Професійна поведінка

А-р повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що дискредитують її.

Професійні норми

А-ри зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній А-р) у тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності і незалежності.

А-р має робити послуги згідно з прийнятим АПУ нормативами, а також дотримуватись вимог Закону України "Про аудиторську діяльність".

Аудитори є і повинні бути завжди вільними від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об'єктивністю і незалежністю.

3. Законодавче регулювання а-ту в Україні.

А-ка дія-ть регул-ся З-м” Про А-ку дія-ть” та ін нормат актами Укр, а у випадках, якщо міжн договором, в якому бере участь Укр встановлено ін правила, ніж ті, що містить З-н, то застосов-ся правила міжн договору. В З-ні Укр “Про госп-чі товариства”, а також “Про банкрутство”, “Про банки і банківську дія-ть”, “Інвестиц фонди”, “ЗЕД”, та багато ін законів і нормат-х актах вказ-ся, що достовірність та повнота річного балансу повинна підтвердж-сь А-ми фірмами.

4. Метод-ні прийоми а-ту, їх сут-ть і сфера заст-ня.

Для отримання свідчень а-р засосовує певні методи і прийоми. Зміст цих прийомів полягає у наступному.

Інспекція-перевірка док-тів, що належать до госп-х операцій та залишків на рах-х бух-го обліку.(Перевірка записів операцій із вир-ми запасами з допомогою рах-ків - фактур, накладних, карток складського обліку і т.д.)

Спостереження-візуальне спостер-ня а-ра за процедурами, процесами, огляд цінностей, приміщень тощо. Під час його проведення а-р безпосередньо не здійснює підрахунків, записів чи інших дій.(Присут-ть а-ра під час прв-ня інвентар-ції запасіа, ОЗ,ЦП і т.д.)

Опитування-дуже поширений прийом а-ту, який полягає у усному чи письмовому опитуванні компетентних осіб як на самому під-ві, так і за його межами.(анкети, бесіди з представ-ками кер-ва клієнта щодосучас-го становища).

Підтвердження-отримання письмових відповідей від третіх сторін щодо здійс-ня певних госп=х операцій, залишків на рах-х б.о. та іншої облікової інформації.(Листи про підтв-ня деб-ї заборг-ті, витяги банків щодо залишків на р\р, тощо)

Підрахунок-полягає у перевірці арифметичної точності джерел інформації (первинних док-тів, реєстрів тощо)або у виконанні а-ром незалежних розрахунків.(Арифметична перевірка записів у касовій книзі (Сума надх-нь, виданих коштів, с-до на кінець дня.)

Аналітичний огляд-отримання певних показників і тенденцій роз-ку під-ва. Найбільш поширеним в а-ті є а-з фін=го стану під-ва.

5. А-кий ризик, його складові частини та методика розр-ку.

Провед-ня аудиту завжди супроводж-ся певним ступенем ризику і це питання є важл.при провед-ні попер.оцінки стану клієнта. Це підтвердж-ся тим, що АР приділ-ся увага в 6 діючих на сьогодні нац.норм-вах Укр.

Ауд.ризик (АР) – це помилкове підтвердж-ня

яка у подальшій перевірці не підтверджена ін.ауд-рами або контрол.органами і за своїм змістом АР відрізн-ся від неспромож-ті аудиту, хоча остання є також пев.формою ризику. Неспромож-ть аудиту – це сит-ція, коли ауд-р робить неточний висновок після ауд.перевірки та помилкове узаг-ня, що м/б наслідком невикон-ня вимог нац.стандартів аудиту. З аудитом фін.звіт-ті пов’язані кілька аспектів ризику. Є 2 осн.види:

1.АР полягає в тому, що ауд-р дійшов висновку, що фін.звіт-ть складена вірно і на цій підставі в АВ ствердж-ся беззастережно, а у дійсності фін.звіт-ть має істотні похибки.

2.Ризик для бізнесу. Поляг.в тому, що ауд-р або АФ може потерпіти невдачу у взаємовідносинах з клієнтом навіть тоді, коли клієнту наданий правильний АВ. Це можливо у вип-ках розголош-ня конфіденц.АВ, відсут-ті реком-цій щодо прогноз-ня діяль-ті клієнта на перспективу тощо. Щоб запобігти АР або зробити його мінім-ним, ауд-р має визначити оптим.обсяг інф-ції для дослідж-ня, щоб він міг взяти на себе проф.відпов-ть і при цьому в-ть доказів має бути мінім-ною.

Ауд-рам потрібно вивчати с-му внутрігосп.контролю і при цьому оцін-ти можл-ть виявл-ня помилок і запобігання їм, а також відх-нь від діючих нормативів. Така оцінка вкл.застос-ня конкр.процедур, які зменшують ймов-ть того, що помилки і відх-ня від норм можуть виникнути, будуть виявлені і своєчасно усунені. Цю процедуру наз.оцінкою ризику контролю. Якщо за оцінкою ауд-ру ризик контролю незначний, то він може зменшити недовіру до точності інф-ції фін.звіт-ті (інвентар-ція статей балансу), в ін.вип-ку доведеться викон-ти повний комплекс робіт щодо зберіг-ня ауд.свідчень. М/н і нац.нормами аудиту передбачені модел-ня АР. Орієнтована модель АР може бути представлена таким алгоритмом: Р₁ = Р₂ * Р₃ *Р₄

Де Р₁, Р₂, Р₃, Р₄ – ризик прийнятий, ВК, невиявлено, відповідно.

Ступінь АР грунт-ся на експертній оцінці аудиту. Пр: якщо ауд-р, оцін-чи попередню програму аудиту для клієнта, визначив, що внутрігосп.ризик = 70%, ризик контролю – 40%, ризик невиявлений – 15%, то Р₁ = 0,7*0,4*0,15 = 4,2

Якщо ауд-р дійшов висновку, що достатній рівень прийнятого аудиту не < 4,5 – може вважати ризик цілком задовільним. Це означ., що нема ні майнових, ні моральних збитків клієнту, ауд-ру чи ауд.фірмі.