3. Види навчання
Навчання у вищій школі покликане вирішувати складні і багатоманітні задачі. Його специфічною особливістю є те, що воно повинне не тільки забезпечити якість знань і умінь студентів, професійну спрямованість їх поглядів і переконань, активність професійної позиції і творчий стиль діяльності, але і показати різноманіття і складність учбового процесу і різних типах учбових закладів, в яких майбутнім педагогам доведеться трудитися. У зв'язку з цим майбутні педагоги повинні одержати уявлення про різноманітність видів навчання, які мають місце в педагогічній практиці.
У даний час у вузівській і шкільній практиці широко використовуються основні види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, навчання за допомогою комп'ютера. Разом з ними все більше використовуються і такі види навчання, як діалогічне ігрове, модульне, індивідуалізоване, диференційоване і ін.
3.1. Пояснювально-ілюстративне навчання
Головне призначення цього виду навчання полягає в тому, щоб озброїти студентів системою наукових знань, професійних умінь і навиків, за допомогою яких вони зможуть одержати не тільки нові знання, але і активно ними користуватися при рішенні професійно-педагогічних задач.
Суть цього навчання полягає в поясненні учбового матеріалу викладачем і репродуктивному засвоєння учбового матеріалу студентами. Викладач висловлює програмний матеріал, зупиняється на роз'ясненні складніших питань, підтверджуючи основні положення ілюстраціями або прикладами з професійної практики. Матеріал висловлюється в описовій формі виходячи з наукових знань дисципліни, що вивчається.
Цей вид навчання забезпечує найшвидше і міцне засвоєння знань, умінь і навиків, тобто оволодіння науковою інформацією і практичними діями.
Найбільш ефективний цей вид навчання в тих випадках, коли зміст учбового матеріалу має переважно інформативний характер, є описом способів практичної діяльності, є складним для самостійного вивчення студентами.
Пояснювально-ілюстративне навчання припускає доступність, систематичність, послідовність, наочність, науковість, повноту викладу учбового матеріалу. В його основу встановлені підручники, навчальні посібники, методичні допомоги і рекомендації. Наочний зміст включає виклад основних теоретичних положень курсу, питання для самоконтролю, вправи і завдання, педагогічні задачі, практичні і лабораторні роботи. Використовуються в основному словесні, наочні і практичні методи. Відносини в системі «викладач - студенти» будуються на принципах педагогічної взаємодії, співпраці і співтворчості. Проте в практиці все ще переважає педагогічна дія над педагогічною взаємодією.
У чому позитивні моменти цього виду навчання? Воно забезпечує:
Прискорений характер засвоєння учбової інформації;
Міцність засвоєння знань, умінь і навиків;
Великі можливості для швидкого формування практичних умінь;
Безпосереднє управління процесом засвоєння, застережливе появу пропусків в знаннях;
Колективний характер засвоєння, що дозволяє виявляти типові помилки і шляхи їх усунення.