6. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни

1. Сутність поняття «риторика».

2. Предмети вивчення загальної та окремих риторик.

3. Сутність гомілетики.

4. Особливості ораторики як науки.

5. Об’єкт та предмет дослідження педагогічної риторики.

6. Зв’язки риторики з іншими науками.

7. Принципи побудови навчального курсу «Педагогічна риторика».

8. Розвиток риторики в античній Греції.

9. Погляди софістів та критика цих поглядів Сократом.

10. «Риторика» Арістотеля.

11. Ораторське мистецтво Марка Тулія Цицерона та його трактати.

12. «Керівництво з ораторського мистецтва» Марка Фабія Квінтіліана.

13. Риторика епохи Відродження.

14. Розвиток риторики у Росії ХVІІ ст.

15. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку риторики.

16. «Риторика» Ф.Прокоповича.

17. М. Ломоносов – творець першої наукової риторики.

18. Риторична думка Росії у ХІХ століття.

19. «Приватна» та «Загальна риторика» М.Ф.Кошанського.

20. Праці з риторики К.П.Зеленецького.

21. Академічне та судове красномовство в Росії у ХІХ ст.

22. Риторична майстерність М.Криленка та Р.Руденка.

23. Видатні судові оратори Росії Ф.Плевако та П.Пороховщиков.

24. Діяльність Інституту живого слова.

25. Характерні особливості сучасної американської риторики.

26. Японська школа мовленнєвої майстерності.

27. Сутність концептуального закону риторики.

28. Особливості закону моделювання аудиторії.

29. Соціально-демографічні, соціально-психологічні та індивідуально-особистісні ознаки аудиторії.

30. Компоненти стратегії виступу оратора.

31. Сутність тактичного закону риторики.

32. Гносеологічний та естетичний аспекти аргументації.

33. Вимоги до аргументації та умови її ефективності.

34. Сутність мовленнєвого закону риторики.

35. Закон ефективної комунікації як закон реалізації продукту мисленнєвої діяльності.

36. Аналіз якості та ефективності продукту мисленнєвомовленнєвої діяльності.

37. Структура мисленнєвої діяльності. Види цієї діяльності.

38. Внутрішнє і зовнішнє мовлення.

39. Комунікативні якості мовлення.

40. Загальнонародна мова та її різновиди.

41. Провідні дефініції з проблеми мовленнєвої діяльності педагога.

42. Функції педагогічного мовлення.

43. Інтонаційна виразність мовлення педагога.

44. Види слухання.

45. Складники техніки мовлення викладача, її функції.

46. Особливості діафрагмально-реберного типу дихання.

47. Будова апарата вимови.

48. Недоліки у роботі голосового апарату людини.

49. Форми захворювання голосового апарату.

50. Основні якості професійного голосу викладача.

51. Складники дикції.

52. Недоліки мовлення, що пов’язані з манерою вимови.

53. Рівні сформованості техніки мовлення.

54. Мовленнєва комунікація, її форми і типи.

55. Мовленнєва поведінка.

56. Різновиди мовлення за функціональним призначенням.

57. Різновиди мовлення за характером взаємодії учасників спілкування.

58. Урок як основна форма організації взаємодії учнів.

59. Суттєві особливості організаційних форм педагогічного мовлення.

60. Сутність понять «емоційне самопочуття», «емоційна стійкість», «емоційна напруга».

61. Особливості утруднень у мовленнєвій діяльності людини, яка знаходиться у стані емоційної напруги.

62. Феномен саморегуляції.

63. Складники виступу оратора.

64. Цілі публічного виступу.

65. Підготовка оратора.

66. Переконування – основний спосіб впливу педагога на учнів.

67. Вимоги до переконування.

68. Умови ефективності переконувального впливу.

69. Особливості навіювання в педагогічному процесі.

70. Види навіювання.

71. Закономірності навіювання.

72. Взаємозв’язок переконування та навіювання в педагогічному процесі.