Теоретичні питання

1. Кратна матеріальна відповідальність працівників за трудовим правом.

2. Визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.

3. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

4. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, завдану працівнику.

5. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

Питання для самоконтролю і перевірки

1. Чи можна вважати обґрунтованим різне ставлення законодавця до майна працівника і роботодавця? Які перспективи у санкції “не більше середнього місячного заробітку”?

2. Проаналізуйте п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29 грудня 1992 р. Чи не вийшов Пленум Верховного Суду України за межі своїх повноважень, даючи таке роз’яснення? Яке юридичне значення постанов Пленуму Верховного суду України ?

3. Проаналізуйте два варіанти добровільного покриття шкоди працівником (ст. 130, ч. 5): а) працівник зобов’язаний відшкодувати шкоду в розмірі “середнього місячного заробітку”, а покрив її повністю рівноцінним майном;

б) він зобов’язаний відшкодувати шкоду у підвищеному (кратному) розмірі, а покрив її повністю рівноцінним майном. Яка ваша думка?

4. У яких випадках вимоги ст.138 КЗпП України (презумпція невинуватості) не застосовується в разі притягнення працівників до матеріальної відпо­відальності?Яка презумпція діє щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівникові у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків?

5. Як Ви гадаєте, чи може право визначати порядок відшкодування моральної шкоди?

6. Чи можлива солідарна матеріальна відповідальність працівників?

7. Уважно проаналізуйте ст. 3 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Чи можна вважати що у даному випадку до працівника застосовують штрафні санкції?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Водій ТзОВ “Веселка” Кунтій самовільно, без дозволу керівництва, використав автомобіль у власних інтересах для перевезення особистого майна. Під час цього рейсу Кунтій намагався проїхати по дорозі, на якій проводилися ремонтні роботи, внаслідок чого автомобіль перекинувся, був поламаний і простояв на ремонті 7 днів.

Директор ТзОВ стягнув з заробітної плати Кунтія вартість ремонтних робіт, пошкоджених деталей, пального, мастильних матеріалів. Внаслідок цього загальна сума стягнення становила 1860 грн. Середня заробітна плата Кунтія 980 грн.

Кунтій проти стягнення заперечував і звернувся до юрисконсульта ТзОВ за роз’ясненням щодо правомірності дій директора.

Виступіть у ролі юрисконсульта.

2. Байдюк, виконуючи обов’язки майстра з виготовлення надгробних пам’ятників у Білозерському райпобуткомбінаті Херсонської області, приймав замовлення від населення привласнивши при цьому отримані від замовників гроші на загальну суму 2690 грн. Із позовом до райпобуткомбінату звернулося 20 громадян. Справа розглядалася у місцевому суді.

Вирішіть цю справу. Поясніть порядок відшкодування завданої Байдюком шкоди. Норми якого законодавства тут потрібно застосувати?

3. У січні 2004 року Тойкутське сільське споживче товариство подало до суду позов до Корінь та Марчук про стягнення 980 грн. У позовній заяві зазначалось, що в магазині села, де працювали відповідачки (перша на посаді завідувача, а друга – продавцем), допущено псування продовольчих товарів.

З пояснень відповідачок та показів свідків з’сувалося, що станом на 8 вересня 2003 р. у магазині виявлено псування продуктів на суму 160 грн. У цей же день керівництво ССТ усунуло відповідачок від роботи, а магазин зачинило. Протягом 10 днів у магазині постійно ніхто не працював, внаслідок чого пізніше було виявлено зіпсованого товару на суму 1450 грн. Рішенням правління ССТ збитки в сумі 470 грн. були віднесені за рахунок господарської діяльності, і ця сума була списана. На суму 980 грн. пред’явлено позов до відповідачок. Крім того суд встановив, що Марчук прийшла працювати до магазину після закінчення училища продавців і 18 років їй виповнилося лише в грудні 2003 р. З самого початку своєї роботи вона неодноразово застерігала завідувачку про те, що морожена риба зіпсована і продавати її не можна. Однак остання на це не реагувала. Вартість мороженої риби в сумі завданих збитків становила за актом 90 грн.

Як повинен вирішити справу суд?

4. У касира Іванківа на день видачі зарплати працівникам підприємства раптово погіршився стан здоров’я. Він попросив бухгалтера цього ж підприємства Костіва провести видачу готівки, оскільки вважав, що останній є матеріально-відповідальною особою. Наступного дня було виявлено недостачу готівкових коштів у касі підприємства.

Керівник підприємства видав наказ яким зобов’язав Костіва повернути всю суму нанесених збитків. Бухгалтер не погодився таким наказом та оскаржив його до суду. У своїй заяві він зазначив, що усі гроші які залишились після розрахунків з працівниками було повернуто до каси підприємства. Куди зникли 3800грн. він не знає, а відповідальність повинен нести головний касир підприємства Саєнко, який особисто прийняв від нього залишок невиплаченої заробітної плати в сумі 1200грн.

Вирішіть справу.

6. Водій Супрун із бази «Промарматура» у порядку централізованого постачання привіз на завод вироби з металу. Згідно із накладною Сопрун здав, а Матвіїв, завідуючий складом заводу, розписався у прийомі 8 тон металу та поставив штамп про прийом. На наступний день дуло виявлено недостачу металу у кількості 4 тон. Завод звернувся із позовом до Матвіїва, Сопруна і Чортківської контори постачання і збуту, де працював Сопрун, про стягнення вартості металу. У суді Матвіїв вказав, що прийняв метал по накладній та не перевірив кількість виробів та вагу, оскільки вага була поламана. Недостача металу із його слів була наслідком недзавантаження з базою «Промарматура».

Як повинен бути вирішений спір?

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

2. Цивільний кодекс України

3. ЦПК України.

4. Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” від 06.06.1995р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. – №22. – Ст.173.

5. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996р. № 116 // ЗП Уряду України. – 1996. – №6. – Ст.192.

6. Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, затверджений Наказом Мінпраці України від 12.05.96р. № 43 // Юридична практика. – 1996. – № 28.

7. Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, затверджений Наказом Мінпраці України від 12.05.96р. №43 // Юридична практика. – 1996. – № 28.

8. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена Наказом Мінфіну України від 16 травня 1996р. № 99 // Юридична практика. – 1996. – № 28.

9. Перечень должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных или для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства, утвержденный Постановлением Государственного Комитета Совета Министров СССР по труде и социальным вопросам и секретариата ВЦСПС от 28 декабря 1977 р. № 447/24.

10. Типовой договор о полной индивидуальной материальной ответственности, утвержденный Постановлением Государственного Комитета Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам и секретариата ВЦСПС от 28 декабря 1977 № 447/24.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” від 29.12.1992р. № 14 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. – № 11.

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995р. № 4 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – 1995. – Ч.1.

13. Про затвердження Методичних рекомендацій Держводгоспу України з питань, пов'язаних із матеріальною відповідальністю працівників за трудовим правом України, визначенням розміру шкоди та порядком її покриття . Затверджено наказом Держводгоспу України від 26 квітня 2004 р. N 99 

14. Указ Президії Верховної Ради від 1976.07.13, "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації"

15. Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637

16. Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ Наказ Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 30 жовтня 1998 року N 90

17. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100

18. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю. Затв. Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

1. Васильєв С. Співучасть у справах про відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов’язків // Право України. – 1996. – №4.

2. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков: Консум, 1996.

3. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: нормативні акти, роз'яснення, коментарі: Станом на 1 січня 2001 року / Верховний Суд України / П.І. Шевчук (відп.ред.), С.Е. Демський (уклад.). — К. : Юрінком інтер, 2001. — 624с.

4. Іоннікова І.А. Матеріальна відповідальність роботодавця за незаконне звільнення з роботи // Держава і право: Збірник наукових праць. — Випуск 5. — К.: 2000. — С. 271–279.

5. Карпенко Д. О. Правове регулювання матеріальної відповідальності сторін трудового договору: Методична розробка до вивчення дисципліни "Трудове право" / Межрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2000. — 50с

6. Карпенко Д. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності// Право України. – 2002. - №9. – С.148–149.

7. Коротка О. Вдосконалення порядку визначення розміру збитків // Вісник Прокуратури. – 2003. - № 8(26). – С.106-110.

8. Коротка О.М. Підстава і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом України // Право і безпека. – 2002. - № 2. – С. 74- 76.

9. Коротка О.М. Удосконалення процесуального порядку відшкодування шкоди // Право і безпека. – 2002. - № 4. – С. 73- 76.

10. Невалінний М. Критерії визначення моральної шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров’я // Право України. – 1996. – №4

11. Нікітченко В. Цивільно-правова і матеріальна відповідальність за радян­ським законодавством // Радянське право. – 1990. – №11.

12. Панасюк О. Правове регулювання застосування штрафів до працівників // Право України, 2006р., №8, с. 44.

13. Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – К: А.С.К., 2000.

14. Суровська Л.І. Проблема єдиного правового регулювання матеріальної відповідальності працівників недержавних підприємств // Держава та право: Зб. наук. праць.- Київ. - 1999. - № 3. - С. 149-154.

15. Суровська Л.І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до матеріальної відповідальності // Укр. право. - 1999. - № 2. - С. 91-96.

16. Хуторян Н. Матеріальна відповідальність власника перед працівником // Право України. – 1993. – №3.

17. Хуторян Н. Міжнародно-правове регулювання матеріальної відповідальності суб’єктів трудового права// Зб.: Правова держава. – Випуск 12. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2001. – С. 79–89.

18. Хуторян Н. Правове регулювання матеріальної відповідальності працедавця перед праціником у новому Кодексі України про працю// Зб.: Правова держава. – Випуск 11. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2000. – С. 301–309.

19. Хуторян Н. Проблеми галузевої належності матеріальної відповідальності за моральну щкоду, заподіяну сторонами трудового договору// Правова держава. – Щорічник наукових праць. – Випуск тринадцятий. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С.168–181.

20. Хуторян Н. Проблеми матеріальної відповідальності сторін трудового договору // в кн.: Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / під ред. Н.М.Хуторян. – К: ІнЮре, 1999.

21. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин. Монографія – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 264 с.

22. Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. – 2001. – № 2. – С.105-107.

23. Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти // Право України. – 2000. – № 3. – С.106.

24. Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. – 2001. – № 12. – С.87.

25. Яковлєв В.В. Взаємозумовленість трудової функції працівника і договору про повну матеріальну відповідальність // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 6. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”. – 2000. – С. 249–257.

26. Яковлєв В.В. Фактична підстава матеріальної відповідальності в трудовому праві // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 3. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”. – 1999. – С. 184–191.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Обов’язок кожної із сторін трудових правовідносин (працівника та роботодавця) відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом розмірі та порядку – це:

1. дисциплінарна відповідальність

2. цивільно-правова майнова відповідальність

3. матеріальна відповідальність

4. трудова дисципліна

5. трудове правопорушення

6. дисципліна праці

2. Видами матеріальної відповідальності працівників за трудовим правом є:

1. неповна

2. часткова

3. бригадна

4. індивідуальна

5. повна

6. обмежена

3. За загальним правилом здатність суб’єкта нести матеріальну відповідальність за трудовим правом настає з ________років.

4. Метою матеріальної відповідальності за трудовим правом є:

1. забезпечення трудової дисципліни

2. покарання винного працівника

3. відшкодування шкоди роботодавцю

4. відшкодування не отриманих прибутків роботодавця внаслідок винних дій працівника

5. дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку

6. відшкодування не отриманих прибутків

5. Суб’єктами матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну роботодавцю, не можуть бути:

1. позаштатні працівники

2. тимчасові працівники

3. сумісники

4. неповнолітні

5. особи, які працюють за договором підряду

6. сезонні працівники

6. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за:

1. неодержані прибутки

2. необережне пошкодження матеріальних та грошових цінностей

3. пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених трудовим законодавством

4. шкоду, завдану внаслідок умисних протиправних дій працівника

5. умови, коли пряма дійсна шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника

6. шкоду, лише в межах і порядку, передбачених цивільним законодавством

7. На працівників не може бути покладена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю

1. з необережності

2. у нетверезому стані

3. заподіяну зайвими грошовими виплатами

4. знеціненням документів

5. яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику

6. при проведенні надурочних робіт

8. На працівників не може бути покладена матеріальна відповідальність за шкоду заподіяну роботодавцю

1. джерелом підвищеної небезпеки

2. з необережності

3. якщо не укладено договір про матеріальну відповідальність

4. у стані крайньої необхідності

5. якщо це не передбачено трудовим договором

6. яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику

9. Обов’язок доказування вини працівника, який заподіяв шкоду роботодавцю покладається на:

1. працівника

2. роботодавця

3. виборний профспілковий орган

4. КТС

5. правоохоронні органи

6. суд

10. На працівників не може бути покладена матеріальна відповідальність за:

1. шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо - господарського риску

2. шкоду, заподіяну без умислу

3. шкоду, заподіяну в стані сильного душевного хвилювання

4. шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності

5. шкоду, добровільно покриту працівником

6. шкоду, заподіяну під час проведення надурочних робіт

11. Основним видом матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю, є:

1. бригадна матеріальна відповідальність

2. часткова матеріальна відповідальність

3. обмежена матеріальна відповідальність

4. неповна матеріальні відповідальність

5. індивідуальна матеріальна відповідальність

6. повна матеріальна відповідальність

12. Втрата, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства здійснити затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати – це:

1. дисциплінарне правопорушення

2. пряма дійсна шкода

3. цивільно-майнова відповідальність

4. матеріальна відповідальність

5. неодержані доходи

6. виробничо-господарський ризик

13. За шкоду, заподіяну роботодавцю при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше

1. мінімальної заробітної плати

2. розміру нанесеної шкоди

3. свого середнього місячного заробітку

4. розміру, вказаного у рішенні суду

5. розміру, вказаного у розпорядженні роботодавця

6. розміру завданих збитків

14. Обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники за:

1. зіпсуття через недбалість виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні

2. умисне знищення і зіпсуття матеріальних, грошових чи культурних цінностей

3. зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей

4. шкоду завдану діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку

5. шкоду яку завдано працівником, що був у нетверезому стані

6. пошкодження майна та інших цінностей, які були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами

15. Обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники за:

1. знищення майна та інших цінностей, що були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами

2. умисне знищення і зіпсуття матеріальних, грошових чи культурних цінностей

3. зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей

4. шкоду завдану недостачею вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування

5. шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані

6. знищення через недбалість інструментів та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування

16. У відповідності із КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1. службові особи, винні у появі працівника на роботі в нетверезому стані

2. працівники за зіпсуття спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування

3. керівники підприємств, установ, організацій, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами

4. керівники за невжиттям необхідних заходів до запобігання дисциплінарним правопорушенням

5. працівники, з якими укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їм для зберігання або для інших цілей

6. службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу

17. У відповідності із КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1. службові особи, винні у появі працівника на роботі в нетверезому стані

2. працівники за умисне пошкодження майна

3. невжиттям необхідних заходів до запобігання дисциплінарним правопорушенням

4. заступники керівників підприємств, установ, організацій, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей

5. працівники, з якими укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їм для зберігання або для інших цілей

6. керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно невжиттям необхідних заходів до запобігання розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей

18. Матеріальна відповідальність працівника у розмірі, який перевищує середньомісячний заробіток

1. не допускається

2. допускається за умови, що заробітна плата є середньою по галузях економіки

3. допускається у випадках, передбачених законодавством

4. допускається, якщо шкода перевищує середній заробіток працівника

5. допускається, якщо така відповідальність передбачена колективним договором

6. допускається у розмірі мінімальної заробітної плати

19. До зайвих грошових виплат не відносяться суми:

1. стягнення штрафів

2. своєчасно виплаченої заробітної плати

3. заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв'язку з затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки

4. суми заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв'язку з затримкою з вини службової особи видачі розрахунку

5. суми заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв'язку з неправильним формулюванням причин звільнення

6. не отриманих підприємством доходів

20. Працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю

1. за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами

2. за шкоду, заподіяну недбальством

3. за шкоду, заподіяну через необережність за зіпсуття матеріалів

4. за шкоду, заподіяну знеціненням документів

5. за шкоду, заподіяну у нетверезому стані

6. за шкоду, заподіяну умисно

21. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоду заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами

2. майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються в адміністративному порядку

4. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу роботу

5. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість інструментів, вимірюваних приладів

6. між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей

22. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоди заподіяно діями керівників підприємств, установ, організацій зайвими грошовими виплатами

2. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються в адміністративному порядку

3. шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків

4. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу роботу

5. шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані

6. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість інструментів, вимірюваних приладів

23. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків

2. шкоди заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються в адміністративному порядку

4. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу роботу

5. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість інструментів, вимірюваних приладів

6. шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні

24. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоди заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами

2. службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються в адміністративному порядку

4. шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування

5. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу роботу

6. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість інструментів, вимірюваних приладів

25. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоди заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами

2. керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються в адміністративному порядку

4. службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу

5. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу роботу

6. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість інструментів, вимірюваних приладів

26. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені:

1. як додаток до трудового договору з будь-яким працівником

2. якщо виконувана працівником робота безпосередньо пов’язана із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей

3. якщо працівник на момент укладення такого договору досяг 15 річного віку

4. якщо виконувана працівником робота передбачена спеціальним переліком

5. якщо працівник на момент укладення такого договору досяг 16 річного віку

6. якщо виконувана працівником робота передбачена колективним договором

27. Вкажіть одну з умов, за наявності якої може укладатися договір про повну колективну (бригадну) відповідальність

1. робота здійснюється одноособово працівником

2. робота здійснюється спільно членами бригади

3. коли можливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника

4. робота виконується за цивільно-правовим договором

5. коли з усіма працівниками бригади укладено договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність

6. коли не погоджено укладення такого договору з виборним органом первинної профспілкової організації

28. Вкажіть одну з умов, за наявності якої може укладатися договір про повну колективну (бригадну) відповідальність

1. коли не погоджено укладення такого договору з виборним органом первинної профспілкової організації

2. робота здійснюється одноособово працівником

3. коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність

4. коли можливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника

5. робота виконується за цивільно-правовим договором

6. коли з усіма працівниками бригади укладено договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність

29. За умисне заподіяння шкоди роботодавцю працівник несе

1. майнову відповідальність за нормами цивільного законодавства

2. обмежену матеріальну відповідальність

3. відповідальність в межах свого середнього заробітку

4. відповідальність за розпорядженням роботодавця

5. повну матеріальну відповідальність

6. кратну матеріальну відповідальність

30. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність є:

1. видом обмеженої матеріальної відповідальності

2. видом неповної матеріальної відповідальності

3. видом повної матеріальної відповідальності

4. видом майнової відповідальності

5. видом цивільної відповідальності

6. видом індивідуальної повної матеріальної відповідальності

31. Роботодавець може запровадити колективну (бригадну) відповідальність:

1. КТС

2. керівником бригади

3. виборним органом первинної профспілкової організації

4. Держгірпромнаглядом

5. державною інспекцією праці

6. трудовим колективом

32. Договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність повинен бути переукладений у наступних випадках:

1. при зміні виду робіт, які виконує бригада

2. при вибутті з колективу бригади більше половини її первісного складу

3. з підстав, передбачених договором

4. на вимогу бригади

5. на вимогу роботодавця

6. у разі зміни керівника бригади

33. Договір про колективну (бригадну) відповідальність повинен бути переукладений у разі:

1. вибуття зі складу колективу( бригади) окремих працівників

2. прийняття до колективу нових працівників

3. зміни керівника колективу(бригади)

4. вимоги більшості членів бригади

5. перепрофілювання підприємств, установ, організацій

6. зміни половини складу бригади

34. Члени колективу(бригади) звільняються від відшкодування шкоди, якщо:

1. буде встановлено, що шкода заподіяна не з їх вини

2. буде встановлено, що шкода заподіяна в робочий час

3. шкоду заподіяно в стані алкогольного сп’яніння

4. будуть встановленні конкретні винуватці заподіяної шкоди серед членів колективу(бригади)

5. працівник на момент встановлення шкоди перебував у відпустці

6. неможливо встановити конкретного винуватця заподіяної шкоди

35. Заподіяна колективом (бригадою) шкода підприємству, яка підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами цього колективу(бригади):

1. пропорційно місячній тарифній ставці( посадовому окладу)

2. пропорційно тривалості роботи на цьому підприємстві

3. пропорційно відпрацьованому часу в період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди

4. пропорційно кількості акцій підприємства, якими володіють члени колективу(бригади)

5. пропорційно до кількості членів колективу(бригади)

6. пропорційно до тривалості щорічної основної відпустки

36. Законодавством передбачено кратний розмір покриття шкоди, завданих роботодавцю розкраданням, знищенням, недостачею або втратою

1. інструментів

2. вимірювальних приладів

3. дорогоцінних металів

4. спеціального одягу

5. валютних цінностей

6. бланків

37. Законодавством передбачено кратний розмір покриття шкоди, завданих роботодавцю розкраданням, знищенням, недостачею або втратою

1. інструментів

2. вимірювальних приладів

3. дорогоцінних металів

4. спеціального одягу

5. грошових цінностей

6. бланків цінних паперів

38. Вкажіть правильні законодавчі положення щодо порядку покриття працівником шкоди, заподіяної роботодавцю

1. розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками звернено до виконання не раніше одного місяця з дня повідомлення про це працівникові

2. покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує двох середніх місячних заробітків, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств

3. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, провадиться за розпорядженням роботодавця

4. розпорядження роботодавця про стягнення з працівника покриття шкоди має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

5. розпорядження роботодавця про стягнення з працівника покриття шкоди має бути зроблено не пізніше одного місяця з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

6. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, провадиться за рішенням суду

39. Вкажіть правильні законодавчі положення щодо порядку покриття працівником шкоди, заподіяної роботодавцю

1. покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за рішенням комісії по трудових спорах

2. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, провадиться за рішенням суду

3. розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові

4. покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за наказом начальника відділу кадрів

5. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, провадиться за розпорядженням роботодавця

6. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, провадиться за погодженням роботодавця та профспілкового органу

40. Розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку має бути зроблено не пізніше ______тиж. з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше ________днів з дня повідомлення про це працівникові

41. Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, враховує:

1. ступінь вини працівника

2. факт укладення договору про матеріальну відповідальність

3. кількість непрацездатних, які перебувають на утриманні у працівника

4. конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно

5. заробітну плату працівника

6. трудові обов’язки працівника

42. Розмір шкоди від розкрадання чи нестачі матеріальних цінностей визначається із врахуванням

1. податку на прибуток

2. норми прибутку

3. балансової вартості

4. вини

5. розміру податку на додану вартість

6. Ринкової вартості

43. Шкода, заподіяна працівником стягується за:

1. розпорядженням роботодавця, якщо розмір шкоди не перевищує двох місячних заробітків працівника

2. розпорядженням роботодавця, якщо розмір шкоди не перевищує середньомісячного заробітку працівника

3. рішенням трудового колективу

4. рішенням профспілкового органу

5. рішенням комісії по трудових спорах

6. розпорядженням головного бухгалтера

44. Розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками має бути зроблено не пізніше за _______тижні з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

45. За загальним правилом, днем виявлення шкоди слід вважати день, коли:

1. працівник звернувся до роботодавця з проханням добровільного відшкодування заподіяної шкоди

2. роботодавцю стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником

3. видано наказ про стягнення з працівника завданих збитків

4. працівник безпосередньо пошкодив майно роботодавця

5. працівника ознайомлено з наказом про притягнення його до матеріальної відповідальності

6. визначений сторонами трудового договору.