- •Миністерство освіти і науки україни
- •0902 – Інженерна механіка
- •Затверджено
- •Укладач: Наумчик Світлана Анатоліївна, асистент
- •Лабораторна робота 1
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.3 Експериментальна частина
- •1.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 2
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Експериментальна частина
- •2.4 Контрольні питання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •3.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 4
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Експериментальна частина
- •4.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 5
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •5.4 Контрольні питання
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.3 Експериментальна частина
- •6.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 7
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.3 Експериментальна частина
- •7.4 Контрольні питання
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина
- •8.4 Контрольні питання
- •9.2 Теоретичні відомості
- •9.3 Експериментальна частина
- •9.4 Контрольні питання
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Експериментальна частина
- •10.4 Контрольні питання
- •11.2 Теоретичні відомості
- •11.3 Експериментальна частина
- •11.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 12
- •12.2. Теоретичні відомості
- •12.3 Експериментальна частина
- •12.4 Контрольні питання
- •13.2 Теоретичні відомості
- •13.3 Експериментальна частина
- •13.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 14
- •14.1 Мета роботи: за допомогою металографічного аналізу вивчити мікроструктуру міді, латуней, бронзі і встановити зв’язок мікроструктури з діаграмою стану
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.3 Експериментальна частина
- •14.4 Контрольні питання
- •Металографічне дослідження титанових сплавів
- •15.2 Теоретичні відомості
- •15.3 Експериментальна частина
- •15.4 Контрольні питання
- •16.2 Теоретичні відомості
- •16.3 Експериментальна частина
- •16.4 Контрольні питання
- •17.2 Теоретичні відомості
- •17.3 Експериментальна частина
- •17.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота 18
- •18.2 Теоретичні відомості
- •18.3 Експериментальна частина
- •18.4 Контрольні питання
- •Основна
- •Довідкова
- •Додаткова
16.3 Експериментальна частина
16.3.1 Обладнання:
Металографічний мікроскоп;
Твердомір по Роквеллу;
Зразки з напиленим шаром для досліджень.
16.3.2 Хід роботи
Провести металографічний аналіз напиленого металевого шару: визначити товщину напиленого шару, дослідити наявність недоліків в поверхневому шарі (пори, неметалеві включення, мікротріщини, відшарування поверхневого шару від основи), встановити розміри мікродефектів за допомогою окуляру зі шкалою.
16.4 Контрольні питання
Внаслідок яких процесів формується поверхневий шар при газотермічному напилені?
Які матеріали використовують для підвищення зносостійкості, корозійної стійкості методом наплавлення?
Чому поверхневий шар при напилені має високу твердість?
Які дефекти поверхневого шару можуть виникати при газотермічному напилені?
Для чого проводиться термічна обробка деталі після наплавлення?
Які методи контролю використовують для перевірки якості напиленого або наплавленого шару?
В чому полягає підготовка поверхні перед газотермічним напиленям?
Назвіть основні відзнаки методів газотермічного напиленя: газополум’яного, плазмового, електродугового, плазмово-детонаційного?
Які властивості поверхні отримують при напилені карбідів вольфраму, титану, хрому?
Яким методом газотермічного напилення можливо нанести неметалеві покриття?
Лабораторна робота 17
ОТРИМАННЯ ДЕТАЛЕЙ МЕТОДОМ ПОРОШКОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ,
ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ. МІКРОАНАЛІЗ СПЕЧЕНИХ
ПОРОШКОВИХ ДЕТАЛЕЙ
17.1 Мета роботи: ознайомлення з методом порошкової металургії отримання деталей, визначення пористості спечених порошкових деталей, вивчення мікроструктури
17.2 Теоретичні відомості
Технологія виготовлення деталей методом порошкової металургії складається з наступних етапів: пресування; спікання; калібрування. Перед пресуванням визначають технологічні властивості порошків: насипну щільність, текучість, пресуємість.
Насипна щільність – маса одиниці об’єму порошку при вільній засипці.
Текучість – здатність порошку заповнювати собою об’єм визначеної форми.
Пресуємість – здатність порошку під тиском стискаючих зусиль утворювати пресовку заданої форми з мінімальної щільністю.
Холодне пресування не забезпечує механічної міцності пресовок. Для підвищення механічних властивостей порошкові заготовки спікають. Температура спікання дорівнює 0.7…0.9 температури плавлення основного компонента. При спіканні відбувається видалення газів, зняття залишкових напружень, рекристалізація, відновлення оксидних плівок. При спіканні контакт між частинками з оксидного перетворюється у металевий.
Властивості порошкових деталей залежать від макро- і мікрострук-тури: форми і розмірів вихідних частинок порошків, стану міжчастиного контакту, розподілу і кількості пор. Наявність пор у порошкових деталях забезпечує таки властивості, як проникність, мастиловбирання, що дозволяє використовувати їх для виготовлення антифрикційних деталей, фільтрів і та ін.
З метою отримання необхідних властивостей порошкових деталей можливе застосування термічної обробки: відпалу, нормалізації, загартування та хіміко-термічної обробки. Наявність пор у порошкових деталей підвищує критичні точки А1 і А3 на 60 - 120°С в порівнянні з литими матеріалами.