§ 5. Склад і використання земель оборони та іншого призначення

Оборона як одна з найважливіших функцій держави і не­обхідний елемент її безпеки — це система політичних, еконо­мічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфліктуї.

Землі, які обслуговують потреби оборони, характеризують­ся певними специфічними рисами. Вони можуть використо­вуватися лише за цільовим призначенням, яке було визначено рішенням про надання земельної ділянки у користування.

Згідно зі ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військо­вих частин, установ, військово-навчальних закладів, підпри­ємств та організацій Збройних Сил України, інших військо­вих формувань², утворених відповідно до законодавства.

Землі оборони включають земельні ділянки, які відведені для організації охорони державного кордону, дислокації вій­ськових частин, розміщення і функціонування підприємств та установ, діяльність яких безпосередньо пов'язана із забез­печенням обороноздатності країни чи окремих оборонних об'єктів та ін. Крім того, до земель оборони належать землі, зайняті військово-морськими базами, полігонами, військо­вими таборами, військовими складами тощо.

Задоволення потреб оборони пов'язане з використанням відповідних земель для таких конкретних цілей, як: формуван-

¹ Закон України «Про оборону України». — Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 9. — Ст. 106; 1993. — № 44. — Ст. 420; 1994. — № 45. — Ст. 410; 1995. — № 38. — Ст. 284.

² Військове формуванням — сукупність військових об'єднань, з'єд­ нань і частин та органів управління ними, які комплектуються військо­ вослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її сувереніте­ ту, державної незалежності і національних інтересів, територіальної ці­ лісності і недоторканності. До складу таких формувань входять прикор­ донні війська України, Служба безпеки України, Міністерство внутріш­ ніх справ України, війська Цивільної оборони України та деякі інші. Зазначені формування у межах своїх повноважень беруть участь в обо­ роні держави разом із Збройними Силами України.

357

ня, підготовка і підтримання у необхідній бойовій готовності Збройних Сил України та інших військових формувань (розмі­щення військових частин, установ та інших об'єктів, прове­дення вчень та ін.); розробка, виробництво і вдосконалення озброєння і військової техніки (розміщення випробувальних полігонів та ін.); створення запасів матеріальних ресурсів мо­білізаційного резерву (розміщення складів, сховищ та ін.).

Цільове призначення земель оборони, характер їх вико­ристання та виконання ними специфічних соціально-еконо­мічних функцій зумовлює перебування їх тільки в державній та комунальній власності.

При цьому здебільшого землі для потреб оборони є об'єк­том права саме державної власності. Лише в деяких випад­ках певні земельні ділянки із земель оборони можуть переда­ватись у комунальну власність. Така можливість випливає зі ст. 84 ЗК України.

Суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України, інші військові формування, які функ­ціонують як самостійні юридичні особи. Земельні ділянки цим суб'єктам надаються головним чином у постійне корис­тування. Незалежно від завдань і функцій, покладених на ко­ристувачів землями оборони, вони користуються загальни­ми для всіх землекористувачів правами, а також виконують відповідні обов'язки, пов'язані із забезпеченням раціональ­ного використання та належної охорони земельних ресурсів.

За потреби тимчасово зайняти певну земельну ділянку (наприклад, для проведення заходів, пов'язаних з потребами оборони) вона не вилучається (викуповується) у землекорис­тувача чи власника землі. Використання цієї ділянки і при­ведення її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, а також відшкодування збитків здійснюють­ся у порядку, встановленому Земельним кодексом.

-Навколо військових та інших оборонних об'єктів створю­ються зони особливого режиму використання земель, право­вий режим яких закріплений ст. 115 ЗК України. Метою ство­рення таких зон є забезпечення належного функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та ін­шого військового майна, охорони державного кордону Украї­ни, а також захисту населення, господарських об'єктів і дов-

358

кілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Різновидом зазначених зон є прикордонна смуга, у межах якої здійснюється діяльність з охорони державного кордону. Згідно з Законом України «Про державний кордон України»¹ вона встановлюється Кабінетом Міністрів і має на меті забез­печувати на державному кордоні належний порядок. Ця сму­га формується безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок та інших водойм з урахуванням місцевих особливостей та умов. До складу прикордонної смуги не включаються насе­лені пункти і місця масового відпочинку населення. У її ме­жах діє особливий режим використання земель.

Згідно з ч. З ст. 115 ЗК України розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону. До прийняття спеціального закону діють вимоги щодо режи­му використання земельних ділянок у межах прикордонної смуги закріплені Законом України «Про державний кордон України» та постановою Кабінету Міністрів України «Про при­кордонний режим» від 27 липня 1998 р.². Наприклад, прове­дення робіт у її межах потребує отримання дозволу, який на­дають і здійснюють Прикордонні війська разом з органами внутрішніх справ.

Діяльність з охорони державного кордону здійснюється також у межах контрольованих прикордонних районів³.

Специфіка правового режиму земель оборони полягає і у можливості встановлення заборонних зон. Заборонні зони — це території з особливим режимом землекористування, який визначається характером оборонного об'єкта. їх можуть встановлювати як у межах земель, наданих для потреб обо­рони, так і за їх межами, тобто на суміжних земельних ділян­ках. У зв'язку з цим розрізняють внутрішні і зовнішні забо­ронні зони. Внутрішні заборонні зони встановлюють у межах території земельних ділянок, що перебувають у користуванні

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 2. — Ст. 7.

² Офіційний вісник України. — 1998. — № ЗО. — Ст. 33.

³ Контрольований прикордонний район — це ділянка місцевості, яка визначена у межах території району, міста, селища або села 1 прилягає до державного кордону або узбережжя моря, що охороняється Прикордонними військами.

359

₁

військових частин. їх розміри і правовий режим визнача­ються у рішеннях про надання земельних ділянок. Встанов­лення внутрішніх заборонних зон пов'язане із забороною проходу чи проїзду через певні земельні ділянки земель обо­рони для сторонніх осіб. Органи, у віданні яких перебувають землі оборони, можуть встановлювати на своїх земельних ді­лянках внутрішні заборонні зони будь-якого характеру. Об­межувальний режим цих зон має відповідати правилам утри­мання та експлуатації конкретних оборонних об'єктів.

Зовнішні заборонні зони розташовуються за межами вій­ськових частин і залишаються у користуванні чи власності суміжних суб'єктів. їх встановлюють виключно ті органами державного управління, які надавали земельні ділянки для потреб оборони. Ці органи визначають і зміст обмежень у зовнішніх зонах.

Залежно від характеру оборонного об'єкта можуть вста­новлюватися й інші обмеження. Так, за погодженням з місце­вими органами влади і місцевого самоврядування у межах заборонних зон можуть бути обмежені прохід і проїзд, купан­ня тощо.

Земельні ділянки у межах територій зовнішніх заборон­них зон залишаються у власності або в користуванні тих суб'єктів, яким вони були надані, і використовуються ними з додержанням зазначених вище обмежень. Строки і порядок проведення робіт у цих зонах мають обов'язково погоджува­тися з командуванням військової частини.

Як раніше зазначалося, чинне законодавство не закріп­лює вичерпного переліку видів використання земель несіль-ськогосподарського призначення, правовий режим яких виз­начається приписами гл. 13 ЗК України. Законодавець не об­межується землями оборони, а говорить і про землі іншого призначення, які з врахуванням характеру спеціальних зав­дань можуть входити до складу цієї самостійної категорії зе­мель. Йдеться, зокрема, Про землі Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань та деякі інші, проведення інвентариза­ції яких до 1 січня 2005 року повинен забезпечити Кабінет Міністрів України¹.

¹ ГЬлос України. — 2003. — № 115—116. — 24 червня.

360

ЗМІСТ

вступ з

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1

Предмет, принципи і система земельного права

§ 1. Предмет земельного права та його особливості 6

§ 2. Методи регулювання земельних відносин 10

§3. Принципи земельного права 12

§4. Система земельного права 16

§ 5. Співвідношення земельного права

із суміжними галузями права та його місце

у правовій системі України 18

§6. Розвиток науки земельного права 22

§ 7. Правове забезпечення земельної реформи 26

Глава 2

Земельні правовідносини

§ 1. Поняття та види земельних правовідносин 32

§ 2. Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних

правовідносин 35

§ 3. Підстави виникнення, зміни та припинення

земельних правовідносин 38

Глава З

Джерела земельного права

§ 1. Поняття, особливості та класифікація

джерел земельного права 41

§ 2. Конституція України — системоутворююче

джерело земельного права 46

§ 3. Закони як джерела земельного права 49

§ 4. Шдзаконні акти як джерела земельного права....53

361

_І

§5.

.58

Міжнародно-правові акти як джерела земельного права

Глава 4

Право власності на землю

§ 1. Загальна характеристика права власності

на землю 61

§ 2. Форми права власності на землю 62

§ 3. Суб'єкти та об'єкти права власності на землю 64

§ 4. Підстави та порядок виникнення права

власності на землю 73

§ 5. Права та обов'язки власників земельних

ділянок 82

§ 6. Підстави та порядок припинення права

власності на землю 86

Глава 5

Правове регулювання приватизації земель

§ 1. Поняття, основні риси та юридична

природа приватизації земель 89

§ 2. Суб'єкти, об'єкти та форми приватизації

земель 92

§ 3. Особливості приватизації земель

сільськогосподарського призначення

та інших категорій земель 96

§ 4. Юридичні гарантії здійснення приватизації

земель 102

Глава 6

Право постійного користування землею

§ 1, Загальна характеристика права

землекористування 104

§ 2. Суб'єкти і об'єкти права землекористування 106

§ 3. Виникнення права землекористування 109

§ 4. Права та обов'язки землекористувачів 110

§5. Припинення права землекористування 116

Глава 7

Право оренди землі

§ 1. Поняття та юридичні ознаки

оренди землі , , 119

362

§ 2. Правове регулювання оренди земель

сільськогосподарського та іншого

призначення 121

§3. Договір оренди земельної ділянки 124

Глава 8

Обмеження прав на землю

§ 1. Поняття та класифікація обмежень

прав на землю 130

§ 2. Обмеження прав на землю, які випливають

із права добросусідства 133

§ 3. Земельні сервітути як форма обмеження

прав на землю 134

Глава9

Гарантії прав на землю

§ 1. Поняття гарантій прав на землю 141

§ 2. Способи захисту прав на землю 143

§ 3. Відшкодування збитків власникам

земельних ділянок і землекористувачам 146

§4. Вирішення земельних спорів 150

Глава 10

Механізм реалізації прав на землю

§ 1. Поняття механізму реалізації прав

на землю 155

§ 2. Земельно-процесуальне забезпечення

набуття прав на землю 157

§ 3. Юридично-процесуальне забезпечення

реалізації прав на землю 162

§ 4. Земельно-процесуальні засади припинення

прав на землю 165

Глава 11

Правове регулювання плати за землю

§ 1. Загальна характеристика та правові форми

плати за землю 169

§2. Суб'єкти та об'єкти плати за землю 171

§ 3. Особливості обчислення плати за землі

різного цільового призначення 172

§4. Пільги щодо плати за землю 176

363

Глава 12

Правове регулювання управління у галузі

використання та охорони земель

§ 1. Поняття, зміст та суб'єкти управління

у галузі використання та охорони земель 179

§ 2. Система і функції управління у галузі

використання та охорони земель 180

§ 3. Система і повноваження органів управління

у галузі використання та охорони земель 182

§ 4. Встановлення та зміна меж

адміністративно-територіальних утворень 186

§5. Планування використання земель 187

§6. Землеустрій 189

§ 7. Контроль за використанням та охороною

земель 192

§8. Моніторинг земель 195

§ 9. Державний земельний кадастр 197

§ 10. Економічне стимулювання раціонального

використання та охорони земель 200

Глава 13

Правове регулювання ринкового обігу

земельних ділянок

§ 1. Юридична природа ринкового обігу земельних

ділянок 202

§ 2. Інституційно-функціональне забезпечення

ринкового обігу прав на земельні ділянки 204

§ 3. Правочини із земельними ділянками 205

§ 4. Продаж земельних ділянок на конкурентних

засадах 213

§ 5. Викуп земельних ділянок

для суспільних потреб 215

§ 6. Примусове відчуження земельної ділянки

з мотивів суспільної необхідності 217

Глава 14

Правова охорона земель

§ 1. Поняття і зміст правової охорони земель 219

§ 2. Суб'єкти та об'єкти правової охорони земель..... 221 § 3. Нормування і стандартизація

у галузі охорони земель 224

364

§4. Рекультивація земель 226

§ 5. Консервація земель 227

§ 6. Особливості правової охорони грунтів 229

Глава 15

Відповідальність за порушення

земельного законодавства

§ 1. Загальна характеристика відповідальності

за порушення земельного законодавства 232

§ 2. Земельне правопорушення як підстава

юридичної відповідальності 234

§ 3. Види юридичної відповідальності

за земельні правопорушення 240

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Глава 16

Правове регулювання використання земель

сільськогосподарського призначення

§ 1. Поняття та склад земель

сільськогосподарського призначення 247

§ 2. Особливості правового режиму земель

сільськогосподарського призначення 251

§ 3. Суб'єкти права сільськогосподарського

землекористування та загальна

характеристика їх правового статусу 257

§ 4. Фермерське землекористування .....262

§ 5. Землекористування

сільськогосподарських кооперативів 267

§ 6. Інші суб'єкти сільськогосподарського

землевикористання 272

§ 7. Відшкодування втрат сільськогосподарського

виробництва 275

Глава 17

Правове регулювання використання земель

у межах населених пунктів

§ 1. Особливості правового режиму земель

у межах населених пунктів 279

§ 2. Поняття і склад земель житлової

та громадської забудови 283

365

§ 3. Порядок використання земель у межах населених пунктів для забудови та інших потреб 289

§ 4. Використання земель громадянами

у межах населених пунктів 297

§ 5. Особливості права власності на землю та права землекористування у межах населених пунктів 301

Глава 18

Правове регулювання використання земель,

що особливо охороняються: природно-заповідного

та іншого природоохоронного, оздоровчого,

рекреаційного та історико-культурного

призначення

§ 1. Поняття, склад та використання земель

природно-заповідного призначення 305

§ 2. Землі іншого природоохоронного призначення

та їх використання 312

§ 3. Землі оздоровчого призначення

та їх використання 314

§ 4. Визначення, склад та використання

земель рекреаційного призначення 317

§ 5. Склад та використання земель

історико-культурного призначення 320

Глава 19

Правове регулювання використання земель

лісового фонду

§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика

земель лісового фонду 323

§ 2. Правові форми використання земель

лісового фонду 324

Глава 20

Правове регулювання використання земель

водного фонду

§ 1. Загальна характеристика земель

водного фонду 330

§ 2. Правові форми використання земель

водного фонду 333

§ 3. Обмеження права користування землями

водного фонду

Глава 21

Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

§ 1. Загальна характеристика земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення ....

§ 2. Склад і використання земель промисловості

§ 3. Склад і використання земель транспорту

§ 4. Склад і використання земель зв'язку

та енергетики ЗІ?

§ 5. Склад і використання земель оборони

та іншого призначення

366

Навчальне видання

Земельне право України

Підручник

За редакцією М. В. Шульги, доктора юридичних наук

Шеф-редактор В. С. Ковальський, кандидат юридичних наук

Юрінком. Інтер — редакція наукової та навчальної літератури

Відповідальна за випуск О. Г. Пазюк Редактори Г. 1. Вівдичєнко, М. І. Ромась

Комп'ютерний набір Л. М. Сисоєва

Комп'ютерна верстка О. М. Коваленко, П. Г. Музичко

Художнє оформлення М. П. Черненко

Підписано до друку 20.01.2004 р. Формат 84х108/з2 Друк офсетний.

Папір офсетний № 1. Гарн. Вооктап. Умови, друк. арк. 19,32. Обл.-вид. арк. 18,6. Наклад 15000 (1-й завод 1—7000) прим. Зам. № 4-123

Щна договірна.

Оригінал-макет виготовлено комп'ютерним центром СП «Юрінком Інтер»

(Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру

видавців, виготівників 1 розповсюджувачів видавничої продукції —

серія ДК № 19 від 20.03.2000)

З питань придбання літератури звертатися до видавництва "Юрінком Інтер" за адресою: 04209, Кийв-209, вул. Героїв Дніпра, 31-6; тел. 411-64-03

Віддруковано в ЗАТ "Віпол" ДК № 15 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60