5. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство - це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна

шрута та проведення розрахунків по його боргах. Тривалість ііквідаційної процедури - дванадцять місяців, яка може бути продовжена арбітражним судом ще на шість місяців.

Ліквідатор - фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури та забезпечує задоволення визнаних судом їимог кредиторів. Порядок його призначення та вимоги до кандидата ті ж самі, що передбачені щодо керуючого санацією.

Ліквідаційна комісія (її склад) призначається господарським судом за клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів.

Ліквідатор виконує такі повноваження:

• здійснює функції органів управління (керівника) банкрута;

• приймає до свого відання майно банкрута, управляє та роз-юряджається ним;

• здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

391

• вживає заходів щодо виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (включаючи дебіторську заборгованість);

• очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури);

• звільняє працівників банкрута згідно з трудовим законодавством;

• заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є не-оплаченими;

• подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю чи частково, за наявності передбачених Законом підстав (якщо: виконання договору завдає збитків боржникові; договір є довгостроковим (понад рік); виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника);

• вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

• реалізує майно банкрута в установленому порядку (оповіщення через засоби масової інформації про погоджений з комітетом кредиторів порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна; застосування, як правило, конкурентних способів продажу майна; акумуляція коштів, отриманих від продажу майна банкрута, на основному рахунку боржника) та здійснює інші повноваження.

Наявні та отримані від продажу майна та інші кошти банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до черговості.

В першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого для цієї мети;

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку,- у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; ₍

г) витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

392

У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із:

а) зобов'язань банкрута перед своїми працівниками (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства);

б) зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у встановленому законом порядку;

в) вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучають майно (кошти) довірителів (вкладників).

У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів, а також вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

У четверту чергу задовольняються всі включені до реєстру вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у т. ч. і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

У п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства.

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Юридичне значення черговості задоволення вимог кредиторів: вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги; у разі недостатності коштів банкрута для задоволення всіх вимог кредиторів однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, які з врахуванням думки членів комітету кредиторів затверджуються господарським судом. Наслідки затвердження ліквідаційного балансу: а) якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна банкрута або майна, що залишилося, не вистачає для функціонування банкрута відповідно до вимог законодавства,-виноситься ухвала про ліквідацію юридичної особи-банкрута; б) якщо після розрахунків по боргах у банкрута залишилося майно, достатнє (згідно із законодавством) для його функціонування, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

393

Незатвердження звіту ліквідатора може мати місце у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для задоволення вимог кредиторів. В такому випадку виноситься ухвала про призначення нового ліквідатора, який очолює ліквідаційну комісію і забезпечує виконання покладених на нього функцій.

Зазначений порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є загальним. Особливості процедури банкрутства встановлені Законом для окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності - містоутворюючих підприємств, особливо небезпечних підприємств, страховиків, сільськогосподарських підприємств, професійних учасників цінних паперів, індивідуальних підприємців, селянського (фермерського) господарства, відсутнього боржника та боржника, що ліквідується власником, а також передбачені особливості провадження санації боржника його керівником.

Контрольні запитання

1. У чому полягає призначення інституту банкрутства?

2. Які ознаки банкрутства?

3. Розкрийте поняття «суб'єкт банкрутства».

4. Назвіть матеріально-правові та процесуально-правові підстави порушення провадження справи про банкрутство?

5. В яких судах розглядаються справи про банкрутство?

6. Чи може ініціювати порушення провадження справи про банкрутство сам боржник?

7. Які категорії осіб беруть (можуть брати) участь у справі про банкрутство?

8. Назвіть категорії суб'єктів господарських правовідносин, які не можуть бути визнані банкрутом. Обґрунтуйте відповідь.

9. Які стадії можна виділити в процесі провадження справи про банкрутство?

10. У чому полягає роль кредиторів у справі про банкрутство? В якій формі вони діють? Як приймають рішення, що мають значення у справі, зокрема, щодо запровадження певних судових процедур та призначення арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)?

11. Які судові процедури застосовуються у справі про банкрутство? Яке їх призначення?

12. Яка із судових процедур є обов'язковою у справі про банкрутство? Обґрунтуйте відповідь.

13. За наявності яких підстав припиняється провадження у справі про банкрутство?

14. Розкрийте зміст та порядок ведення процедури санації у справі про банкрутство.

394

15. Чим відрізняється мирова угода від решти судових процедур у справі про банкрутство?

16. За наявності яких умов і в якому порядку запроваджується ліквідаційна процедура? Яка особа її очолює? Яке призначення ліквідаційної процедури?

17. В чому полягають правові наслідки визнання боржника банкрутом?

18. Відповідно до якоТ черговості покриваються борги банкрута?

19. Чим завершується ліквідаційна процедура?

20. Чи може суб'єкт господарювання, визнаний банкрутом, продовжити господарську діяльність після завершення ліквідаційної процедури?

Нормативні акти

Господарський кодекс України (глава 23 «Визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом» - статті 209-215).

Цивільний кодекс України (ст. 18, ч. З ст. 110).

Закон України від 14.05.1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України від 30.06.1999 р.) // ВВР України-1999,- № 42-43.- Ст. 378 (з наступними змінами та доповненнями).

Господарський процесуальний кодекс України / в ред. Закону від ВВР України.-1992.- № 6.- Ст. 56 (з наступними змінами та доповненнями).

Закон України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» // ВВР України,- 1993.-№23.-Ст.243; 1995-№ 14.-Ст. 88.

Закон України від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження» // ВВР України.-1999.-№ 24.-Ст. 207.

Закон України від 29.11.2001 р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» // Урядовий кур'єр.- 2001.- 26 грудня.

Закон України від 07.02.2002 р. «Про судоустрій України» // ВВР України.- 2002.-№ 27-28.-Ст. 180.

Указ Президента України від 17.06.1996 р. № 435/96 «Про утворення Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій» // Урядовий кур'єр.- 1996.— 27 червня 1996 p.- № 117-118.

Указ Президента України від 21.04.1998 р. «Про утворення в арбітражних судах України спеціальних колегій з розгляду справ про банкрутство» // Вісник Вищого арбітражного суду України.- 1998.- № 3.- С 14.

Положення про Міністерство економіки України: Затв. Указом Президента України від 23.10.2000 р. // Офіційний вісник України.- 2000.- № 43 (від 10.11.2000 p.).

Постанова Кабінету Міністрів України від 8.02.1994 р. № 67 «Про затвердження Положення про порядок проведення санації державних підприємств» // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію,- 1994.-№ 7.- С 12-15.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1995 р. № 966 «Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань санації, банкрутства та реструктуризації підприємств» // ЗП України - 1996.- № 7,- Ст. 115.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.1996 р. № 1403 «Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій» // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.- 1997.- № 5.- С 24-28.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.1998 р. № 922 «Про особливості санації підприємств агропромислового комплексу» // Урядовий кур'єр.- 1998.- 2 червня.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515 «Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств» // Урядовий кур'єр.-2000.- 17 травня.

395

Постанова Кабінету Міністрів від 24.04.2000 p. № 691 «Про створення державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» // Бюлетень законодавства і юридичної практики.- 2002.- № 4: Законодавство про банкрутство.- С. 84-85.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 765 «Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» //Урядовий кур'єр.- 2000- 21 червня.

Положення про державну госпрозрахункову установу Агенство з питань банкрутства: Затверджено наказом Міністерства економіки України від 06.06.2000 р. № 114 // Бюлетень законодавства і юридичної практики- 2002- № 4: Законодавство про банкрутство.- С. 85-89.

Типове положення про регіональне (обласне) управління з питань банкрутства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції: Затверджено наказом Міністерства економіки від 05.12.2000 р. № 266 // Бюлетень законодавства і юридичної практики.-2002.- № 4: Законодавство про банкрутство.- С. 106-109.

Порядок подання пропозиції арбітражному суду щодо кандадатур арбітражних керуючих: Затверджено наказом Міністерства економіки України від 25.04.2001 р. № 87 // Бюлетень законодавства і юридичної практики.- 2002.- № 4: Законодавство про банкрутство.-С 103-106.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів): Затверджено наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України від 04.05.2001 р. № 72/49 // Бюлетень законодавства і юридичної практики.-2002.-№ 4: Законодавство про банкрутство.- С 100-102.

Наказ Міністерства економіки України від 25.04.2001 р. № 87 «Про затвердження Порядку подання пропозицій арбітражному суду щодо кандидатур арбітражних керуючих» // Вісник господарського судочинства.- 2001.- № 3.- С. 70-72.

Положення про Комісію з питань неплатоспроможності: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2001 р. № 1181 // Офіційний вісник України.- 2001-№98.-Ст. 1728.

Наказ Фонду державного майна України ві 05.10.2001 р. № 1809 «Про затвердження Положення про порядок погодження планів санації господарських товариств та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію» // Вісник господарського судочинства.-2002.-№ 1.-С. 100-103.

Положення про порядок погодження планів санації господарських товариств та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію: Затверджено наказом Фонду державного майна України від 05.10.2001 р. № 1809 // Бюлетень законодавства і юридичної практики.- 2002.- № 4: Законодавство про банкрутство.-С. 138-142.

Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію: Затверджено наказом Фонду державного майна України від 12.10.2001 р. № 1865 // Вісник господарського судочинства.-2002.-№1.-С 104-108.

Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства: Затверджено наказом Міністерства економіки України від 17.01.2001 р. № 10 // Бюлетень законодавства і юридичної практики.- 2002.- № 4: Законодавство про банкрутство-С 122-129.

І Матеріали судової практики

Про деякі питання практики застосування Закону України «Про банкрутство: Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.11.1997 р. № 02-5/444 // Вісник Вищого арбітражного суду України- 1998- № 1.- С 85-100; 1998- № З- С 66-^7 (з наступними змінами).

396

Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби: Розв'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001 р. № 02-5/926 // Бюлетень законодавства і юридичної практики- 2002.- № 4: Законодавство про банкрутство.- С. 286-289.

Про деякі питання, пов'язані з введенням мараторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. № 01-8/307//Вісник господарського судочинства-2002-№2.-С 157-158.

Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство (за матеріалами Вищого господарського суду України: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 25.03.2002 р. № 01-8/339 // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 3.- С 116-122.

Про порядок подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих у справах про банкрутство: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01.04.2002 р. № 01-8/376 // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 3.-С.126-127.

Про деякі питання черговості задоволення вимог кредиторів у справах про банкрутство: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.04.2002 р. № 01-8/447 // Вісник господарського судочинства,- 2002.- № 3.- С. 128-129.

Збірники нормативних актів Науково-практичні коментарі

Законодавство України про банкрутство: Збірник норм, актів // Бюлетень законодавства і юридичної практики України (вид-во Юрінком Інтер).- 2002.- № 4.- 335 с

Фінансові санкції за законодавством України: Збірник норм, актів.- К.: Юрінком Інтер, 2001.-416 с

Господарський процесуальний кодекс. З постатейним матеріалом / Укладач В. Е. Бе-ляневич-К.: Юстініан,2002.-544с

Додаткова література

Афанасьев P. Розвиток державного регулювання запобігання банкрутству в Україні // Предпринимательство, хозяйство и право.- 1998.-№ 10.-С. 10-15.

Афанасьев Р. Г. Банкрутство: напрямки удосконалення ліквідаційної процедури // Вісник Вищого арбітражного суду України.- 2000.-№ 1.

Баранець М. Актуальні проблеми розгляду справ про банкрутство // Збірник рішень та арбітражної практиви Вищого арбітражного суду України.- 1997.-№ 1.- С. 176-180.

Бірюков О. М. Напрямки удосконалення законодавства про банкрутство України // Концепція розвитку законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. Київ, травень 1996 р.- К., 1996.- С. 258-260.

Бірюков О. М. Порівняльно-правовий аналіз інституту неспроможності у законодавстві України та деяких іноземних держав. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.- К., 1999-20 с.

Варгіч С. С. Реформування власності в Україні через банкрутство // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.- 2000.-№ 3.- С. 74-75.

Гражданское и торговое право капиталистических государств / Под ред. Е. Васильева-М.: «Международные отношения», 1993.- С. 440-470.

Дмумагелъдиева Г. Арбитражный управляющий как особый субъект хозяйственного права//Підприємництво, господарство і право.-2001.-№ 8.-С. 15-18.

Джунъ В. Техніко-юридичні аспекта застосування інституту санації у сфері банкрутства // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.-1995.-№3/4.-С 289-290.

397

Джунъ В. Про необхідність розширення кола реорганізаційних процедур інституту неспроможності // Право України.- 1999.-№ 2.- С 10-14.

Джунъ В. Система антикризового управління як визначальний напрям реформи інституту неспроможності // Право України.- 1999.- № 4.- С. 88-89.

Джунъ В. В. Про заходи реформування процесуального режиму інституту неспроможності//Вісник Вищого арбітражного суду України.- 1999.-№ І.-С. 143-147.

Джунъ В. В. Концептуальні засади реформи інституту неспроможності // Вісник Вищого арбітражного суду України.- 1999.-№ І.-С. 182-184.

Джунъ В. В. Про доцільність створення спеціальних судів для розгляду справ про неспроможність // Вісник Вищого арбітражного суду України.- 2000.- № 1.

Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні.- Львів: Інститут технології, бізнесу і права, 2000.- 180 с

Джунь В. Щодо оптимізації механізму врегулювання неплатоспроможності банків // Право України.- 2000.- № 12.- С 40-42.

Джунь В. В. Сучасні тенденції розвитку та визначальні риси законодавства про неспроможність // Вісник господарського судочинства.- 2002.- №. 3.- С 155-160.

Дубовик О. Е. Становление института арбитражных управляющих в Украине // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: Збірник наукових праць. Т. 4.- Одеса: «Астропринт», 2001.- С 93-102.

Закурін М. К. Проблеми реалізації мирової угоди у разі її невиконання обома або однією зі сторін // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 2.- С 45-46.

Коломієць О. О. Визнання громадянина-підприємця банкрутом // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.- 2002.- № 2.- С 51-52.

Костицъкий В. В. Банкрутство як правова форма пошуку ефективного власника // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуски 45-48.-Київський університет: ВГЦ, 2002-№ 48.-С 288-295.

ЛочманЯ. Процедура банкрутства банків // Право України.- 2001.- № 3.- С 61-63.

Мапыга В. А. Экономико-правовое предупреждение сокрытия банкротства // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: тези виступів учасників «Круглого столу» (17-18 квітня 2001 p., м. Київ).- С 100-103.

Овсянникова О. В. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в дії // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: Тези виступів учасників «Круглого столу» (17-18 квітня 2001 р., м. Київ).-С. 107-111.

Подцерковний О. 77. Проблеми мирових угод в арбітражному процесі // Правосуддя -гарант законності у сфері економічних правовідносин. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А. І. Комарової, Д. М. Притики, В. В. Медведчука, М. О. Потебенька та ін.- К., 2000. Том 21 (2).- С 142-147.

Поляков Б. М. Процедура банкротства в Украине: теория и практика.- Донецк: Изд-во «Донбасс», 2001.- 480 с.

Поляков Б. М. Совершенствование правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства) в Украине.- Донецк: Донбасс, 2001.- 340 с.

Поляков Б. Правове становище кредиторів у процедурі банкрутсва // Право України.-2001.- №7.- С. 39-43.

Поляков Б. М. Арбітражний керуючий - найзалежніша особа процедури банкрутства // Вісник господарського судочинства.- 2001.- № 3.- С. 86-89.

Поляков Б. М. Мораторий как необходимый элемент процедуры банкротства // Підприємництво, господарство і право.- 2001- № 10.-С 14-16.

Поляков Б. М. Вдосконалення процесуального законодавства про банкрутство // Вісник господарського судочинства.-2002.-№ 2-С. 52-57.

Поляков Б. М. Деякі питання по ініціюванню провадження справ про банкрутство // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 1.- 109-114.

Поляков Б. М. Ліквідація як процедура банкрутства в Україні // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 2.- С 34-44.

398

Поляков Б. М. Особливості здійснення процедури санації керівником боржника // Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 1,- С 6-Ю.

Поляков Б. М. Правове регулювання процедури розпорядження майном у справі про банкрутство // Вісник господарського судочинства.- 2002.-№ 4.- С 122-132.

Поляков Б. М. Правові проблеми регулювання неспроможності (банкрутства). Автореферат дис.... докт. юрид. наук.- Донецьк, 2003.- 38 с

Попадюк С Способи захисту інтересів кредиторів і боржника у процедурах банкрутства // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IX регіональної науково-практичної конференції (13-14 лютого 2003 р.).- Львів.- С 301-302.

Притика Д. М., Тітов М. І., Щербина В. С. та ін. Арбітражний процес: Навчальний посібник.-Харків: Консум, 1999.-Ч. II-С 182-240.

Пронська Г. В. Деякі питання удосконалення законодавства про банкрутство // Вісник Вищого арбітражного суду України- 1995.- № 3/4- С. 284-289.

Радзивілюк В. В. Деякі питання вдосконалення законодавства про банкрутство // Концепція розвитку законодавства України.-К., 1996.-С 199-200.

Радзивилюк В. Некоторые вопросы ключевой терминологии Закона Украины «О банкротстве» // Предпринимательство, хозяйство и право.- 1997.-№ 5.- С. 30-33.

Радзивілюк В. В. Деякі питання правового регулювання реорганізації та ліквідації суб'єктів банкрутства // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип. 36.- 1998-С. 36-40.

Радзивілюк В. В. Проблеми вдосконалення правового регулювання та термінологічні проблеми деяких судових процедур банкрутства: розпорядження майном боржника та санації // Правосуддя - гарант законності у сфері економічних правовідносин. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А. І. Комарової Д М. Притики, В. В. Медведчука, М. О. По-тебеньката ін-К., 2000. Том 21 (2).-С 103-107.

Радзивілюк В. В. Деякі питання, пов'язані з регламентацією ведення судової процедури санації // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: тези виступів учасників «Круглого столу» (17-18 квітня 2001 p., м. Київ).- С 104-106.

Радзивілюк В. В. Санація як судова процедура банкрутства: порівняльно-правове дослідження. Автореф. дис.... канд. юрид. наук.- К., 2001,- 17 с

Радзивілюк В. В. Судова процедура санації: проблеми визначення і термінології // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 2.- С 197-203.

Радзивілюк В. В. До питання про класифікацію санаційних процедур // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуски 49-51.-2003.-№ 51- С 144-146.

Рябцева Я. Г. Відповідальність арбітражного керуючого // Вісник господарського судочинства.- 2004.- № 1.- С 356-359.

Тітов М. Уточнення поняття банкрутства - визначальний напрям подальшого вдосконалення Закону України «Про банкрутство» // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.- 1996.-№ 1.- С 194-198.

Тітов М. Матеріально-правові та процесуальні аспекти визнання господарюючих суб'єктів банкрутами. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.-Харків, 1997.

Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В. М. Гайворонського.- X.: Консум, 1997.- 192 с

Сгара Э. Мировое соглашение в процедуре санации // Підприємництво, господарство і право-2003.-№ 1.

СПЕЦІНЛЬНП ЧПСТИНН

Розділ 8

ОСОБЛИВОСТІ ПРПВОВОГО РЕГУПЮВНННЯ ОКРЕМИЙ ВИДІВ ГОСПОДПРСЬКИХ ВІДНОСИН

І Тема 21.1 Загальні засади Бракування специфіки окремий видів господарський відносин у процесі їн правового регулювання

1. Об'єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин.

2. Класифікація господарських відносин за різними критеріями.

3. Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання.