
- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах.– Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2006. – 168 с.
- •І. Основи теорії ймовірностей
- •Формула повної ймовірності
- •Формули Байєса
- •Задачі до розділу і.
- •Іі. Випадкова величина Поняття випадкової величини
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Щільність розподілу неперервно розподіленої випадкової величини
- •Характеристики розподілу випадкової величини
- •Математичне сподівання випадкової величини
- •Дисперсія та стандартне відхилення випадкової величини. Асиметрія і ексцес.
- •Квантилі
- •Деякі дискретні розподіли Розподіл Бернуллі
- •Біномний розподіл
- •Апроксимаційні формули Муавра-Лапласа Локальна теорема Муавра-Лапласа Якщо у схемі Бернулі величина , коли , то
- •Функція розподілу двовимірної випадкової величини
- •Умовні закони розподілу
- •Коваріація і коефіцієнт кореляції
- •Коваріаційна матриця і матриця парних кореляцій
- •Граничні закони теорії ймовірностей Нерівність Чебишева
- •Теорема Чебишева
- •Закон Бернуллі
- •Теорема Ляпунова
- •Задачі до розділу іі.
- •Ііі. Елементи математичної статистики
- •Генеральна сукупність і вибірка
- •Дискретний варіаційний ряд
- •Інтервальний варіаційний ряд
- •Точкові та інтервальні оцінки
- •Поняття про статистичну перевірку гіпотез
- •Задачі до розділу ііі.
- •Іv. Методи математичної обробки даних у психології Ознаки і змінні. Шкали вимірювання ознак
- •Перевірка гіпотези про однорідність вибірки
- •Перевірка гіпотези про узгодженість розподілів
- •Критерій Пірсона
- •Критерій Колмогорова
- •Критерій Смирнова
- •Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій
- •Виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки Критерій Розенбаума
- •Критерій Манна-Уітні
- •К ритерій Стьюдента
- •І. Вибірки взяті з однієї генеральної сукупності
- •Іі. Вибірки взяті з різних генеральних сукупностей
- •Перевірка наявності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки
- •Критерій знаків
- •Критерій Вілкоксона
- •Парний t-тест Стьюдента
- •Перевірка впливу фактора на зміну рівня досліджуваної ознаки
- •Критерій Краскела-Уоллеса
- •Критерій тенденцій Джонкхієра
- •Критерій Фрідмана
- •К ритерій тенденцій Пейджа
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •П еревірка наявності зв’язку між двома ознаками
- •Зв'язок ознак, виміряних у номінативних шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних у порядкових шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних в інтервальних шкалах
- •Задачі до розділу іv.
- •Критичні значення розподілу
- •Критичні значення розподілу Фішера-Снедекора
- •Критичні значення критерію Розенбаума
- •Критичні значення критерію Манна-Уітні
- •Критичні значення критерію знаків
- •Критичні значення критерію Вілкоксона
- •Критичні значення критерію Краскела-Уоллеса
- •Критичні значення критерію Джонкхієра
- •Критичні значення критерію Фрідмана
- •Критичні значення критерію Пейджа
- •Критичні значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена
- •Д о д а т о к 2: Елементи вищої математики Матриці, визначники, системи лінійних рівнянь Поняття матриці. Операції над матрицями.
- •Визначник матриці. Обернена матриця
- •Системи лінійних алгебричних рівнянь
- •Вступ до математичного аналізу
- •Числові послідовності та їх границі
- •Границя функції в точці. Односторонні границі
- •Неперервність функції
- •Диференціальне числення функцій однієї змінної Похідна функції в точці
- •Диференційовність функції
- •Монотонність функції. Екстремуми
- •Похідні вищих порядків
- •Інтегральне числення функцій однієї змінної Первісна функції. Невизначений інтеграл
- •В изначений інтеграл
- •Невластиві інтеграли
- •Частинні похідні функцій багатьох змінних
- •Д о д а т о к 3: Деякі команди Maple 8.
- •Алфавітний покажчик
- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу даних у психологічних і педагогічних експериментах
Зв'язок ознак, виміряних в інтервальних шкалах
Якщо ознаки Х та Y виміряні у інтервальних шкалах, то для перевірки залежності між ними потрібно оцінити коефіцієнт лінійної кореляції між цими ознаками. Відмінність від нуля коефіцієнта лінійної кореляції свідчитиме про наявність зв’язку між досліджуваними ознаками.
Оцінкою
коефіцієнта лінійної кореляції за
вибіркою
служить вибірковий парний коефіцієнт
кореляції Пірсона
,
де п — кількість спостережень,
— вибіркові середні вибірок
та
відповідно.
Якщо
ознаки Х та Y
розподілені нормально, то величина r
не тільки дає відповідь на питання про
залежність досліджуваних ознак, але й
вимірює тісноту їх зв’язку. Тому в цьому
випадку доводиться поряд з гіпотезою
часто доводиться перевіряти гіпотезу
.
Статистика
,
яку називають перетворенням Фішера від
r, дозволяє робити ці перевірки
незалежно від величини r, оскільки
її розподіл апроксимується нормальним
розподілом з дисперсією
,
залежною лише від об’єму вибірки.
Таким
чином, якщо
,
де
— квантиль рівня
розподілу Стьюдента з
ступенем вільності, то на рівні значущості
гіпотезу про незалежність ознак
відхиляємо і приймаємо альтернативну
гіпотезу. Два коефіцієнти парних
кореляцій
і
за вибіркою об’ємом
вважатимемо статистично відмінними на
рівні значущості
,
якщо їх перетворення Фішера задовольняють
нерівність
.
У пакеті Statistica 6.0 реалізовано у субмодулі Сorrelation matrices модуля Basic Statistics/Tables.
Приклад 411. Кожному з 17 досліджуваних по черзі пропонувались світловий і звуковий сигнали. Інтенсивність сигналів не змінювалась протягом всього експерименту. Час (у мілісекундах) між сигналом і реакцією досліджуваного наведено в таблиці. Чи можна стверджувати, що час реакції на звук і на світло незалежні.
№ досл. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
Звук |
223 |
104 |
209 |
183 |
180 |
168 |
215 |
172 |
200 |
191 |
197 |
183 |
174 |
176 |
155 |
115 |
163 |
Світло |
181 |
191 |
173 |
151 |
168 |
176 |
163 |
152 |
155 |
156 |
178 |
160 |
164 |
169 |
155 |
122 |
144 |
Розв’язання: Сформулюємо статистичні гіпотези.
Н0: Ознаки незалежні одна з одною.
Н1: Ознаки пов’язані між собою.
В
несемо
дані в пакет Statistica
6.0. В
модулі
Basic
Statistics/Tables
виберемо
субмодуль Сorrelation
matrices.
У першому списку змінних вказуємо обидві
змінні. На закладці Options
вибираємо
варіант Display
r,
p-levels
and
N’s,
що дасть змогу обчислити не тільки
матрицю парних кореляцій, але й рівень
значущості кожного з коефіцієнтів, та
натискаємо кнопку Summary.
Результат обчислень показано на рис. 32.
Як бачимо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0,242 і не є статистично значимим. Тому приймаємо нульову гіпотезу: час реакції на звук і світло не залежать один від одного.