Розробка гурткового заняття з виготовлення вітальних листівок
Нова суспільна ситуація в Україні сприяла пошуку нових цікавих тем гуртвової роботи. Одна з них – це виготовлення оригінальних вітальних лістівок, якими можна порадувати своїх рідних, близьких і друзів. Вони можуть стати найкращим подарунком до будь-якого свята. Листівки, виконані власноруч, бережуть тепло ваших рук і серця. Вони є ексклюзивними та виконаними в єдиному екземплярі, оригінального дизайну та композиції.
Історія листівок
Одна з найдавніших вітальних листівок зберігається в Британському музеї у Лондоні. Її автором вважають герцога Орлеанського. Посаджений до тюрми, він винайшов спосіб нагадати про свої почуття коханій жінці. Свої любовні послання він передав їй у вигляді вітальної картки, а вже на початку ХІХ ст. в Англії такими вітальними картками почали користуватись майже всі мешканці міста, відсилаючи їх родичам і близьким до різних свят. Передавали їх у ті часи – поштою. Звідси і назва листівка, тобто – відкритий лист.
Час ішов, але листівки нікуди не зникали, а навпаки, ставали з кожним роком все популярнішими і вже в 1795 році за малюнками художника Добсона була виконана ціла низка різдвяних листівок. Але виробництво таких листівок вимагало багато часу і праці. Намалювати вдалий ескіз було тільки частиною роботи, його потрібно було ще і продублювати і не один раз. Тому і шукали виробники різні способи полегшення виготовлення листівок.
У 1869 році професор Австро-Угорської військової академії винайшов кореспондентську картку. Автор запропонував обмежуватись двадцятьма словами, враховуючи адресу і підпис. Ця ідея сподобалась і кореспондентську картку почали випускати всі поштові відомств аАнглії, Швейцарії, Бельгії, Данії.
У Китаї листівка стала символом пошани і поваги, а у Японії – її вперше зігнули навпіл.
З часом оздоблення листівки стало все різноманітніше. Які тільки ідеї не втілювались. Інколи оздобленням ставали такі матеріали, що листівку можна було назвати скоріше сувеніром, ніж листом.
Пізніше з’явились листівки в Росії. Їх привезли із Англії. Так як виробництво листівок у той час ще було відсутнім, але було велике бажання їх дарувати, то привезені листівки просто перероблялись. У Росії перші листівки були випущені 1898 року. Серію з десяти штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів імена Костянтина Маковського та Іллі Репіна, останній запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку, можна вважати першою українською листівкою.
Величезна різноманітність листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898-1918 «золотим століттям листівок». Листівка, що надійшла поштою, сприймалась як подарунок художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалась тим, що на зворотньому боці було особисте звернення, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічались листівки гіганстькі та зовсім маленькі, з матерії, дерев’янні, із візерунковими просіками, ароматні, що звучать… Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашались інтер’єри будинків, щоденники і шкатулки. Листівковий бум заохочувався зацікавленими особоами і відомствами.
Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши владу в 17-му, «скасував» релігійні свята. Різдвяні листівки, а також новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону. Червона імперія, породжуючи революційну міфологію, намагалась створити своє літочислення. До Жовтня декілька раз випускались вітальні листівки, що відзначали річницю нової ери. Але попитом ці листівки не користувались, і незабаром справа заглухла. У 1942 році з’явилась листівка «Новорічний привіт із фронту!».
В наш час виготовленням листівок займаються у всьому світі. Перше місце у цьому мають США, де цим займаються більше 500 кампаній. А у Великобританії їх більше 250. найбільшим колекціонером різдвяних листівок сьогодні вважається канадець Бут. В його колекції нараховується 205120 екземплярів, завдяки чому його ім’я занесено до Книги рекордів Гінеса.