Питання для самоконтролю
Назвіть основні типи життєвих форм пальм.
На які групи поділяються пальми у залежності від форми їх листа? Перерахуйте види окремих пальм, які відносяться до тієї чи іншої груп.
Ознаки будови чоловічих та жіночих квіток рослин родини Пальми.
Які умови вирощування для рослин родини Araceae є найбільш оптимальними? Які наслідки може викликати недбалий догляд за пальмами?
Які шкідники та хвороби є найбільш небезпечними для рослин родини Пальмових?
Тема 2. Рослини родин Araucariaceae, Strelitziaceae, Lauraceae
Теоретична частина. Коротка характеристика родини Araucariaceae.
Більшість араукарієвих - мешканці південної півкулі. Це вічнозелені, хвойні, дводомні, рідше однодомні, переважно дводомні дерева (до 60-75 м). Жіночі екземпляри набагато крупніші чоловічих (30-60 м, чоловічі - 15-20м).
Поверхня гілок та стовбурів молодих дерев вкрита, як панциром, виступаючими основами відпалого листя. У зрілих дерев кора товста, смолиста. Поверхня стовбурів зрілих дерев з поперековими кільцевими потовщеннями.
Гілки розміщуються вздовж всього стовбура від самої основи. Галудження мутовчасте. Листя –від шилоподібного до широко яйцеподібного, шкірясте, жорстке, почергове, густо розміщене на гілках.
Араукарії розмножуються насінням, черенками та прививкою. Насіння швидко втрачають схожість, тому для сівби беруть свіже насіння. Сіянці ростуть повільно. Особливістю араукарієвих є розвиток у них розгалужених пилкових трубок. Пилкові зерна части проростають не на насінному зачатку, а в пазусі шишкової лусочки.
Шишки араукарієвих шароподібні чи еліпсоїдальні, діаметр 7 - 20, іноді 35 см. Насіннєва лусочка зростається із покривною по всій довжині (крім араукарії Бідвілла). Таке утворення називають шишковою лусочкою.
Насіння повністю занурене в тканину шишкової лусочки і при дозріванні опадає разом з нею. Дозріле насіння з'являється у араукарій вперше у 40 - 50 річному віці.
Рисунок 3 Араукарієві:
А – араукарія: 1 – гілочки з чоловічою шишкою; 2 – жіноча шишка; 3 – комплекс криючої та насінної лусочки; к.ч. – криюча лусочка; с.ч. – насінна луска; Б – агатіс: 1 – гілка; 2 – чоловіча шишка; 3 – мікроспорофіл; 4 – жіноча шишка
Характеристика родини Strelitziaceae.
Існує 3 роди та 7 видів. Це вічнозелені деревні чи деревоподібні рослини із здерев'янілим стовбуром або багаторічні трав'янисті рослини. Листя крупне, розміщене віялом у одній площині. Квітки зібрані в пониклі пазушні суцвіття. Поширені на півдні Африки (о-в Мадагаскар)
Листя крупне, довгасто-еліптичне, що відходить від кореневища, на довгих жолобкових черешках, розширене біля основи.
Суцвіття зазвичай утворюються в пазухах листа, на головній осі суцвіття розміщені крупні шкірясті покривні листки. Вони поздовжньо складені, і заключають у собі парціальні суцвіття - завитки, у яких квітки обернені лише до верхнього боку.
Квітки крупні, шестипелюсткові, розміщені у покривалі на вершині квітконоса, двостатеві.
Розмножуються насінням, поділом рослин і відділенням бічних пагонів. Посів роблять свіжим насінням, так як вони швидко втрачають схожість.
Плоди – коробочки з жорсткими здерев'янілими стінками.
Характеристика родини Lauraceae.
Приблизно 40 родів, від 2000 до 2500 видів (гори Східної і Південно-Східної Азії та Меланезії). Це вічнозелені, рідше листопадні, ароматичні дерева чи кущі. Часто вони мають приємний (інколи пряний) запах кориці, мускатного горіху, лимона, анісу із-за великого вмісту ефірних олій у всіх частинах рослин. Деякі види отруйні.
Листя - почергове, інколи супротивне чи мутовчасте, твердошкіре, темно - зелене, блискуче з восковим нальотом, суцільне, рідше лопатеве, різноманітне за величиною та формою, але завжди з суцільним краєм та позбавлене прилисників. Жилкування перистоскладне, на нижній поверхні листа в пазухах вторинних жилок можна побачити пучки волосків, занурення чи карманчики, що прикриті волосками. Це доматії.
Квітки - зазвичай дрібні, що в пазусі можуть утворювати суцвіття волоті, головки, несправжнього зонтика, китиці; двостатеві, рідше одностатеві, циклічні, зазвичай трьохчленні, але у деяких родів, наприклад у лавра, двочленні.
Рисунок 4.
Лавр благородний:
(за Сванадзе
Е.К.)
а —
гілка з квітками; б — гілка з плодами;
в — чоловіча квітка; г — тичинка; д —
жіноча квітка; е — повздовжній розріз
жіночої квітки
Плід - соковитий, ягодоподібний, рідше кістянковий, або сухий, не розкривний, голий або оточений чашоподібним квітколожем, що стає під час плодоношення м'ясистим. Нагадує жолудь.
Насіння - позбавлене ендосперму, з великим прямим зародком, що має м'ясисті сім'ядолі.
Характеристика окремих представників родини Araucariaceae.
Араукарія (Araucaria)
Батьківщина – острів Норфолк (Тихий океан).
Араукарія різнолиста, кімнатна ялина (А. heterophylla). Красиві дерева з пірамідальною кроною, досягають до 60 м висоти. Гілки розташовуються мутовчасто, горизонтально відходять під прямим кутом до стовбура. Листя м’яке, шилоподібне, злегка вигнуте вверх, чотиригранне, маленьке, до 2 см довжини, голчате, світло-зелене, що розміщується густо по спіралі.
Араукарія вузьколиста (A. angustifolia) або А. бразильська (A. brasiliensis). Крупні дерева, що в природі досягають 50 м. Гілки тонкі, звисаючі. Листя лінійно-ланцетне, яскраво-зеленого кольору.
Араукарія чилійська (А.araucana). Дуже крупне дерево, що досягає висоти 60 м при діаметрі стовбура до 1,5 м. Крона широко пірамідальна, з віком нижні гілки зазвичай обпадають. Листки жорсткі, колючі, темно-зеленого кольору, спірально розміщені, вкривають гілки дуже щільно одне від одного.
Араукарія Бідвіла (A.Bidwillii). Гілки розташовані правильними мутовками, дещо звисають. Листки шкірясті, глянцеві, світло-зелені, овально-ланцетні, гострі.
Догляд. Араукарії люблять світло, але без прямих сонячних променів, на літо їх можна виставляти в сад або на балкон. Помірний полив. Вологість повітря у приміщенні повинна бути високою, тому необхідне часте обприскування. Протягом весни та літа рослини підживлюють добривами, що не містять вапна, 2 рази в місяць.
Шкідники та хвороби. Дуже небезпечними для араукарій є різні види щитівок, крім цього рослини можуть пошкоджуватись борошнистим червцем та кореневим жуком. Висока температура та сухість повітря, особливо у зимовий період, спричиняють пожовкнення хвої та її обсипання, рослина може навіть загинути.
Характеристика окремих представників родини Strelitziaceae.
Стрелітція (Strelitzia)
Батьківщина – Південна Америка.
Стрелітція королівська (S. reginae). Багаторічна рослина, що не утворює здерев’янілого стовбура, 1-2 м висотою. Стебло вкорочене. Листя повздовжньо-еліптичне, до 45 см довжини та 18-19 см ширини, шкірясте, по краям слабко хвилясте, темно-зелене. Черешки жолобчасті, довгі, до 90 см, їх основи утворюють своєрідне віяло. Суцвіття – видозмінений завиток, що приріс до навколоквіткового листа, довжина якого 20-25 см. Квітки двостатеві, зигоморфні, чашолистики яскраво-жовтогарячі, пелюстки фіолетово-сині. Насіння чорне, з жовтогарячим арилусом.
Стрелітція Миколи (S. nicolai). Багаторічна рослина із здерев’янілим стовбуром 3-5 м висотою. Листя повздовжньо-еліптичне, з округлою основою. Квітконіс пазушний, з двома ланцетоподібними прицвітниками, з клювоподібними покривалами зелено-червоного кольору; зовнішні пелюстки білі, внутрішні сині.
Равенала мадагаскарська (Ravenala madagascariensis). Листки у вигляді величезного віяла. Суцвіття складне, бічне, до 1,5 м завдовжки, в кожному покривному листку знаходиться своє суцвіття – завиток, у якому 10-15 квіток. Всього 10-12 парціальних суцвіть у одному складному. Квітки слабо зигоморфні, білі. Насіння чорне, з блакитним арилусом.
Догляд. Яскраве освітлення, включаючи невелику кількість прямих сонячних променів вранці або ввечері. Притінення знадобиться якщо рослина знаходиться на південному чи південно-західному вікні. З весни до осені необхідний інтенсивний полив, який взимку зменшують, слідкуючи за тим, щоб не пересихав ґрунт. Час від часу листя стрелітції протирають вологою губкою. Рослину бажано обприскувати. Підживлювати 1 раз на тиждень у період росту рослин. Молоді рослини пересаджують щорічно навесні, більш дорослі – через 2-3 роки.
Шкідники та хвороби. Щитівка та тля. При надлишку вологи на листах з’являються плямистості.
Характеристика окремих представників родини Lauraceae.
Батьківщина – Середземномор’я, Канарські острови.
Лавр (Laurus)
Лавр благородний (L. nobilis). Вічнозелене дерево висотою 6-8 м, з гладенькою бурою корою. Листки почергові, прості, цільні, по краю іноді хвилясті, голі, шкірясті, довгасті, на коротких черешках, сірувато-зеленого кольору. Квітки дрібні, зеленаві, або зеленаво-жовті, зібрані по 3-5 шт. у зонтикоподібні суцвіття.
Авокадо (Persea)
Авокадо американське (P. americana). Листки шкірясті, почергові, цільні, блискучі, темно-зелену зверху, сизі знизу. Суцвіття – багатоквіткова китиця. Квітки дрібні, зеленаві або жовтуваті. Плід – грушоподібна зелена, бура або майже чорна кістянка на довгій плодоніжці.
Догляд. Світлолюбна рослина, притінення необхідне їй лише у літній полудень. На літо рослину краще виносити на свіже повітря, взимку часто провітрювати приміщення, лавр не боїться протягів. Влітку полив інтенсивний, взимку обмежений, не допускаючи засихання земляної грудки. Рослини необхідно регулярно обприскувати м’якою водою. Пересаджувати по мірі необхідності, приблизно 1 раз у 2-4 роки.
Шкідники та хвороби. Щитівка, павутинний кліщ, борошнистий червець. Через сухе повітря кінчики листків можуть буріти.