3. Анотування прочитаної додаткової літератури з курсу

Індивідуальна робота у формі анотування передбачає аналіз декількох (не менше 5-7) джерел. Предметом анотування можуть бути наукові видання (монографії, статті), підручники, нормативні акти, узагальнюючі документи вищих судових органів України, рішення Європейського суду з прав людини тощо. Зміст анотації передбачає наведення бібліографічного опису анотованого джерела та стислу характеристику його змісту (можливе виділення головної ідеї або виділення ключових положень). Якщо предметом анотування є нормативно-правовий акт слід виділити нові порівняно з попереднім законодавством положення.

Структура анотації визначаться самим студентом, а за необхідності - за рекомендацією викладача. Обсяг анотації одного джерела – 1-1,5 сторінки. Орієнтовний обсяг реферату – 8-15 сторінок. Робота представляється в роздрукованому та електронному вигляді (шрифт Times New Roman, 14 кегль, інтервал 1,5, поля: ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см, верхнє та нижнє – 2 см).

Предметом анотування можуть бути такі джерела: нове законодавство, Постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Рішення Європейського суду з прав людини, Рішення Конституційного Суду України, монографічна література та наукові статті з кримінального процесу тощо.

Вибір конкретних джерел для реферування і анотування здійснюється за узгодженням із викладачем.

4. Розробка схем, таблиць

Дана форма індивідуальної роботи здійснюється шляхом розробки та креслення схеми або таблиці на підставі аналізу чинного законодавства та літературних джерел курсу з певного питання.

Схеми, таблиці оформлюються у вигляді письмової роботи обсяг яких визначається складністю завдання. Представляються на папері та на електронному носії.

Для зарахування в якості індивідуальної роботи в 10 балів студентом має бути виконано не менше 3-х з запропонованих нижче (або обраних самостійно з консультацією з викладачем) завдань.

Завдання

1. Скласти схему судів України, які розглядають кримінальні справи, з визначенням рішень які можуть прийматись за результатами розгляду справи у відповідній інстанції.

2. Скласти загальну динамічну схему руху кримінальної справи від стадії порушення кримінальної справи до стадії перегляду справи Верховним Судом України.

3. Скласти динамічну схему стадії порушення кримінальної справи (врахувати суб’єктів, приводи та підстави, ключові рішення, строки).

4. Скласти динамічну схему стадії досудового розслідування (врахувати суб’єктів, ключові рішення та процесуальні дії, строки).

5. Скласти динамічну схему порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (врахувати суб’єктів, ключові рішення та процесуальні дії, строки).

6. Скласти динамічну схему комплексу дій, пов’язаних з притягненням особи як обвинуваченого (врахувати суб’єктів, підстави, ключові рішення та процесуальні дії, строки).

7. Скласти динамічну схему розгляду справи у суді першої інстанції (врахувати суб’єктів, етапи, ключові, дії, строки).

8. Скласти динамічну схему провадження у суді з перегляду вироку в апеляційному порядку (врахувати суб’єктів, етапи, ключові, дії, строки).

9. Скласти динамічну схему провадження у суді з перегляду вироку в касаційному порядку (врахувати суб’єктів, етапи, ключові, дії, строки).

10. Скласти детальну динамічну схему, яка відображає алгоритм проведення слідчої дії (на вибір).