховного процесу є також забезпечення єдності цілей педагогів-організаторів, вихователів та цілей школярів.
Заувага. Пропонуємо до творчого використання сценарій бесіди “за круглим столом” “Вплив реклами на молодь” (див. додаток 1).
Діяльність людини завжди пов'язана з творчим перетворенням предмету (об'єкту). Вона починається з творчого переосмислення отриманої інформації, потім відбувається дія, що перетворює явище або предмет. Тому діяльнісний підхід в організації виховного процесу є головним; здійснюється він через колектив, оскільки останній дає важливий стимул для розвитку особистості.
Такими можуть бути: ситуація взаємодії кожного члена колективу зі школярами з позиції керівництва і підпорядкування; ситуація співпереживання ровесникам, старшого — меншому товаришеві, коли необхідна відповідальність за загальну справу, досвід, інтелект, моральне напруження; ситуація турботи. Моральний вибір допускає ситуації конфлікту, успіху, вибору.
Змагання відіграє важливу роль у формуванні емоційно-психологічної єдності, виникнення почуття “ми — колектив”. Співвідношення свого колективу з іншими спричинює єдність, подолання протиріч, конфліктів. Виникає короткочасний стрибок у розвиткові колективу. Проте змагання може нести й негативний педагогічний заряд. Психолог А.Н.Лутошкін, вивчаючи емоційний клімат дитячих колективів, висловив попередження: “Загальна активність можлива лише в колективі, що живе і діє повнокровно. Вона зникає там, де втрачений інтерес один до одного, де панує байдужість. Постійне безконтрольне включення дитячого колективу в гострі змагальні ситуації з іншими колективами приховує у собі небезпеку; в цих умовах може розвинутися груповий егоїзм, атмосфера запоруки протиставлення вузькогрупових інтересів інтересам всього колективу школи, загальній справі”.
Для детальнішого вивчення педагогом-організатором міжособистісних взаємин і можливостей щодо формування творчої особистості в рамках творчого колективу доцільно звернутися до книги “Изучение личности школьника учителем”, яка й рекомендує методику формування “Творчого колективу”.
Передусім зазначимо, що автором даної книги структура творчого колективу визначається так: Г (генератори ідей), Р (резонатори, підхоплюють і розвивають ідею), К (критики), А (активатори — керують процесом пошуку, створюючи певний емоційний настрій). Доцільно пропоновану структуру доповнити ще одним компонентом: В (виконавці).
Мета методики з формування творчого колективу полягає у роботі з вивчення й встановлення індивідуального обличчя учасників творчого спільного пошуку. Педагог-організатор (школяр, батьки, представники громадськості тощо) виконує роль шукача завдання, створює тим самим психологічний клімат, який саме і сприяє пошуку. Учням можна запропонувати, порахувавши до “4”, розбитися на команди, у яких визначаються групи з емблемами певного кольору: зелений, червоний, синій, жовтий — відповідно, генератори, резонатори, критики, активатори. Виконуючи певні завдання, педагог-організатор переміщує гравців, щоб у групах були представлені різні складові структури, необхідні для виконання творчого завдання і роботи колективу загалом, і саме ті, від яких залежить вміла інструментовка формування особи вчителями.
Таким чином, педагог-організатор має можливість скласти таблицю, в якій фіксуються індивідуальні особливості, властиві творчій діяльності учнів, а в результаті в учителя — психологічний портрет дитини.
Прізвище, ім’я |
Номер завдання, роль |
Види завдань, що переважають |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||||
Геннадій К. |
Г |
А |
А |
Р |
А |
— |
А |
потребують інтуїтивного рішення, фантазії |
||||||
Ірина Л. |
А |
Р |
— |
— |
К |
— |
— |
немає |
За допомогою соціометричного дослідження педагог-організатор отримує дані не лише про індивідуальне становище кожного школяра в системі особистісних взаємостосунків у тимчасово створеному колективі дітей влітку, але й загальну картину цієї системи — статусну структуру групи. Статусна структура групи — це кількісне відношення статусних категорій з точки зору їх вираження — “зірки”, “прийняті”, “ізольовані”. Статусна структура характеризується особливим діагностичним показником — рівнем благополуччя взаємовідносин (РБВ). Якщо в першій і другій категоріях школярів більше, ніж у третій та четвертій, то РБВ групи високий.
Низький рівень РБВ спостерігається при перевазі школярів з низьким статусом.
Особливим діагностичним показником вважається відсоток учнів, яких не вибрали: “індекс ізоляції”. Експериментальні дослідження стверджують, що такі школярі дуже чутливі до особливостей організації спільної діяльності, стилю відносин вчителя і дитячого колективу.
Пропонована методика сприяє більш грамотному підходу педагога-організатора та вихователя до вирішення проблем формування творчої особистості дитини в умовах табірного літа.