2. Підготовка есе (наукового нарису)

Головний акцент в есе має бути зроблений на формулюванні власної оцінки та ставлення до певного явища, процесу тощо. Висновки мають бути аргументовані. При підготовці нарису посилання на використані джерела в тексті є обов’язковим. Список випористаних джерел додається.

Тема есе узгоджується з науковим керівником. Есе оформлюються у вигляді письмової роботи обсягом 7-10 сторінок (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал 1,5). Подається викладачеві у друкованому та електронному вигляді.

Орієнтовна тематика для підготовки есе:

1. Сутність і завдання кримінального процесу.

2. Мета кримінального судочинства.

3. Модель кримінального процесу в Україні – погляд у майбутнє.

4. Судово-правова реформа в Україні.

5. Міжнародні правові акти та практика Європейського суду з прав людини як джерела кримінально-процесуального права України.

6. «Європейські стандарти» у галузі кримінального судочинства.

7. Судовий прецедент як джерело кримінально-процесуального права.

8. Аналогія права та закону у кримінальному процесі.

9. Моральні засади кримінально-процесуальної діяльності

10. Принципи кримінального процесу.

11. Принцип верховенства права у кримінальному процесі.

12. Принцип змагальності у кримінальному процесі.

13. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому та виправданому права на захист.

14. Принцип презумпції невинуватості: його зміст і значення в кримінальному процесі.

15. Публічність і диспозитивність у кримінальному судочинстві.

16. Принцип об’єктивної істини в кримінальному процесі.

17. Принцип особистої недоторканності в кримінальному процесі.

18. Принцип публічності /офіційності / в кримінальному процесі.

19. Процесуальні функції.

20. Запобіжні заходи у кримінальному процесі.

21. Процесуальний статус підозрюваного у кримінальному процесі України.

22. Особа, щодо якої порушено кримінальну справу: її процесуальний статус та проблеми його удосконалення.

23. Порушення кримінальної справи.

24. Процесуальний статус слідчого.

25. Прокурор у кримінальному процесі.

26. Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів: сутність, форма та особливості використання у доказуванні по кримінальних справах.

27. Проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи: За і проти.

28. Негласні слідчі (розшукові) дії у новому КПК: за і проти.

29. Імунітети у кримінальному судочинстві.

30. Інститут понятих у кримінальному процесі – вимога сучасності або архаїзм?

31. Освідування у кримінальному судочинстві.

32. Документ як джерело доказів.

33. Процесуальний статус органів і осіб, які здійснюють дізнання у кримінальному процесі.

34. Процесуальний статус та роль прокурора у кримінальному процесі.

35. Оперативно-розшукова діяльність та кримінальний процес.

36. Становлення і розвиток органів досудового слідства в Україні: історія та сучасність.

37. Підстави, порядок та межі обмеження прав і свобод людини при розслідуванні злочинів: світові стандарти та сучасні тенденції.

38. Строки провадження по кримінальних справах.

39. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах.

40. Закриття кримінальної справи.

41. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

42. Захисник у кримінальному процесі.

43. Засоби доказування у кримінальному процесі.

44. Характеристика окремих видів (джерел) доказів.

45. Правова допомога у кримінальних справах: стан та перспективи розвитку.

46. Потерпілий у кримінальному процесі.

47. Гарантії законності та прав людини у кримінальному судочинстві.

48. Порівняльна характеристика кримінального процесу України та інших країн (в цілому або окремих інститутів)

49. Нове кримінально-процесуальне законодавство – яким йому бути.

50. Потерпілий у кримінальному процесі.

51. Цивільний позов у кримінальному процесі.

52. Забезпечення виконання рішень органів досудового слідства та суду.

53. Оскарження рішень у кримінальному процесі.

54. Допустимість доказів у кримінальному процесі.

55. Скорочене судове слідство.

56. Притягнення особи до кримінальної відповідальності: стан питання та перспективи.

57. Використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.

58. Процесуальний статус та роль суду у кримінальному процесі.

59. Оскарження постанов про порушення кримінальної справи.

60. Екстрадиція.

61. Застосування примусових заходів медичного характеру.

62. Судочинство у справах про злочини неповнолітніх.

63. Застосування телефонної конференції та відеоконференції при проведенні слідчої дії.

64. Роль Верховного Суду України в системі кримінальної юстиції України.

65. Становлення суду присяжних в Україні.

66. Гарантії недоторканності сфери приватного життя людини.

67. Забезпечення прав і свобод людини при розслідуванні кримінальних справ.

68. Процесуальна форма: сутність, значення та проблеми розвитку.

69. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

70. Електронний документ як вид доказів у кримінальному процесі.

71. Протоколи слідчих і судових дій як самостійний вид доказів в кримінальному процесі.

72. Застосування «детектора брехні» у доказуванні по кримінальних справах.

73. Застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

74. Запобіжні заходи в кримінальному процесі: історія, сучасність та тенденції розвитку.

75. Прийняття і розгляд органами заяв і повідомлень про злочини.

76. Доказування в стадії порушення кримінальної справи.

77. Процесуальні гарантії доступності правосуддя.

78. Провадження у справах про злочини неповнолітніх. Ювенальна юстиція в Україні.

79. Вирок – акт правосуддя.

80. Особливості провадження у справах неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.

81. Сутність і особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

82. Нормативне регулювання підслідності: стан та шляхи вдосконалення.

83. Форми участі народу в здійсненні правосуддя. Проблеми становлення та функціонування в Україні суду присяжних.

84. Судовий контроль за законністю дій і рішень органів досудового розслідування.

85. Начальник слідчого підрозділу (відділення, відділу, управління), його повноваження.

86. Особа, яка провадить дізнання (дізнавач), її повноваження.

87. Відводи й самовідводи, порядок їхнього заявлення та вирішення.

88. Підтримання обвинувачення потерпілим.

89. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його завдання, права та обов'язки.

90. Особи, які можуть бути захисниками, та ствердження їхніх повноважень у кримінальній справі.

91. Обставини, які виключають участь особи як захисника.

92. Усунення захисника від участі у справі.

93. Запрошення, призначення, заміна захисника.

94. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого. Коло осіб, які можуть брати участь у справі як законні представники, їхні права та обов'язки.

95. Особливості допиту як свідків окремих категорій громадян (неповнолітніх і малолітніх, осіб з фізичними чи психічними вадами, осіб, які користуються дипломатичним імунітетом).

96. Експерт і спеціаліст: відмінність та спільне в їхньому процесуальному статусі.

97. Перекладач, його роль і процесуальний статус.

98. Понятий, його права і обов'язки. Особи, які не можуть бути залучені як поняті.

99. Характеристика інституту забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу.Порядок застосування та скасування заходів безпеки.

100. Теорія доказів у кримінальному процесі як розділ науки кримінально-процесуального права. Предмет теорії доказів.

101. Доказове право та його значення у вирішенні завдань кримінального судочинства.

102. Особливості використання в доказуванні непрямих доказів.

103. Належність, допустимість, достовірність і достатність доказів та їхніх джерел.

104. Об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на формування показань свідка.

105. Алібі, обмова і самообмова в показаннях підозрюваного та обвинуваченого.

106. Висновок експерта: його предмет, значення, форма та зміст.

107. Висновок (висновки) експертів під час проведення комісійної та комплексної експертиз.

108. Речові докази: поняття та види.

109. Процес формування речових доказів.

110. Зберігання речових доказів.

111. Вирішення питання про речові докази при завершенні провадження в кримінальній справі.

112. Протоколи слідчих і судових дій та інші носії інформації щодо цих дій як джерела доказів. Процесуальні гарантії їхньої повноти та достовірності.

113. Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів.

114. Інші документи як джерела доказів: поняття, види, відмінність від документів — речових доказів.

115. Обставини, які підлягають доказуванню в окремих стадіях кримінального процесу та в окремих категоріях кримінальних справ.

116. Суб'єкти процесу доказування. Обов'язок доказування.

117. Способи збирання та перевірки доказів.

118. Застосування науково-технічних засобів для збирання і перевірки доказів.

119. Правила оцінки доказів.

120. Моральні засади доказування в кримінальному процесі.

121. Особливості процесу доказування в різних стадіях кримінального процесу.

122. Співвідношення процесу доказування й оперативно-розшукової діяльності. Роль оперативно-розшукових заходів при доказуванні в стадіях порушення кримінальної справи та досудового розслідування.

123. Примус у механізмі кримінально-процесуального регулювання.

124. Конституційні гарантії законності застосування заходів кримінально-процесуального примусу.

125. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

126. Особливості обрання запобіжних заходів відносно неповнолітніх.

127. Підписка про невиїзд: порядок застосування, наслідки порушення.

128. Особиста порука: порядок і умови застосування.

129. Порука громадської організації та трудового колективу: порядок і умови застосування.

130. Застава: порядок застосування. Визначення розміру застави.

131. Обов'язки та права заставодавця. Наслідки невиконання обов'язків особою, щодо якої обрано запобіжний захід у вигляді застави. Повернення застави.

132. Взяття під варту: порядок і умови застосування.

133. Місце й порядок тримання осіб, взятих під варту.

134. Заходи піклування про дітей і охорона майна осіб,взятих під варту.

135. Повідомлення про взяття обвинуваченого під варту. Побачення з заарештованим.

136. Нагляд командування військової частини як запобіжний захід.

137. Підстави, мотиви і порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.

138. Строк затримання. Порядок обчислення та продовження строку затримання.

139. Протокол затримання, його форма і зміст.

140. Права та обов'язки затриманого.

141. Звільнення затриманого.

142. Інші заходи кримінально-процесуального примусу (відсторонення обвинуваченого від посади, привід, накладення арешту на майно, банківські вклади та рахунки). Підстави і порядок їхнього застосування.

143. Порядок заявлення цивільного позову на стадії досудового розслідування.

144. Заходи по забезпеченню цивільного позову.

145. Судові витрати: поняття й структура.

146. Порядок і розмір відшкодування потерпілим, свідкам, експертам, перекладачам, спеціалістам і понятим затрат із приводу їхнього виклику до особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.

147. Виплата винагороди експерту, спеціалісту, перекладачу за виконану роботу.