- •Модуль 2. Тема 8. Оcобливості організації виховної роботи з дітьми різного віку в умовах оздоровчого закладу План
- •1. Саморозвиток особистості як процес.
- •2. Створення умов для продовження цілеспрямованого розвитку людини як суб’єкта діяльності, як непересічної особистості — основна мета педагогічної діяльності влітку.
- •3. Вимоги до педагога-організатора, котрий вирішує проблеми самоактуалізації підростаючого покоління в умовах табірного літа. Вміння, котрими він повинен володіти.
- •4. Формування творчої особистості як найвища мета процесу організації майбутнього дитини, спрямованого на її особистісне самовираження, самовизначення й самореалізацію.
- •5. Типи взаємовпливу людей (за р.Ольшанським).
- •6. Ситуація успіху як необхідна умова самоствердження особистості. Ситуації успіху та неуспіху. Технологія створення педагогом-організатором ситуації успіху для дітей в умовах табірного літа.
- •7. Технологія спонукання учнів різних вікових категорій до саморозвитку й самовиховання.
- •8. Особливості процесу формування системи соціальних взаємин школярів різного віку з оточуючим світом в умовах табірного літа.
- •9. Роль і місце організованого дозвілля у процесі вирішення проблем самовираження та самовизначення школярів різних вікових категорій в умовах табірного літа.
- •9.1. Рольові ігри як спосіб розвитку самодіяльності учнів молодшого шкільного віку та спонука до їх самовиховання.
- •9.2. Виховні заходи, що формують самостійність та адекватну самооцінку підлітка — засіб вирішення проблеми самовираження й самовизначення особистості підлітка в умовах табірного літа.
- •10. Вікові проблеми підлітків.
- •Підсумки зборів.
- •11. Роль експрес-діагностики у роботі педагога-організатора з вирішення проблем самоактуалізації дітей.
- •Додатки
- •Додаток 1
- •Вплив реклами на молодь
- •(Бесіда “за круглим столом”)
- •Додаток 2 Галявина чудесних казок
- •Додаток 3 Аукціон “Веселі розваги”
- •Турнір майбутніх сімей
- •Порядок підготовки та проведення
- •Додатковий матеріал Технологія спілкування з дітьми різного віку в умовах табірного літа План
- •1. Процес спілкування як складний психологічний чотириаспектний акт.
- •2. Поняття про атракцію. Компоненти атракції.
- •3. Емпатія. Шляхи оволодіння емпатією.
- •4. Педагогічна технологія розуміння особистості дитини.
- •5. Роль знання “мови тіла” у роботі педагога-організатора.
- •6. Педагогічний стиль спілкування. Стилі спілкування педагога-організатора; їх основні ознаки.
- •7.1.1. Знання класифікації школярів за ставленням до навчання, характером сподівань, відповідністю результатів докладеним зусиллям.
- •7.1.2. Знання рівнів емоційної виразності дітей.
- •7.2. Розуміння закономірностей розвитку дітей; процесу формування суспільної спрямованості особистості дитини в таборі.
- •7.2.1. Володіння педагогом-організатором різними способами взаєморозуміння.
- •7.2.2. Використання прийомів ефективного слухання у роботі педагога-організатора.
- •7.2.3. Техніка привертання уваги — невід’ємний компонент майстерності педагога-організатора.
- •7.3. Вміння створити необхідні умови для творчої діяльності тимчасових дитячих об'єднань.
- •7.3.1. Механізми, що лежать в основі формування міжособистісних взаємин.
- •7.3.2. Конфліктна ситуація та конфлікт. Способи врегулювання конфліктів.
- •7.3.3. Класифікація людей за характером сприймання події та реакції на неї.
- •7.3.4. Основні типи реакцій дітей на різні ситуації.
- •Питальник
- •12. Гурткова робота в лот
- •Програма гуртка "Етикет"
- •Орієнтовний тематичний план
- •Поради до теоретичних занять
- •Орієнтовний тематичний список заходів
- •Зміст роботи кружка «Умілі ручки»
- •Чарівні шпиці /Гурток/
- •(Концерт).
- •Гурток «Те, що ми вміємо – помножимо на вміння друзів»
- •Зміст програми
7.3.2. Конфліктна ситуація та конфлікт. Способи врегулювання конфліктів.
Конфлікт — це, на жаль, одна з характерних прикмет сьогодення, коли в силу об'єктивних причин порушується психологічна рівновага, витрачається певний відсоток здоров'я.
Педагогу-організатору потрібно знати типологію конфлікту, щоб вірно вибрати стратегію поведінки. Конфліктна ситуація — це ще не конфлікт, це лише його база.
Конфліктна ситуація може бути реальною і уявною. Перша, коли ображаються честь, гідність, особи, друга — є найнебезпечнішою, тому що є ніби завуальованою, породжуючи ворожість, злобу.
Нагадаємо слова з “Дєтки” П.К.Іванова (вважаємо, що вони стануть у пригоді багатьом педагогам-організаторам): “Подолай у собі жадібність, лінощі, самовдоволення, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо і не бери близько до серця недобрих думок про них”.
Раціональна і емоційна конфліктна ситуація — виникає у випадку, коли розпорядження виконане невчасно. Раціональний підхід потребує намагання створити оптимальні умови для виконання. Зауваження подається в коректній, шанобливій формі, але часто у педагогів “вмикається” емоційно-словесний “душ”, який може призвести до реального конфлікту.
7.3.3. Класифікація людей за характером сприймання події та реакції на неї.
Особистісні й міжособистісні конфліктні ситуації залежать від того, як людина сприймає події, яким психологічним чином і за яким типом реагує. За характером сприймання події та реакції на неї люди поділяються на:
а) екстрапунітивних — неврівноважений психологічний стан; обвинувачують усіх навколо, окрім себе; власну злість зганяють на інших;
б) інтрапунітивних — самообвинувачувачі; на оточуючих діють своїми зовнішніми проявами — похмурістю, злістю, незадоволенням, напруженістю, сердитістю;
в) імпунітивних — живуть за принципом: ніхто не винний, що сталося — те сталося; не вживають ніяких заходів при конфліктній ситуації.
Заувага. Для з'ясування особистісної тенденції щодо відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях рекомендуємо запропонувати школярам тест, адаптований до умов нашого суспільства Н.В.Грішиною (див. додаток).
7.3.4. Основні типи реакцій дітей на різні ситуації.
Доцільно скористатися й тими порадами, котрі допоможуть у вирішенні педагогічних ситуацій, а також знанням основних типів реакцій дітей на різні ситуації. В разі відмови від контактів, ігор, їжі ( виникає в дітей, яких вперше “відірвали” від звичного сімейного кола, друзів, матерів) педагог-організатор повинен проявити максимальну доброту, чуйність, увагу, розуміння, турботу про дитину, щоб допомогти перебороти бар'єр відчуження, що склався в даній ситуації.
Основні типи реакцій дітей на різні ситуації:
1. Реакція опозиції. Може виникнути в дитини через надзвичайні (незвичні та надмірні) претензії до неї, непосильне для неї навантаження і доручення. В такому випадку дитина прикидається хворою, щоб привернути увагу, намагається нашкодити супернику. Педагог-організатор повинен в такому випадку частіше звертати увагу на таку дитину, змінювати доручення, авансувати, “емоційно погладжувати” навіть за незначні вчинки.
2. Реакція компенсації — бажання дитини свою слабкість та невдачу в одній сфері заповнити успіхами в іншій. Педагог-організатор повинен намагатися підтримувати дитину, розуміти її поведінку та вчинки. Ні в якому разі не докоряти дитині за невдачі.
3. Реакція емансипації. Проявляється в бажанні звільнитися з-під опіки та контролю. Одним з крайніх проявів цієї реакції може бути втеча з табору. Щоб не трапилося такого випадку, необхідно якнайшвидше формувати об'єднання дітей для того, щоб передати деякі функції керівництва та управління органам тимчасово створених мікрогруп, представникам “ради справи” в ході спільного творчого життя і діяльності.
4. Реакція захоплення є однією з найважливіших рис підліткового віку. Вона визначає подальший розвиток особистості дитини. Педагог-організатор повинен розуміти особливості будь-якого захоплення дітей для того, щоб у випадку небажаних відхилень спрямувати їх у позитивне русло.
Якщо все ж таки ви не змогли протистояти виникненню конфліктної ситуації, стала явною реакція протистояння, тоді в такому випадку намагайтеся перш за все зберегти тактовність та шанобливе ставлення до дитини, а потім скористайтеся порадами Д.Г.Скотт (автора книги “Конфликты и пути их преодоления”):
— з'ясуйте причину конфлікту;
— застосуйте правильну техніку вирішення конфлікту. Для цього скористайтеся:
1. Методом творчої візуалізації.
2. Методом мозкового штурму, мозкової атаки, що корисно при пошуках альтернативного рішення.
3. Методом автоматичного запису для з'ясування власної позиції, реакції на певні можливості.
4. Методом мисленнєвої уяви (отримати відповідь внутрішнього голосу стосовно вибору правильного рішення).
5. Допомогою стороннього радника-консультанта, щоб з'ясувати ситуацію і шлях пошуку можливого рішення.
Отже, спілкування — це багатогранний процес, в результаті якого відбувається становлення особистості, формується і закладається власна позиція в громадянському суспільстві. Пошук шляхів, методів формування культури спілкування — в прилученні до кращих світових надбань культури та кращих психолого-педагогічних надбань науки і практики.
Додаток