3.6. Модульне навчання

Модульне навчання будується за правилами структуризації крупних блоків інформації, що вивчається, коли конструкція учбового матеріалу забезпечує кожному студенту досягнення поставлених дидактичних цілей, має закінченість матеріалу в модулі і інтеграцію різних видів і форм навчання (Лапчинськая В.П.)

Модульне навчання за допомогою укрупнення блоків теоретичного матеріалу дозволяє забезпечити випереджаюче вивчення учбової інформації при значній економії часу. Н.Д.Никандров позитивний результат, що досягається в результаті модульного навчання, бачить у варіативності елементів, модулів, змісту елементів і модулів. Цілі цього виду навчання формулюються у вигляді методів діяльності і способів дій і розділяються на цикли пізнання і цикли інших видів діяльності.

Модульне навчання в своїй основі містить учбовий модуль. Модуль є інтеграцією різних видів і форм навчання, підлеглих загальній темі учбового курсу або актуальній проблемі. Модуль — це заняття, на якому можна провести вимірювання результативності навчання на витонченішому рівні.

Модуль є блоком учбового матеріалу, явище, закон, структурний план, групу взаємозв'язаних понять, що дає можливість логічно і компактно згрупувати учбовий матеріал, уникаючи повторень як усередині курсу, так і в спеціальних дисциплінах. Для кожного модуля складається набір довідкових і ілюстративних матеріалів, список необхідної для вивчення літератури.

Модульне навчання в своїй структурі об'єднує наступні компоненти:

• Діагностику на всіх напрямках;

• Цільові установки на основі діагностики і професійних потреб студентів;

• Дидактичну стратегію;

• Дидактичну тактику;

• Прогнозування;

• Процесуальну сторону або матеріалізацію учбового процесу;

• Результат учбово-пізнавальної діяльності, співвідношення його з цільовими установками.

Діагностика як важливий етап модульного навчання проводиться по рівню знань, умінь і навиків студентів, по рівню їх інтелектуального розвитку, характеру відношення до вибраної професії і установки на творче виконання професійних обов'язків, по ступеню активності професійної позиції і індивідуального стилю діяльності.

Для діагностики використовуються анкети, тести, контрольні роботи, щоб виявити наявний рівень якості, що вивчається, і вийти на кінцевий результат цільових установок.

Відповідно до одержаних діагностичних даних визначаються дидактичні цілі і задачі для кожного студента, визначається програма його індивідуального професійного зростання. Залежно від руху студента постійно змінюватимуться структурні компоненти учбового матеріалу і технологія навчання.

Дидактична стратегія модульного навчання обумовлюється тим, що студентам доведеться трудитися в умовах ринкових відносин, де немає стандартних рішень і кінцевих істин, а потрібні уміння вільно діяти в постійно змінних умовах. Тому майбутні педагоги в процесі модульного навчання повинні засвоїти, що дидактична стратегія — це порядок здійснення всіх задач у взаємозв'язку засобів, форм, методів навчання з ефективним передбаченням ходу навчання і його результатів. Вони повинні навчитися оцінювати можливості планованих в учбовому процесі засобів, форм і методів навчально-пізнавальної діяльності, прогнозувати очікувані від їх вживання результати.

Дидактична тактика в модульному навчанні указує вибір шляхів і засобів бачення конкретних учбових занять. Вона виражає спрямованість оперативного керівництва всім ходом учбово-пізнавальної діяльності, в цілому учбового процесу. Майбутньому педагогу важливо оволодіти методичними прийомами дидактичної тактики з тим, щоб в подальшій самостійній, професійній діяльності грамотно будувати учбовий процес.

Технологія модульного навчання передбачає збір і обробку інформації. Види інформації різноманітні - від учбового матеріалу, засвоюваного студентами, до бюджету часу на самостійну роботу. При цьому викладачу важливо продумати не тільки те, як він використовуватиме знання практичної психології, власну ерудицію, володіння комп'ютерною технікою, професійна майстерність, але і те, як навчити студента самостійно працювати, здійснювати самоконтроль за власною учбово-пізнавальною діяльністю, вимірювати рівні свого професійного зростання.

У практиці розрізняють три види організації модульного навчання: репродуктивне (тематичне вивчення учбового матеріалу), проблемно-пошукове (учбово-дослідницька робота, наукове дослідження в рамках розділу програми) і диференційоване.

Зміст модульного навчання припускає засвоєння нових знань, положень, способів доказу, побудова теорій і технологій рішення учбової проблеми. В програму учбового модуля відбираються елементи, які утворюють логічну структуру. Структуризація програмного змісту припускає наступний алгоритм:

• Початкове узагальнене уявлення про навколишню дійсність, її закони і закономірності розвитку;

• Систематизація, конкретизація і поглиблення уявлень і понять про функціонування і розвиток систем різних видів на основі загальних і приватних законів;

• Проектування і організація практичної діяльності студентів по встановленню меж вживання законів, що вивчаються.

За допомогою модульної організації занять студент засвоює дозований матеріал, самостійно усвідомлює, яку інформацію він засвоює і з якою метою.

Кожний студент переходить від модуля до модуля у міру засвоєння програмного матеріалу і піддається поточному контролю не залежно від своїх товаришів. Для оцінки результатів використовується рейтингова система оцінки: всі результати, досягнуті студентом на кожному етапі контролю, оцінюються в балах. Всі набрані бали підсумовуються, на основі цього складається кумулятивний індекс. Мета кожного студента — набрати більшу кількість балів. Така система стимулює студента на активну пізнавальну діяльність.

Таким чином, модульне навчання відрізняється гнучкістю і рухливістю в організації, забезпеченням методично обґрунтованого узгодження всіх компонентів учбового процесу усередині модуля; ефективністю контролю засвоєння знань. В процесі модульного навчання швидко здійснюється диференціація учбової роботи з урахуванням можливостей і здібностей студентів, досягається засвоєння великого об'єму знань, умінь і навиків за оптимально короткий термін.

Специфіка модульного навчання полягає в тому, що його зміст представлений в закінчених, самостійних модулях, які одночасно виступають і банком інформації, і методичному керівництвом по його вживанню.

Для цього виду навчання характерні високий рівень самостійності студентів при виконанні учбових завдань, усвідомленість досягнення певного рівня в учбовій діяльності, високий ступінь адаптивної до умов педагогічного процесу.

Модульне навчання забезпечує комфортний темп роботи студента, визначення ним власних можливостей, гнучку побудову змісту навчання, інтеграцію різних видів і форм його, досягнення високого ступеня кінцевих результатів.