7. Система поточного і підсумкового контролю знань

• Основи психологічної практики поєднують роботу на лекціях, семінарських, лабораторних заняттях та самостійну роботу студентів.

• Підготовка до семінарського та лабораторного занять ґрунтується на самостійному опрацюванні теоретичного матеріалу та самостійному виконанні практичних завдань.

• Формами звітності самостійного опрацювання теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань можуть бути: конспектування опрацьованої літератури, творчі письмові роботи, письмові звіти, письмовий аналіз матеріалу, письмовий підбір та аналіз методів і методик, письмове моделювання ситуацій та їх аналіз, самоаналіз та самотестування або безпосередньо робота на семінарських заняттях, що ґрунтується на домашніх заготівках.

• Завданнями поточного контролю з «Юридичної психології» перевірка розуміння та засвоєння матеріалу курсу, умінь самостійно працювати з інформацією, здатності осмислювати зміст навчального матеріалу, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал, умінь викладати та обґрунтовувати власну позицію з певних питань, орієнтація у використанні знань з юридичної психології для аналізу конкретних ситуацій професійної діяльності.

• На оцінювання за роботу з теоре­тичним матеріалом, на семінарських заняттях та за самостійну роботу студентів впливають такі вимоги до роботи студентів, як:

• своєчасність виконання завдань;

• повнота їх виконання;

• якість їх виконання;

• самостійність виконання;

• вірність виконання;

• ініціативність студентів у роботі.

• регулярність роботи;

• активність студентів;

• бажання та прагнення студентів брати участь в роботі;

• творчий підхід до виконання завдань.

7.1. Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю

Оцінювання знань студентів з нормативних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного контролю знань та іспиту.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю на основі якого виставляється підсумкова оцінка за дисципліну.

Завданням поточного контролю є перевірка процесу засвоєння матеріалу курсу, формування необхідних знань, вмінь та навичок.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

За практичні заняття та лекції (контактні форми) = 60 балів, за написання контрольних модульних робіт та виконання самостійних робіт (обов’язкових та вибіркових) = 40 балів.

Організація поточного контролю

При організації поточного контролю розподілено загальну кількість балів, за якими оцінюється поточна робота, між відповідними об’єктами контролю, визначені форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, які доводяться викладачами до студентів на початку семестру.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність та активність роботи студентів на лекціях (ЛР)

• систематичність та активність роботи на семінарських заняттях (ПЗ)

• виконання завдань на лабораторних заняттях (ЛЗ)

• виконання завдань для самостійної роботи теоретичного та практичного спрямування (СР).

За рішенням кафедри можливі також предмети додаткового заохочення роботи студентів (участь в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо). Максимальна кількість балів залишається у встановлених межах.

Оцінювання якості продуктів та дій студентів під час засвоєння юридичної психології здійснюється на основі узагальненої функції бажаності Харрингтона, яка дозволяє унормувати співвідношення шкали оцінювання і шкали відміток. Стандартизоване співвідношення між шкалою бажаності (оцінювання) і відміткою на шкалі бажаності наводиться в табл.1.

Таблиця 1

Оцінки і відмітки за функцією бажаності

Шкала бажаності (оцінювання)	Відмітки на шкалі бажаності
1. Дуже добре	5
2. Добре	4
3. Задовільно	3
4. Погано	2
5. Дуже погано	1

Оцінювання якості продуктів та дій студентів під час засвоєння дисципліни «Юридична психологія» здійснюється з урахуванням складності та якості виконаних завдань. За мінімальну одиницю (1бал) береться найпростіше завдання, яке не вимагає значних зусиль для виконання.

За цією шкалою кожен предмет оцінювання може отримати максимальний бал – 5.

Критерії оцінювання (загальні) подано у табл.2.

Таблиця 2

Загальні критерії оцінювання

Оцінка за шкалою бажаності	Загальні ознаки, показники, характеристики
Дуже добре	студент постійно виконує майже всі запропоновані завдання, самостійно, в основному правильно, вчасно або навіть достроково подає роботи на перевірку, письмові завдання виконує з дотриманням вимог викладача, чисто і охайно, грамотно, красивим, легкозрозумілим почерком, виклад інформації в зошиті – структурований, розбитий на фрагменти, пункти, виділений різними кольорами, підкресленнями, у відповідях – все супроводжує виказом своєї точки зору, аргументує свою думку власними чи відомими фактами, прикладами, спостереженнями, порівняннями, робить повні і правильні висновки, на заняттях поводить себе більшістю активно, зацікавлено, звертається з запитаннями до викладача, прагне виказати свою точку зору, пропонує себе для виконання певних групових ролей, при цьому не тільки не заважаючи нормальному ходу заняття, але й допомагаючи викладачу і одногрупникам, демонструє високу успішність дій з мінімумом витрат.
Добре	студент постійно виконує більшість запропонованих завдань, самостійно, з незначною кількістю помилок, вчасно подає роботи на перевірку, письмові завдання виконує з дотриманням більшості вимог викладача, з незначними помарками і граматичними помилками, зрозумілим почерком, виклад інформації в зошиті - структурований, розбитий на фрагменти, пункти, у відповідях інколи виказує свою точку зору, аргументує свою думку власними чи відомими фактами, прикладами, спостереженнями, порівняннями, робить висновки (не завжди повні і правильні), на заняттях поводить себе активно, зацікавлено і дисципліновано, хоч і не завжди проявляє особисту ініціативу, демонструє високу успішність дій, хоч інколи це супроводжується зайвими витратами часу і зусиль.
Задовільно	навчальна робота не систематична, звичайно виконує половину запропонованих завдань, самостійно, інколи з значною кількістю помилок, не завжди вчасно подає роботи на перевірку, у письмових завданнях може не дотримуватись деяких вимог викладача, почерк зрозумілий, але зустрічаються помарки і граматичні помилки, виклад інформації в зошиті – більшістю неструктурований, у відповідях в основному відтворює навчальний матеріал, майже не підтверджуючи його власною думкою, висновки відсутні, на заняттях поводить себе пасивно, але дисципліновано, демонструє посередню успішність дій.
Погано	навчальна робота не систематична, звичайно виконує менше половини запропонованих завдань, не завжди самостійно, часто з значною кількістю помилок, роботи майже ніколи не подаються на перевірку своєчасно, у письмових завданнях майже не дотримується вимог викладача, почерк малозрозумілий, з великою кількістю помарок і граматичних помилок, виклад інформації в зошиті – неструктурований, у відповідях виклад власної точки зору, висновки - відсутні, на заняттях поводить себе переважно пасивно, інколи заважаючи викладачу і одногрупникам, демонструє низьку успішність дій.
Дуже погано	навчальні роботи майже не виконуються, або виконуються несистематично і несамостійно, з значною кількістю помилок, роботи подаються на перевірку з значним запізненням, у письмових завданнях абсолютно не дотримується вимог викладача, почерк незрозумілий, з великою кількістю помарок і граматичних помилок, виклад інформації в зошиті – неструктурований, у відповідях виклад власної точки зору, висновки - відсутні, на заняттях постійно заважає викладачу і одногрупникам, відмовляється від виконання завдань, демонструє низьку успішність дій.

Зміст завдань визначається робочою програмою дисципліни та подається у відповідних підручниках, посібниках та методичних розробках кафедри.

Підсумкова оцінка результатів поточного контролю знань студентів має бути кратною „5” та вноситься до відомості обліку поточної і підсумкової успішності (графа „Кількість балів за результатами ПМК”).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку (табл. 6).

Таблиця 6

Переведення підсумкової кількості балів з дисципліни в оцінки

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за 4-и бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80 – 89	добре	В
70 – 79		С
66 – 69	задовільно	D
69 – 65		E
30 – 59	незадовільно –з можливістю повторного складання	FX
0 – 29	незадовільно – з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

У відомості обліку поточної успішності записуються: загальна кількість балів студента з дисципліни, підсумкова оцінка за 4-бальною шкалою: „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно” (графа: „Підсумкова оцінка за 4-и бальною системою), оцінка в шкалі ECTS (графа: „Оцінка за шкалою ECTS”) – табл. 7.

Таблиця 7