- •§ 1. Предмет земельного право, та його особливості
- •§ 2. Методи регулювання земельних відносин
- •§ 3. Принципи земельного права
- •§ 4. Система земельного права
- •§ 5. Співвідношення земельного права із суміжними галузями права та його місце у правовій системі України
- •§ 6. Розвиток науки земельного права
- •§ 7. Правове забезпечення земельної реформи
- •§ 1. Поняття то види
- •§ 2. Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин
- •§ 1. Поняття, особливості та класифікація джерел земельного права
- •§ 2. Конституція України —
- •§ 3. Закони як джерела земельного права
- •§ 4. Підзаконні акти
- •§ 5. Міжнародно-праеові акти як джерела земельного права
- •§ 1. Загальна характеристика права власності на землю
- •§ 2. Форми права власності на землю
- •§ 4. Підстави та порядок виникнення права власності на землю
- •§ 5. Права та обов'язки власників земельних ділянок
- •§ 6. Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •§ 1. Поняття, основні риси та юридична природа приватизації земель
- •§ 2. Суб'єкти, об'єкти та форми приватизації земель
- •§ 3. Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель
- •§ 4. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •§ 1. Загальна характеристико права землекористування
- •§ 2. Суб'єкти і об'єкти права землекористування
- •§ 3. Виникнення права землекористування
- •§4. Права та обов'язки землекористувачів
- •§ 5. Припинення права землекористування
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки оренди землі
- •§ 2. Правове регулювання оренди земель сільськогосподарського та іншого призначення
- •§ 3. Договір оренди земельної ділянки
- •§ 1. Поняття та класифікація обмежень прав на землю
- •§ 2. Обмеження прав на землю,
- •§ 3. Земельні
- •§ 1. Поняття гарантій прав на землю
- •§ 2. Способи захисту прав на землю
- •§ 3. Відшкодування збитків
- •§ 4. Вирішення земельних спорів
- •§ 1. Поняття механізму реалізації прав на землю
- •§ 2. Земельно-процесцальне
- •§ 3. Юридично-процесуальне забезпечення реалізації прав на землю
- •§ 4. Земельно-процесуальні засади припинення прае на землю
- •§ 1. Загально характеристика
- •§ 2. Суб'єкти та об'єкти плоти зо землю
- •§3. Особливості обчислення плати
- •§ 4. Пільги щодо плоти зо землю
- •§ 1. Поняття, зміст та суб'єкти
- •§ 2. Система і функції управління у галузі використання та охорони земель
- •§ 3. Система і повноваження органів управління у галузі використання та охорони земель
- •§ 4. Встановлення то зміно меж
- •§ 5. Планування використання земель
- •§ 6. Землеустрій
- •§ 7. Контроль за використанням та охороною земель
- •§ 8. Моніторинг земель
- •§ 9. Державний земельний кадастр
- •§ 10. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель
- •§ 1. Юридична природа ринкового обігу земельних ділянок
- •§ 2. Інституційно-функціональне забезпечення ринкового обігу прав на земельні ділянки
- •§ 3. Правочини із земельними ділянками
- •§ 4. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •§ 5. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
- •§ 6. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •§ 1. Поняття і зміст
- •§ 3. Нормування і стандартизація у галузі охорони земель
- •§ 4. Рекультивація земель
- •§ 5. Консервація земель
- •§ 6. Особливості правової охорони грунтів
- •§ 6. Особливості правової охорони грунтів
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Земельне правопорушення
- •§ 3. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •§ 1. Поняття та склад земель
- •§ 2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •§ 3. Суб'єкти права сільськогосподарського землекористування та загальна характеристика їх правового статусу
- •§ 4. Фермерське землекористування
- •§ 5. Землекористування
- •§ 6. Інші суб'єкти сільськогосподарського зелллевикористоннп
- •§ 7. Відшкодування втрат
- •§ 1. Особливості правового режиму земель у межах населених пунктів
- •§ 2. Поняття і склад земель
- •§ 3. Порядок використання земель у межах населених пунктів для забудови та інших потреб
- •§ 4. Використання земель громадянами у межах населених пунктів
- •§ 5. Особливості права власності
- •§ 1. Поняття, склад та використання земель природно-заповідного призначення
- •§ 2. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання
- •§ 3. Землі оздоровчого призначення та їх використання
- •§ 4. Визначення, склад
- •§ 5. Склад то використання земель історико-культурного призначення
- •§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика земель лісового фонду
- •§ 2. Правові форми використання земель лісового фонду
- •§ 1. Загальна характеристика земель водного фонду
- •§ 2. Правові форми використання земель водного фонду
- •§ 3. Обмеження права користування землями водного фонду
- •§ 1. Загальна характеристика земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •§ 2. Склад і використання земель промисловості
- •§ 3. Склад і використаний земель транспорту
- •§ 4. Склад і використання
- •§ 4. Склад і використання
- •§ 5. Склад і використання земель оборони та іншого призначення
§ 3. Землі оздоровчого призначення та їх використання
Землі оздоровчого призначення є однією з категорій складу земель України (п. «г» ст. 19 ЗК). Вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або Вони можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. Лікувально-оздоровчі властивості мають не самі землі, а тільки лікувально-оздоровча місцевість, тобто природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. До загальнопоширених природних лікувальних ресурсів належать ресурси, які трапляються у різних регіонах України, мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (ст. Закону України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 р.1
Такі місцевості у встановленому Законом порядку можуть бути визнані курортами. Курорт — це освоєна природна те-
1 Офіційний вісник України. — 2000. — № 44. — Ст. 1884.
314
риторія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовуються з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні.
Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Надання земельних ділянок для створення або розширення курорту здійснюється у порядку, встановленому статтями 116, 117 і 122—126 ЗК України, на підставі розроблення тех-ніко-економічних обгрунтувань використання землі та проектів відведення земельних ділянок з урахуванням затверджених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування.
На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. Так, залежно від зон округів санітарної охорони на землях оздоровчого призначення забороняється: користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, проведення будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс тощо.
На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона — суворого режиму; друга зона обмежень; третя зона спостережень.
Зона суворого режиму охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовуються для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря та прилеглу до пляжів територію завширшки не менш як 100 м.
315
Зона обмежень охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій розміщені санаторно-курортні заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів і т. ін. курорту.
Зона спостережень охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без додержання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.
У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони, за загальним правилом, забороняється передача земельних ділянок у власність і надання у користування для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.
Чинне законодавств забороняє приватизацію земель оздоровчого призначення, на яких розташовані курорти державного значення, що перебувають у державній або комунальній власності на момент прийняття Закону України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 р.
Земельні ділянки оздоровчого призначення курортів використовуються у порядку, визначеному проектом організації використання території та генеральним планом забудови курорту з додержанням вимог статей 31—33 Закону України «Про курорти».
Порядок надання родовищ корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, у користування юридичним і фізичним особам для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань визначається Кодексом України про надра. Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами.
316