- •1.1. Предмет історії економічних учень та її місце в системі економічних дисциплін
- •1.2. Теоретико-методологічні засади історії економічних учень
- •1.3. Основні етапи розвитку економічної науки та періодизація курсу
- •1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"
- •2.1. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу
- •2.1.1. Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу
- •2.1.2. Пам'ятки економічної думки Стародавнього Єгипту
- •2.1.3. Економічна думка Месопотамії
- •2.1.4. Економічні ідеї у Стародавній Індії
- •2.1.5. Економічні погляди мислителів Стародавнього Китаю
- •2.2. Економічна думка античного світу
- •2.2.1. Загальна характеристика економічної думки античності
- •2.2.2. Економічні погляди старогрецьких філософів
- •2.2.3. Економічна думка Стародавнього Риму
- •3.1. Економічна думка середньовіччя
- •3.1.1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •3.1.2. Економічна думка Сходу в середні віки
- •3.1.3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
- •3.2. Меркантилізм
- •3.2.1. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
- •3.2.2. Основні етапи розвитку меркантилістської доктрини
- •3.2.3. Особливості меркантилізму в різних країнах
- •3.2.4. Значення меркантилізму в історії економічних учень
- •4.1. Започаткування класичної політичної економії в Аглії та Франції
- •4.1.1. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії
- •4.1.2. Започаткування класичної школи в Англії
- •4.1.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції
- •4.1.4. Економічне учення фізіократів
- •4.2. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •4.2.1. Особливості методології а. Сміта
- •4.2.2. А. Сміт про сутність і джерела багатства
- •4.2.3. Теорії вартості, капіталу і доходів
- •4.2.4. Вплив теоретичної спадщини а. Сміта на еволюцію світової економічної думки
- •5.1. Еволюція класичної політичної економії в Англії
- •5.1.2. Наукова спадщина д. Рікардо
- •5.1.3. Економічне учення т. Мальтуса
- •5.1.4. Економічні погляди н. Сеніора
- •5.2. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- •5.2.1. Політична економія ж. Б. Сея
- •5.2.2. Теорія "послуг" ф. Бастіа
- •5.2.3. Концепція "гармонії інтересів" г.Ч. Кері
- •5.3. Завершення класичної традиції. Критичний напрям у політичній економії
- •5.3.1. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- •5.3.3. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- •6.1. Соціалістичні утопічні вчення
- •6.1.1. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- •6.1.2. Ранній утопічний соціалізм
- •6.1.3. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- •6.1.4. Вплив соціалістичних утопій на еволюцію економічної думки
- •6.2. Економічна теорія к. Маркса
- •6.2.1. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- •6.2.2. Особливості методології к. Маркса
- •6.2.4. Історичне значення марксизму
- •6.3. Соціал-демократичні економічні концепції
- •6.3.2. Сутність та економічні концепції соціал-реформізму
- •6.3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії у XX ст.
- •7.1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи
- •7.1.1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- •7.1.2. Система "національної економії" ф. Ліста
- •7.1.3. Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- •7.2. Нова історична школа та соціальний напрям у політичній економії
- •7.2.1. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- •7.2.2. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- •7.2.3. Соціальний напрям у політичній економії
- •7.2.4. Внесок історичної школи та соціального напряму в розвиток економічних досліджень
- •8.1. Виникнення та сутність маржиналізму
- •8.1.1. Історичні передумови виникнення, зміст та етапи маржинальної революції
- •8.1.2. Основні ідеї попередників маржиналізму
- •8.1.3. Австрійська школа граничної корисності
- •8.2. Формування неокласичної економічної теорії. Кембриджська та американська школи
- •8.2.1. Теоретико-методологічні особливості неокласичного напряму економічної думки
- •8.2.2. Економічна теорія а. Маршалла
- •8.2.3. Розробка а. Пігу економічної теорії добробуту
- •8.2.4. Американська школа неокласики
- •8.3. Становлення математичної школи в економічній теорії
- •8.3.1. Економічні погляди b.C. Джевонса
- •8.3.2. Модель загальної економічної рівноваги л. Вальраса
- •8.3.3. Теорія оптимуму в. Парето
- •9.1. Загальне і специфічне у розвитку економічної думки в україні
- •9.2. Криза політичної економії та її висвітлення у вітчизняній літературі
- •9.3. Предмет і метод політичної економії
- •9.4. Українські витоки інституціоналізму
- •9.5. Становлення теорії акціонерного підприємництва
- •9.6. Висвітлення історії політичної економії
- •10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
- •10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
- •10.1.3. Викладання економічних дисциплін у Київському університеті
- •10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
- •10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
- •10.2.1. Питання методології у творах економістів Київського університету
- •10.2.2. Земельне та сільськогосподарське питання у науковому доробку економістів
- •10.2.3. Економічна роль держави в концепціях представників університету
- •10.3. Становлення та розвиток історико-економічних наук
- •10.3.1. Дослідження розвитку світової економічної думки в працях університетських учених
- •10.3.2. Внесок учених Київського університету в становлення та розвиток історико-економічних наук
- •11.1.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •11.1.2. Інтелектуальна біографія Дж.М. Кейнса
- •11.1.3. Розробка Дж.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу
- •11.1.4. Структура та логіка "Загальної теорії зайнятості, процента і грошей" Дж.М. Кейнса
- •11.1.5. Критика Дж.М. Кейнсом постулатів неокласики
- •11.1.6. Теорія ефективного попиту та макроекономічна модель управління попитом
- •11.2. Подальша еволюція кейнсіанського напряму: неокейнсіанство
- •11.2.1. Етапи еволюції кейнсіанського напряму
- •11.2.2. Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання
- •11.2.3. Неокейнсіанська теорія економічного циклу
- •11.3. Кейнсіансько-неокласичний синтез
- •11.3.1. Витоки кейнсіансько-неокласичного синтезу
- •11.3.2. Хіксокейнсіанство: модель Хікса — Хансена
- •11.3.3. Вихідна кейнсіанська макроекономічна модель
- •11.4. Посткейнсіанство
- •11.4.1. Витоки, методологія та зміст посткейнсіанства
- •11.4.2. Нове кейнсіанство: пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики
- •12.1. Еволюція неокласичного напряму в першій половині XX ст.
- •12.1.1. Розбудова неокласичних теорій монополістичної та недосконалої конкуренції е. Чемберліном і Дж. Робінсон
- •12.1.2. Неортодоксальна теорія й.А. Шумпетера
- •12.1.3. Неокласичні теорії економічного зростання
- •12.2. Розвиток європейського неолібералізму в післявоєнний період
- •12.2.1. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму
- •12.2.2. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства
- •12.2.3. Неоавстрійська школа економічного неолібералізму: погляди л. Фон Мізеса та ф. Фон Хайєка
- •12.3. Сучасні неоконсервативні економічні теорії
- •12.3.1. Нове класичне відродження: причини та сутність економічного неоконсерватизму
- •12.3.2. Монетаризм м. Фрідмена як панівна теорія неоконсерватизму
- •12.3.3. Економіка пропозиції: теоретичне і практичне значення
- •12.3.4. Теорія раціональних очікувань та "нова класична макроекономіка"
- •13.1. Ранній інституціоналізм
- •13.1.1. Сутність, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму
- •13.1.2. Соціально-психологічний (технологічний) інституціоналізм т. Веблена
- •13.1.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса
- •13.1.4. Кон'юнктурно-статистичний, або емпіричний, інституціоналізм в. Мітчелла
- •13.1.5. Особливості англійського інституціоналізму Дж. Гобсона
- •13.2. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. - на початку xxiст
- •13.2.1. Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму в другій половині XX ст.
- •13.2.2. Теорії системної трансформації капіталізму
- •13.2.3. Соціально-інституціональні технократичні концепції
- •13.3. Економічна теорія неоінституцюналізму
- •13.3.1. Теорія прав власності та транзакційні витрати. Р. Коуз
- •13.3.2. Теорія суспільного вибору. Дж. Б'юкенен Ідейно-теоретичні витоки теорії суспільного вибору
- •13.3.3. Напрями інституціональних змін у новій економічній історії. Д. Норт та р. Фогель
7.2.4. Внесок історичної школи та соціального напряму в розвиток економічних досліджень
Методологічні особливості та теоретичні висновки історичної школи і соціального напряму у політичній економії позитивно вплинули на подальший розвиток економічної думки. "Бунт проти ортодоксії" та критичне переосмислення основних ідей класичної політичної економії сприяли подальшому розвитку економічної теорії на шляху збагачення теоретико-методологічного арсеналу дослідження економічних процесів та явищ:
Застосування принципу історизму та системного підходу до аналізу процесів господарського життя збагатило інструментарій економічних досліджень. Формування історичної школи спровокувало знаменитий спір про методи пізнання економічних процесів, який розгорнувся серед економістів-теоретиків у другій половині XIX ст., висунувши вимогу "вперше чіткого і критичного усвідомлення самої проблеми методу економічних до-j сліджень".
Обґрунтування єдності правових, соціальних, економічних взаємовідносин та необхідності аналізу господарської діяльності у тісному зв'язку із динамічним соціокультурним середовищем сприяли усвідомленню необхідності міждисциплінарного підходу, залучення до аналізу позаекономічних чинників господарського розвитку.
Виявлення специфічних особливостей інституційної структури та форм організації реальних економічних систем, способів існування та розвитку національних економік у різні історичні епохи знайшли відображення в інституційному напрямі економічної думки.
Аналіз суперечностей ринкової економіки сприяв усвідомленню обмежень ринкового механізму саморегулювання, що дало змогу задовго до Дж. М. Кейнса порушити питання про необхідність державного регулювання економічних і соціальних процесів.
Заперечення революційних методів вирішення соціально-економічних проблем та обґрунтування еволюційного розвитку капіталізму на шляху його поступового реформування вплинули на формування концепцій "змішаної економіки", "організованого капіталізму", "державного соціалізму" тощо, справивши конструктивний вплив на економічну політику європейських держав.
Водночас відмова від абстрактних узагальнень та нерозуміння єдності логічного й історичного методів наукового аналізу, невизнання закономірного характеру економічного життя суспільства, акцент на емпіричному підході та вивченні конкретно-історичних форм економічного розвитку окремих країн, гіпертрофованість ідей унікальності та неповторності "німецького національного духу", особливої історичної місії арійської раси, значно знизили науковість концепцій багатьох представників історичної школи, збіднивши спектр їх наукових досліджень, які не змогли виокремитись у завершену політекономічну доктрину, альтернативну класичній.
Важливо зазначити, що історична школа в політичній економії не була виключно німецьким явищем. Досягнення німецьких "істориків" сприяли пробудженню інтересу вчених інших країн до самостійного застосування історичного методу в економічній науці та здійснення історико-економічних досліджень. При цьому зарубіжні дослідники не просто копіювали німецьких авторів, а йшли власним шляхом, залишивши після себе цікаві праці, які і сьогодні вражають фундаментальністю та глибиною аналізу.
В Італії ідеї історичної школи наприкінці XIX ст. розвивали Г. Ферреро, Г. Сальвіолі та ін., у Франції на теренах економічної історії успішно працювали У. Шевальє, П.Ж. Манту та ін., серія глибоких історико-економічних досліджень з'явилась в Англії та Росії.
Так, наприклад, видатний французький дослідник Франсуа Сіміанд (1873—1935) у руслі традицій німецької історичної школи приділяв велику увагу культурному змісту господарської діяльності. Стверджуючи, що теоретичним висновкам мають передувати нагромадження та класифікація значних масивів емпіричних даних, вчений здійснив оригінальне історико-економічне дослідження заробітної плати.
Відомим представником англійської історичної школи був Арнольд Тойнбі (1852—1883), автор "Лекцій про промислову революцію в Англії" (1884), в яких вчений вперше впровадив у науковий вжиток термін "промислова революція", здійснивши дослідження господарського перевороту XVIII — початку XIX ст., який у подальшому привертав увагу багатьох дослідників. Англійський вчений звертав увагу на те, що характер та особливості розвитку тієї чи іншої країни не можуть бути визначені виключно на основі аналізу її власної історії. Водночас вони не пояснюються також ідеєю лінійного прогресу людства. А. Тойнбі був переконаний, що поєднання історії і політичної економії здатне збагатити обидві наукові дисципліни. Не заперечуючи важливості дедуктивного методу пізнання, вчений звертав увагу на те, що історичний метод виявив відносність економічних законів.
Прикладом самостійності англійських вчених у застосуванні історичного методу є також праця видатного мислителя Вільяма Дж. Ешлі (1860—1927) "Економічна історія Англії у зв'язку з економічною теорією", у якій автор не лише глибоко проаналізував історичний матеріал, але і дослідив господарське законодавство та економічні погляди, які формувались у період з XI по XVI ст. Виходячи із безперервної мінливості суспільного життя, В. Ешлі стверджував, що економічні теорії не можуть мати універсального характеру і бути справедливими для всіх епох і народів.
Розвиток ідей історичної школи в Росії та в Україні характеризувався відсутністю національно-шовіністичної спрямованості та жорсткої опозиції класичній політекономії. При цьому російські та українські вчені не обмежувались дослідженням лише вітчизняної історії, свідченням чого є праці 1.1. Янжула "Англійська вільна торгівля" (1882) та І.І. Кауфмана "Історія банківської справи у Великобританії" (1877) та ін.
На особливу увагу заслуговують праці видатного українського дослідника, вченого-економіста М.І. Тугана-Барановського "Періодичні промислові кризи" (1894) та "Російська фабрика" (1898), у яких вдало поєдналися глибокі історичні дослідження та фундаментальні теоретичні узагальнення автора.
Теоретико-методологічні надбання історичної школи та соціального напряму в політичній економії мають важливе значення для сучасних науковців. Вони засвідчують альтернативність економічного мислення, багатство ідей! та напрямів розвитку економічних знань, небезпеку як поверхового аналізу, ] так і захоплення універсальними схемами на шляху ігнорування специфіки І історичного та економічного розвитку окремих країн.
РОЗДІЛ 8. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ