Метод програвання рольових ситуацій

Рольові ситуації «студент – вчитель», «група – клас» дозволяють придбати майбутньому вчителеві досвід поводження в обстановці, близької до педагогічної діяльності.

Мета їх - виявлення характеру педагогічних дій студентів у запропонованих ситуаціях-вправах. В основу рольових ситуацій покладений принцип рольової перспективи, що забезпечує кожному студентові можливість виявити себе в новій, складній і відповідальній ролі. Сам зміст ролі, її функціональні характеристики мають значення для становлення професійної позиції майбутнього педагога, розвитку професійних якостей його особистості. Рольові ситуації не вимагають додаткової підготовки й звичайно проводяться без її. Наприклад, студент виступає в ролі «вчителя». Йому дозволяється самому визначити вік учнів, тобто клас, предмет, тему уроку. При виконанні ролі він використає лише той запас знань й умінь, що у нього є в цей момент. Використовувані студентом можливості варіювання виконуваної ролі вчителя» дозволяють швидше побачити особливості його особистісних характеристик, його педагогічних дій.

Виконуючи вправи – ситуації-вправи, студенти переконуються в існуванні з між результативністю дій учителі й рівнем його педагогічної етики й техніки.

Рольові ситуації використаються в системі з іншими методами навчання, забезпечуючи цілісне включення в навчальний процес всіх сфер особистості студентів: емоційної, інтелектуальної, поведінкової. Функції цього способу полягають в одержанні додаткового матеріалу в рішенні педагогічних проблем, розвитку професійного стилю їхньої діяльності. Цей метод корисний для тих студентів, у яких низький рівень пізнавальної діяльності й малий досвід педагогічної роботи. Рольові ситуації забезпечують умови не тільки для міжособистісного спілкування в штучно створеній обстановці, але й для відпрацьовування професійних дій.

Рольова ситуація завершується обговоренням, аналізом і самоаналізом її ходу й пошуку оптимальних рішень. Всі учасники повинні висловити свою думку, наскільки їм імпонувала роль, які труднощі вони пережили. Ретельно обговорюються педагогічні дії при виконанні ролі кожного студента, їхня ефективність і психологічна виправданість відповідно до поставлених мети. Першим висловлюється виконавець ролі, здійснюючи самоаналіз дій, а потім всі учасники заняття.

Бажано після аналізу рольової ситуації порекомендувати студентам у самостійній діяльності відпрацьовувати по типі рольового тренінгу ті дії, які викликали в них особливі труднощі при виконанні ролі. Корисне програвання фрагментів ситуацій у вигляді тренувальних вправ на початку або наприкінці практичного заняття.

Педагогічні й психологічні замальовки

Педагогічні замальовки це словесні описи педагогічних ситуацій, конфліктів, дій, виділення й вираження в них істотного. На заняттях можна використати замальовки по окремих темах: «Перший урок», «Я и мої учні на класних зборах», «Конфліктна ситуація на уроці», «Я і важкий учень», «Яким я уявляю собі спілкування із вчителями свого класу на практиці», «Клас не готовий до уроку - ваші дії» й ін.

Педагогічні замальовки сприяють самопізнанню, взаєморозумінню, прояву внутрішнього, сугубо особистого індивідуального в осмисленні педагогічного процесу. Вони розвивають педагогічне спостереження й уяву майбутнього вчителя.

Аналіз педагогічних замальовок закріплює в студентів уміння виразити свої почуття, враження, брати на себе відповідальність самостійного рішення педагогічних проблем.

Психологічні замальовки - це вміння передавати настрій, почуття, атмосферу взаємодії вчителі й учнів у певній ситуації. Наприклад, пропонується дати психологічну замальовку бесіди вчителі з учнем. Для виконання цього завдання важливо познайомити студента зі схемою психологічного контакту, допомогти йому подумки скласти план бесіди, тобто закріпити в його свідомості наступні установки:

• З якою метою я починаю бесіду? Що я чекаю від цієї розмови?

• Як ставиться до теми бесіди учень? Чи настроєний він на бесіду із мною?

• Як я поведуся , якщо він буде йти від теми розмови?

• Чи можлива конфліктна ситуація? Які шляхи виходу з її?

• До якого підсумку бажано прийти в ході бесіди? Чи погодиться співрозмовник з таким підсумком?

• Які перспективи розвитку взаємин після бесіди?

Такий алгоритм психологічної замальовки вчить студентів педагогічному аналізу, розвиває в них уміння проникати у внутрішній мир людини й розуміти його настільки, наскільки можливо, закріплює вміння передбачати й прогнозувати події шкільного життя.