Методичні вказівки

При вивченні даної теми слід уважно вивчити методологічні проблеми економічного районування: його необхідність, фактори і принципи утворення економічних районів.

Слід звернути увагу на авторські варіанти економічного районування України (Н. Д. Пістун, Ф. Д. Заставний, В. А. Поповкiн, О. И. Шаблий та ін.). Студент може вибрати один з них, обов'язково обгрунтувавши цей вибір.

Наведіть приклади «депресивних» регіонів і «регіонів-донорів».

Порівняйте економічне районування України та зарубіжних держав.

Семінарське заняття № 3 Особливості економічного районування.

1. Історія економічного районування України.

2. Районоформуючі фактори.

3. Сучасні особливості територіальної структури економіки.

Тематика індивідуальних повідомлень

1. Природний чинник у формуванні економічних районів.

2. Економічне районування як метод територіальної організації економіки.

3. Методичні та сучасні особливості економічного районування України.

4. Економічне районування в Україні та за кордоном.

5. Школа економічного районування М.М. Баранського.

6. ТПК – провідна форма територіальної організації виробництва.

7. Вплив економічного районування на економіку України.

8. Шляхи відродження депресивних регіонів України.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняттю «економічний район».

2. Які ознаки притаманні економічному району?

3. У чому полягають принципи районування?

4. Перерахуйте фактори економічного районування.

5. Опишіть типи економічних районів.

6. У чому полягає відмінність територіальної структури господарства від галузевої структури господарства?

7. Головні суб'єкти регіональної економічної політики.

8. Що таке депресивні регіони?

9. Визначте сучасну мережу економічних районів України.

10. У чому полягає значення процесу економічного районування?

Література

1. Барановський М. Депресивність сільських територій України: методи оцінки, регіональні відмінності та шляхи їх подолання / М. Барановський // Економіка України. – 2010. – № 11. – С. 57-69.

2. Ганущак-Єфіменко Л. М. Оцінка ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств, об’єднаних у кластер // Актуальні проблеми економіки України. – 2009. – № 9. – С. 86.

3. Ганущак-Єфіменко Л. М. Формування промислових кластерів як ефективний напрям розвитку економіки регіону // Актуальні проблеми економіки України. – 2009. – № 11. – С. 151.

4. Кузьмін О., Жежуха В. Кластери як чинник інноваційного розвитку підприємств і територіальних утворень // Экономика Украины. – 2010. – №. 2. – С. 69-77.

5. Крисанов Д., Удова Л. Кластеризация экономической деятельности и обслуживание как инструмент устойчивого развития сельских территорий // Экономика Украины. – 2009. - №. 10 – С. 69-77.

6. Мазараки А., Лагутин В., Мельник Т. Очередной IV съезд Союза экономистов Украины и Международная научно-практическая конференция // Экономика Украины. – 2009. - №. 12 – С. 85-92.

Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.

Територіальний поділ та інтеграція як основа формування економічних регіонів. Поняття про економічний район як територіальну підсистему національного комплексу із спеціалізацією загальнодержавного значення.

Сучасні уявлення про економічний район. Функціональне зонування економічного регіону. Поняття про районоутворюючі фактори та їхню структуру. Принципи економічного районування. Таксономія економічних районів: головні (великі)економічні райони, економічні підрайони, обласні економічні райони, низові економічні райони, економічні вузли.

Соціально-економічний потенціал регіону: природно-ресурсний, де-мографічний, науково-технічний, виробничий, науковий, рекреацiйний, інформаційний, соціальний, культурний.

Показники спеціалізації регіонів країни: частка виробництва продукції галузей спеціалізації регіону в загальному виробництві країни, коефіцієнт локалізації, коефіцієнт виробництва на душу населення, коефіцієнт товарності. Економічний район як історична категорія (райони зароджуються, формуються, розвиваються старіють).