6. Функції сучасної геополітики

Геополітика як наукова дисципліна має чимало зв’язків з життям окремої держави, союзу держав, блоків, що протистоять один одному. Вона відображає об’єктивні зв’язки та закономірності реального життя, що дозволяє їй виконувати певні функції. Найважливішими з них є пізнавальна (або гносеологічна), прогностична, управлінська, ідеологічна. Інколи як самостійні функції відзначаються аксіологічна (оціночна), виховна (політичної соціалізації; формування громадянської свідомості, політичної культури населення). Але вони є органічними складовими першої четвірки.

Пізнавальна функція пов’язана перш за все з вивченням тенденцій геополітичного розвитку країн та народів, різноманітними подіями, процесами, явищами, які на цей розвиток впливають. У науковому пізнанні геополітичного життя найчастіше оперують сукупністю теоретичних знань з життя держав, країн та народів, використовуючи при цьому методи аналогій, порівняння та екстраполяцій. Широко застосовуються і емпіричні дослідження, які забезпечують пріоритет нових знань про геополітичну дійсність. Робиться це шляхом виявлення та аналізу нових явищ та тенденцій зміни всієї сукупності чинників геополітичного життя. Таким чином отримується передумова для розуміння та пояснення глобальних і регіональних зрушень на геополітичній карті світу.

Для такого розуміння необхідно застосовувати загально логічні методи, про які йшлося вище. Таким чином дослідник отримує інформацію, яка виражається у об’єктивних та суб’єктивних показниках. Об’єктивні дані доповнюють та уточнюють дані офіційної статистики та зміни, що відбуваються у світі; суб’єктивні – це інформація про мотиви, наміри, цілі діяльності різних суб’єктів світової та локальної геополітики. Пізнавальна цінність суб’єктивної інформації є дуже великою, так як вона розкриває роль людського чинника в міжнародному або регіональному житті, звертає увагу на суб’єктивно-психологічні сторони масових геополітичних процесів, дозволяє бачити ступінь адекватності відображення об’єктивних тенденцій геополітичного розвитку в свідомості лідерів держав, блоків країн, соціальних або етнічних груп, а також націй та народів, що беруть участь в регіональних або світових подіях.

При дослідженні будуть представляти інтерес навіть такі дані, як подробиці соціально-моральних відносин між учасниками політичних процесів, інформація про їх потреби та інтереси, рівень культури, мотиви, факти реальної та вербальної поведінки, захоплення, смаки та вподобання. Емпіричні дослідження дозволяють зібрати інформацію про громадську думку в регіоні, що цікавить дослідника, або точку зору народів тих чи інших регіонів, а також вивчити морально-психологічний настрій потрібної частини планети. Крім суто інформаційної функції, а її ми розглядаємо як складову пізнавальної, емпіричні дослідження дозволяють виявляти нові тенденції геополітичного розвитку, тим самим збагачують теорію.

Для того, щоб Україні вийти з кризи в багатьох сферах життя, необхідно отримати якісно новий рівень у системі знань про суспільство, світ, науку, техніку. Без цього неможливо впровадження нових технологій, а без них будь-яка держава приречена перебувати в числі останніх у економічній, політичній, військовій, соціальній, морально-духовній сферах життя, та остаточно перетворитись на сировинний додаток до економік розвинутих країн. Звідси випливає одна із найважливіших задач для геополітики – сформувати теоретичний, концептуальний апарат, що сприяє формуванню такої системи ідейно-політичних поглядів в суспільстві та керівництві держави, яка повністю відповідає завданню перетворення України на сильну незалежну державу, що займає відповідне місце у геополітичному просторі.

Прогностична функція геополітики випливає з пізнавальної. Власне, будь-які дослідження – теоретичні та емпіричні – проводяться для того, щоб дати прогноз розвитку геополітичних сил, полів, позначити конфігурацію країн або їх союзів, їх вплив на розвиток міжнародних, міжрелігійних, міжетнічних відносин, врегулювати можливі конфлікти та виробити рекомендації для їх запобігання або ліквідації. Значимість будь-якого геополітичного дослідження є прямо пропорційною адекватності та точності врахування ними тенденцій геополітичних процесів. Важливим є і наукова обґрунтованість результатів та можливість їх практичного використання в інтересах людини, держави, регіону, людства в цілому.

Управлінська функція геополітики реалізується в зборі та аналізі емпіричної інформації, розробці конкретних рішень та рекомендацій. Без оптимального об’єму інформації, без її аналізу, висновків та рекомендацій вчених політичним лідерам, військовим керівникам, економістам неможливо приймати правильні рішення, керувати геополітич­ними процесами, тощо. При управлінні будь-яким видом діяльності, а також при підготовці управлінських рішень важливо ретельно проаналізувати проблемну ситуацію, дати правильну оцінку співвідношенню різноманітних чинників, знати рівень впливу суб’єктів всіх подій, визначити ступінь ризиковості, тощо.

Ідеологічна функція геополітики така ж багатогранна, як і попередні. Так, будь-яка владна система в рамках PR-методів намагається задати напрямок громадській думці в своїй, а, при можливості, і в інших країнах. Так, історія ХХ – початку ХХІ ст. показує, що нерідко інтереси окремих країн (США, Великобританії, Німеччини) просуваються як інтереси та цінності усього людства. Однак головна мета ідеологічної функції – формування та розвиток усвідомлення, що сучасна геополітика повинна працювати на ідеологію мирного розвитку людства в інтересах загального прогресу цивілізації.

21