8

Тема 8. Міжнародне пряме та портфельне інвестування

8.1. Міжнародні інвестиції – поняття, повтор

8.2. Регулювання іноземного інвестування в Україні

8.2.1. Законодавчі акти України, пов’язані із здійсненням іноземних інвестицій

8.2.2. Законодавчі акти, пов’язані із системою міжнародних договорів, учасником яких є Україна

8.3. Особливості участі України в міжнародному русі прямих і портфельних інвестицій

8.3.1. Фактори зростання і стримання припливу ПІІ в Україну- самостійно

8.3.2. Інвестиційна привабливість української економіки

8.3.3. Географічна та галузева структури прямого іноземного інвестування української економіки

8.3.4. Національне агентство України з іноземних інвестицій «Укрзовнішінвест» - самостійно

8.3.5. Портфельне іноземне інвестування економіки України

8.3.6. Українські прямі і портфельні інвестиції за кордоном

8.1. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ – це переміщення капіталу з одних країн до інших з метою отримання прибутку, вирішення певних економічних задач.

Види міжнародних інвестицій (класифікація МВФ):

1. прямі інвестиції;

2. портфельні інвестиції;

3. фінансові деривативи (окрім резервів) і опціони робітників на акції;

4. інші інвестиції;

5. резервні активи.

Пряма іноземна інвестиція – це категорія транскордонного інвестування, за якої резидент певної економіки встановлює контроль або значний ступінь впливу на менеджмент підприємства, що знаходиться в іншій економіці; це закордонні інвестиції, розміром у понад як 10% статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на управління підприємством (Керівництвом МВФ з платіжного балансу (шоста редакція, 2009 р.).

Прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при розміщенні їх такою особою (ст. 14 (п.п. 1.81) Податкового кодексу України).

Особливості ПІІ:

1. це вкладення в іноземні об’єкти економічної діяльності з метою їх контролю;

2. за своїм змістом ПІІ – це реальні капіталовкладення в економічні об’єкти (підприємства, обладнання, землю, технології, та ін.), що створюють матеріальну базу для переміщення бізнесу за національні кордони;

3. пряме іноземне інвестування – це організація інвестором (експортером капіталу) виробничої, підприємницької діяльності приймаючій країні, що супроводжується встановленням контролю над економічним об’єктом іноземним інвестором. Експерти МВФ, Всесвітнього банку, ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) виходять з того, що мінімальний розмір контрольного пакета акцій або частки власності в об'єкті інвестування, що контролюється іноземним інвестором, складає 10%;

4. ПІІ – це довгострокові вкладення з набагато більшим життєвим циклом порівняно з іншими формами іноземних інвестицій.

Портфельні іноземні інвестиції - це транскордонні трансакції, які передбачають купівлю боргових цінних паперів та акцій, які не входять до категорії ПІІ або до резервних активів (за визначенням МВФ). Такі інвестиції не дають інвестору право реального контролю над об’єктом інвестування. Об’єктом інвестування є цінні папери економічних суб’єктів приймаючих країн. Метою портфельного інвестування є одержання прибутку у вигляді дивідендів, відсотків, у вигляді спреда (різниці між ринковою і номінальною вартістю цінних паперів). У випадку здійснення інвестицій в акціонерні цінні папери офіційна статистика визначає кількісним критерієм портфельних інвестицій володіння менш ніж 10% акціонерного капіталу.

Портфельні інвестиції – господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або на біржовому товарному ринку (ст. 14 (п.п. 1.81) Податкового кодексу України).