- •1.1. Предмет історії економічних учень та її місце в системі економічних дисциплін
- •1.2. Теоретико-методологічні засади історії економічних учень
- •1.3. Основні етапи розвитку економічної науки та періодизація курсу
- •1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"
- •2.1. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу
- •2.1.1. Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу
- •2.1.2. Пам'ятки економічної думки Стародавнього Єгипту
- •2.1.3. Економічна думка Месопотамії
- •2.1.4. Економічні ідеї у Стародавній Індії
- •2.1.5. Економічні погляди мислителів Стародавнього Китаю
- •2.2. Економічна думка античного світу
- •2.2.1. Загальна характеристика економічної думки античності
- •2.2.2. Економічні погляди старогрецьких філософів
- •2.2.3. Економічна думка Стародавнього Риму
- •3.1. Економічна думка середньовіччя
- •3.1.1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •3.1.2. Економічна думка Сходу в середні віки
- •3.1.3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
- •3.2. Меркантилізм
- •3.2.1. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
- •3.2.2. Основні етапи розвитку меркантилістської доктрини
- •3.2.3. Особливості меркантилізму в різних країнах
- •3.2.4. Значення меркантилізму в історії економічних учень
- •4.1. Започаткування класичної політичної економії в Аглії та Франції
- •4.1.1. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії
- •4.1.2. Започаткування класичної школи в Англії
- •4.1.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції
- •4.1.4. Економічне учення фізіократів
- •4.2. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4.2.1. Особливості методології а. Сміта
- •4.2.2. А. Сміт про сутність і джерела багатства
- •4.2.3. Теорії вартості, капіталу і доходів
- •4.2.4. Вплив теоретичної спадщини а. Сміта на еволюцію світової економічної думки
- •5.1. Еволюція класичної політичної економії в Англії
- •5.1.2. Наукова спадщина д. Рікардо
- •5.1.3. Економічне учення т. Мальтуса
- •5.1.4. Економічні погляди н. Сеніора
- •5.2. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- •5.2.1. Політична економія ж. Б. Сея
- •5.2.2. Теорія "послуг" ф. Бастіа
- •5.2.3. Концепція "гармонії інтересів" г.Ч. Кері
- •5.3. Завершення класичної традиції. Критичний напрям у політичній економії
- •5.3.1. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- •5.3.3. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- •6.1. Соціалістичні утопічні вчення
- •6.1.1. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- •6.1.2. Ранній утопічний соціалізм
- •6.1.3. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- •6.1.4. Вплив соціалістичних утопій на еволюцію економічної думки
- •6.2. Економічна теорія к. Маркса
- •6.2.1. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- •6.2.2. Особливості методології к. Маркса
- •6.2.4. Історичне значення марксизму
- •6.3. Соціал-демократичні економічні концепції
- •6.3.2. Сутність та економічні концепції соціал-реформізму
- •6.3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії у XX ст.
- •7.1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи
- •7.1.1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- •7.1.2. Система "національної економії" ф. Ліста
- •7.1.3. Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- •7.2. Нова історична школа та соціальний напрям у політичній економії
- •7.2.1. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- •7.2.2. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- •7.2.3. Соціальний напрям у політичній економії
- •7.2.4. Внесок історичної школи та соціального напряму в розвиток економічних досліджень
- •8.1. Виникнення та сутність маржиналізму
- •8.1.1. Історичні передумови виникнення, зміст та етапи маржинальної революції
- •8.1.2. Основні ідеї попередників маржиналізму
- •8.1.3. Австрійська школа граничної корисності
- •8.2. Формування неокласичної економічної теорії. Кембриджська та американська школи
- •8.2.1. Теоретико-методологічні особливості неокласичного напряму економічної думки
- •8.2.2. Економічна теорія а. Маршалла
- •8.2.3. Розробка а. Пігу економічної теорії добробуту
- •8.2.4. Американська школа неокласики
- •8.3. Становлення математичної школи в економічній теорії
- •8.3.1. Економічні погляди b.C. Джевонса
- •8.3.2. Модель загальної економічної рівноваги л. Вальраса
- •8.3.3. Теорія оптимуму в. Парето
- •9.1. Загальне і специфічне у розвитку економічної думки в україні
- •9.2. Криза політичної економії та її висвітлення у вітчизняній літературі
- •9.3. Предмет і метод політичної економії
- •9.4. Українські витоки інституціоналізму
- •9.5. Становлення теорії акціонерного підприємництва
- •9.6. Висвітлення історії політичної економії
- •10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
- •10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
- •10.1.3. Викладання економічних дисциплін у Київському університеті
- •10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
- •10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
- •10.2.1. Питання методології у творах економістів Київського університету
- •10.2.2. Земельне та сільськогосподарське питання у науковому доробку економістів
- •10.2.3. Економічна роль держави в концепціях представників університету
- •10.3. Становлення та розвиток історико-економічних наук
- •10.3.1. Дослідження розвитку світової економічної думки в працях університетських учених
- •10.3.2. Внесок учених Київського університету в становлення та розвиток історико-економічних наук
- •11.1.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •11.1.2. Інтелектуальна біографія Дж.М. Кейнса
- •11.1.3. Розробка Дж.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу
- •11.1.4. Структура та логіка "Загальної теорії зайнятості, процента і грошей" Дж.М. Кейнса
- •11.1.5. Критика Дж.М. Кейнсом постулатів неокласики
- •11.1.6. Теорія ефективного попиту та макроекономічна модель управління попитом
- •11.2. Подальша еволюція кейнсіанського напряму: неокейнсіанство
- •11.2.1. Етапи еволюції кейнсіанського напряму
- •11.2.2. Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання
- •11.2.3. Неокейнсіанська теорія економічного циклу
- •11.3. Кейнсіансько-неокласичний синтез
- •11.3.1. Витоки кейнсіансько-неокласичного синтезу
- •11.3.2. Хіксокейнсіанство: модель Хікса — Хансена
- •11.3.3. Вихідна кейнсіанська макроекономічна модель
- •11.4. Посткейнсіанство
- •11.4.1. Витоки, методологія та зміст посткейнсіанства
- •11.4.2. Нове кейнсіанство: пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики
- •12.1. Еволюція неокласичного напряму в першій половині XX ст.
- •12.1.1. Розбудова неокласичних теорій монополістичної та недосконалої конкуренції е. Чемберліном і Дж. Робінсон
- •12.1.2. Неортодоксальна теорія й.А. Шумпетера
- •12.1.3. Неокласичні теорії економічного зростання
- •12.2. Розвиток європейського неолібералізму в післявоєнний період
- •12.2.1. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму
- •12.2.2. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства
- •12.2.3. Неоавстрійська школа економічного неолібералізму: погляди л. Фон Мізеса та ф. Фон Хайєка
- •12.3. Сучасні неоконсервативні економічні теорії
- •12.3.1. Нове класичне відродження: причини та сутність економічного неоконсерватизму
- •12.3.2. Монетаризм м. Фрідмена як панівна теорія неоконсерватизму
- •12.3.3. Економіка пропозиції: теоретичне і практичне значення
- •12.3.4. Теорія раціональних очікувань та "нова класична макроекономіка"
- •13.1. Ранній інституціоналізм
- •13.1.1. Сутність, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму
- •13.1.2. Соціально-психологічний (технологічний) інституціоналізм т. Веблена
- •13.1.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса
- •13.1.4. Кон'юнктурно-статистичний, або емпіричний, інституціоналізм в. Мітчелла
- •13.1.5. Особливості англійського інституціоналізму Дж. Гобсона
- •13.2. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. - на початку xxiст
- •13.2.1. Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму в другій половині XX ст.
- •13.2.2. Теорії системної трансформації капіталізму
- •13.2.3. Соціально-інституціональні технократичні концепції
- •13.3. Економічна теорія неоінституцюналізму
- •13.3.1. Теорія прав власності та транзакційні витрати. Р. Коуз
- •13.3.2. Теорія суспільного вибору. Дж. Б'юкенен Ідейно-теоретичні витоки теорії суспільного вибору
- •13.3.3. Напрями інституціональних змін у новій економічній історії. Д. Норт та р. Фогель
11.4.2. Нове кейнсіанство: пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики
У 80-х pp. XX ст. означилась тенденція теоретичного відокремлення переважно представників монетарного посткейнсіанства від загального напряму посткейнсіанства у вигляді нового кейнсіанства. Початком використання в науковому вжитку терміна "нове кейнсіанство" акцентувались його суттєві відмінності від неокейнсіанства 50—70-х pp. і посткейнсіанства 60—70-х pp. Йдеться про сучасний етап подальшої еволюції кейнсіанства в широкому розумінні слова. Найважливіша роль у розробці ідей нового кейнсіанства належить таким американським економістам, як Брюс Грінвальд, Джозеф Стігліц (Стенфордський університет), Джордж Акерлоф і Жанет Йєллен (університет Берклі), Олів'є Бланшар і Джуліо Ротемберг (Массачусетський технологічний інститут), Марк Гертлер (університет Вісконсін-Медісон), Бен Бернанк (Прінстонський університет), Грегорі Манків (Гарвард) та ін. Нове кейнсіанство об'єднує з посткейнсіанством і відрізняє від неокласичної школи визнання наявності стійких факторів макроекономічної нестабільності ринкової економіки, існування в ній неповного використання ресурсів та необхідності вдосконалення коригуючого впливу державного регулювання економіки. Але щодо пріоритетів економічного аналізу нове кейнсіанство суттєво відрізняється від своїх попередників. До початку 80-х pp. в кейнсіанстві не була розроблена проблема мікроекономіки. Вона залишалася прерогативою неокласики і саме за це кейнсіанство все більше піддавалося критиці як з боку монетаристів, так і з боку представників нової класичної макроекономічної теорії. Посткейнсіанці також не використовували неокласичних ідей і категоріального апарату. Нові кейнсіанці, на відміну від своїх попередників, вдосконалюють методологію економічних досліджень шляхом залучення як неокласичних ідей, так і відповідного категоріального апарату, використовують формально-математичний апарат загальної рівноваги. Нове кейнсіанство вже не можна назвати лише макроекономічною теорією ефективного попиту. В ньому відбулося зміщення акцентів аналізу з проблеми ефективного попиту на аналіз ринків капіталу, праці, товарів та раціональної поведінки господарських агентів в умовах макроекономічної невизначеності та неповноти економічної інформації. Власне від теорії Кейнса залишилось дуже мало — це ідея про те, що економіка не є цілком саморегульованою системою, а потребує регулювання держави. У центрі уваги нового кейнсіанства — аналіз проблем, породжених активним впливом фінансової сфери та грошового фактора на макроситуацію. Теорію ліквідності Кейнса представники цієї течії вважають спрощеною і надають перевагу розгляду механізму взаємозв'язку реального виробництва не тільки з коливаннями грошового попиту, але й зі змінами структури всієї фінансової сфери, боргової економіки, що базується на заборгованості населення, банків, фірм та держави. З позицій нового кейнсіанства суттєвою основою макроекономіки є розвиток сучасної теорії ціноутворення з урахуванням умов існування великих фірм, сильних профспілок і колективних договорів, а також втручання держави в цей процес. Мова також йде про розробку нової концепції ціноутворення в умовах недосконалої конкуренції, тобто конкуренції, за якої ціни не змінюються настільки швидко й еластично, щоб у достатньо короткий строк привести у рівновагу нове співвідношення попиту і пропозиції. Нові кейнсіанці враховують, що сучасна економіка має договірний характер, а звідси — низька рухливість та негнучкість цін. Стійкістю характеризується і заробітна плата як головний елемент витрат, виходячи з яких складаються ціни на продукцію. Таким чином, нові кейнсіанці вважають, що кейнсіанська теорія сьогодні — це теорія малорухомих цін і заробітної плати, що це саме той ланцюг, який потребує дослідження при аналізі стійкої інфляції. Як бачимо, руйнівний досвід кризових явищ 70-х pp. не пройшов для кейнсіанців безслідно. Вони визнали небезпечність невпинного та необачного зростання державних видатків і бюджетних дефіцитів. Це певною мірою позначилося на їхній економічній політиці, де стрижнем регулювання попиту традиційно виступала бюджетна політика. У кредитно-грошовому регулюванні акцент робиться на посиленні гнучкості всієї кредитно-грошової системи. Вирішення проблеми зайнятості та інфляції представники нового кейнсіанства вбачають у тому, що державна антиінфляційна політика має бути переорієнтована на параметри, що визначають формування витрат і доходів. По суті вони обґрунтовують нову макроекономічну стратегію, яка полягає у новій політиці доходів, коли державою здійнсюється контроль за цінами і доходами шляхом оподаткування, коли відбувається регулювання процесів монополізації. Таким чином, на сучасному етапі еволюція кейнсіанства у вигляді нового кейнсіанства відбувається у формі активного зближення з ідеями неоконсерватизму — цієї сучасної форми еволюції неокласичного напряму. У мікро-теорії різниця стає мінімальною, посилюється тенденція до синтезу в аналізі цілої низки питань — поведінки економічних агентів на окремих ринках, очікуваннях, ризику, невизначеності. У макротеорії залишаються розбіжності, але й тут спостерігається вплив ідей неоконсерватизму: першочергова увага до аналізу грошей, финансової сфери, ринків. Життєздатність цього нового синтезу перевірить його практичне застосування у державному регулюванні рикнової економічної системи початку третього тисячоліття. Процес переосмислення теоретичної спадщини Дж.М. Кейнса продовжується. Раціональне зерно цього процесу полягає у вільному конкурентному співіснуванні та ідейному взаємообміні ортодоксальних та неортодоксальних підходів, а також у невпинному творчому пошуку шляхів удосконалення механізму ринкового регулювання, в тому числі й шляхом залучення плідних ідей теоретичних опонентів.