Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НГПМіК відповіді.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
24.39 Mб
Скачать

7Випробування пво

Вимоги:

Перед підйомом колони НКТ необхідно змонтувати проти викидне обладнання.

  1. Випробування проводяться на тиск допустимий для експлуатаційної колони але не більше робочого тиску превентора.

  2. При випробуванні ПВО необхідно пакером відокремити ствол свердловини від проти викидного обладнання.

  3. При закритті превентора колона повинна висіти на гаку. (може бути від центрована система)

  4. Випробування проводити тільки водою. А не буровим розчином.

  5. Витримка під тиском і допустимі значення падіння тиску регламентуються відповідними стандартами Соу.

  6. На газових свердловинах випробування проводять в присутності інспектора «Лікво».

На свердловині проводять випробування з метою установлення не герметизації

До монтажу ПВО на устя свердловини його випробовують на спеціально розроблених стенлах на міцність та герметичність(випробування проводять на підприємствах виробниках, ремонтних підприємствах)

9

10

11

Установки для механізації роботи при ремонті свердловинного обладнання та його транспортування.

1. Електромеханічний трубовоз ТВЄ-6,5-131 А;

2. Агрегат для перевезення штанг і труб АПШ;

3. Агрегат АТЄ-6м для обслуговування електровідцентрового насоса;

4. Агрегат для обслуговування верстатів 2ПАРС;

5.Агрегат для заглублення анкерів АЗА-3;

6. Установки для перевезення і перемотування кабеля;

7. Агрегат для обслуговування підйомних установок 2АОП;

8. Агрегат для обслуговування верстатів качалок 2АРОК;

9. Маслозаправщик МЗ-43/0 СК;

10. Агрегат для обслуговування заглибних установок АЗУ.

12

Комплекс обладнання для підвищення продуктивності свердловин і нафтовіддачі пластів.

Метою впливу на поклади нафти є підтримання пластового тиску, що є важливим для збільшення кінцевої нафтовіддачі.

Масштаби використання, методів впливу, досить великі, біля 95% нафти видобувається з пластів які піддаються методам впливу.

На практиці при здійсненні ППТ на любій станції розробки стараються підтримувати видобування і нагнітання рідини (продувка).

Qп>10%Qв

Наступні методи впливу на пласт:

1. ППТ із закачуванням води в пласт:

Законтурне, внутріконтурне, площадне, розрізанням контуру лінійними круговими рядами;

2. ППТ газом;

3. Теплові методи впливу:

Метод закачування гарячої води, закачування гарячої нафти, закачування пари 10МПа, створення в пласті рухомого фронту горіння;

4.Механічний вплив на при вибійну зону:

ГРП, акустичні методи;

5. Хімічний і термомеханічний способи;

6. Спеціальні методи впливу:

Закуачування розчинників, зрідженого газу, вуглекислого газу, вихлопний газів.

13

При розробці нафтових родовищ використовують різні методи для поповнення витраченого запасу пластової енергії. Методи в більшості випадків розраховані на підтримання пластового тиску. Найбільш ефективним методом забезпе-чення високих коефіцієнтів нафтовіддачі при високих темпах відбору нафти і газу є штучне підтримання пластової енергії шляхом закачування води і газу в продуктивні пласти. Для закачування води в пласт використовується комплекс споруд, до яких входять кущові насосні станції (КНС) або блокові кущові насосні станції (БКНС), водорозподільні пункти, водо-води високого тиску від КНС до нагнітальних свердловин і нагнітальні свердловини.

КНС призначенні для створення необхідного напору і закачування води через нагнітальні свердловини в продуктивні горизонти з метою ППТ. Вода нагнітається в пласт під тиском 10 - 20 МПа за допомогою відцентрових насосів типу ЦНС.

Найбільш часто використовують насоси марок ЦНС 180-1050, ЦНС 180-1422 і ЦНС 180-1900, а також ЦНС 63-1100, ЦНС 63-1400, ЦНС 90-1100 і ЦНС 90-1400.

На нафтових родовищах КНС споруджують в капітальному і блоковому виконаннях (БКНС).

В комплект БКНС входять наступні блоки:

  • насосний блок;

  • блок напірної гребінки;

  • блок низьковольтної апаратури;

  • блок дренажних насосів.

БКНС в основному комплектуються електронасосними агрегатами типу ЦНС 180-1 або ЦНС 180 М.

Електронасосний агрегат типу ЦНС 180-1 призначений для закачування в нафтоносні пласти чистої води, нафтопро-мислових вод без вмісту сірководню, вмістом механічних до-мішок не більше 0,1% по вазі і розміром твердих частин не більше 0,1 мм.

Електронасосний агрегат типу ЦНС 180 М призначе-ний для закачування в нафтоносні пласти агресивних нафтопромислових вод, в тому числі сірководневих, які містять сірководню до 300 мг/л, вмістом механічних домішок не більше 0,1% по вазі і розміром твердих частин не більше 0,2 мм.

Блок напірної гребінки призначений для розподілу води від насосних агрегатів по напірних трубопроводах системи за-воднення, обліку їх кількості та реєстрації тиску.

Блок низьковольтної апаратури призначений для розмі-щення електротехнічного обладнання, розподілу електроенер-гії до допоміжного обладнання, розміщення засобів контро-лю, автоматики, дистанційного автоматичного контролю і управління насосним блоком та аварійно-попереджувальною сигналізацією.

Блок дренажних насосів призначений для забезпечення роботи системи охолодження електродвигунів основних насо-сів (при замкнутому циклі вентиляції) і збору втрат рідини, що перекачується.

Водорозподільні блоки призначені для скорочення про-тяжності високонапірних водоводів, які прокладаються від КНС до нагнітальних свердловин. На них розміщують засув-ки і витратоміри для заміру витрат води, яка закачується в нагнітальні свердловини.

Високонапірні водоводи призначені для транспортування води від КНС до нагнітальних свердловин, через які вода за-качується в нафтоносні або водоносні горизонти. Протяжність цих водоводів залежить від прийнятої системи розподілу води по свердловинах, кількості нагнітальних свердловин і відстані між ними, а також кількості КНС в системі заводнення.

14

15

Типи водозапірних споруд та їх обладнання

В залежності від характеру джерела води і параметрів об’єктів заводнення водозабори бувають:

1. Сифонний водозабір.

2. Подача води із свердловини насосами АТН, АП, ЕВН.

3. Подача води із свердловини заглибними насосними установками УЕВЗ.

Вибір типу визначається глибиною рівня води.

Сифоний водозабір використвується для відкритих водойм і підруслових вод. Він найбільш поширений.

1.джерело водопостачання;

2.артезіанська свердловина;

3.фільтр;

4.водопідйомна труба;

5.вакумний котел;

6.вакумний насос;

7.мановакуометр;

8. насосна станція першого підйому;

9.буферна ємність(резерв чистої води)

10.насоси станції 2-го підйому;

При сифоному водозаборі колектор від групи свердловини підєднується до вакуум-котлів в яких створюється вакуум до 0,08 МПа.За допомогою спеціальних вакуум насосів.Вакуум котлів є 2, і 1 резервний.

2-й тип використовується для свердловин до 30 м. У випадку механізованого водозабору у свердловині опускаються насоси нижче динамічного рівня.

1-й тип:

АТН-8

АТН-10

АТН-12

АТН-14

Q=35м3/год

Q=75м3/год

Q=100м3/год

Q=200м3/год

Н=80м

Н=100м

N=17кВт

N=30кВт

N=75кВт

N=100кВт

N=1450хв-1

η = 0,65 – 0,70

2-й тип:

АП: Q=7 – 100 м3/год; Н=65 – 200 м. ;

Насоси АТН відрізняється від насосів АП тим, що в них електродвигун розміщений над устям свердловини вертикально і зєднання вала двигуна з відцентровим насосом з’єднується довгим валом, секція якого з’єднується муфтами.

3-й тип:

ЕВВН Q= 1 – 1000 м3/ год ; Н = 65 – 200 м.

УЕВЗ використовуэться при рывнях рыдини до 300 м. Використовуються високопродуктивні заглибні відцентрові насоси других типів.

УЕВЗ – 16 – 3000 - 1000 ; УЕВЗ 15 – 2000 – 1400

З верхніх горизонтів можна подавати у нижні N = 500 кВт.

16

На нафтових родовищах КНС споруджують в капітальному і блоковому виконаннях (БКНС).

В комплект БКНС входять наступні блоки:

  • насосний блок;

  • блок напірної гребінки;

  • блок низьковольтної апаратури;

  • блок дренажних насосів.

БКНС в основному комплектуються електронасосними агрегатами типу ЦНС 180-1 або ЦНС 180 М.

Електронасосний агрегат типу ЦНС 180-1 призначений для закачування в нафтоносні пласти чистої води, нафтопро-мислових вод без вмісту сірководню, вмістом механічних до-мішок не більше 0,1% по вазі і розміром твердих частин не більше 0,1 мм.

Електронасосний агрегат типу ЦНС 180 М призначе-ний для закачування в нафтоносні пласти агресивних нафтопромислових вод, в тому числі сірководневих, які містять сірководню до 300 мг/л, вмістом механічних домішок не більше 0,1% по вазі і розміром твердих частин не більше 0,2 мм.

Блок напірної гребінки призначений для розподілу води від насосних агрегатів по напірних трубопроводах системи за-воднення, обліку їх кількості та реєстрації тиску.

Блок низьковольтної апаратури призначений для розмі-щення електротехнічного обладнання, розподілу електроенер-гії до допоміжного обладнання, розміщення засобів контро-лю, автоматики, дистанційного автоматичного контролю і управління насосним блоком та аварійно-попереджувальною сигналізацією.

Блок дренажних насосів призначений для забезпечення роботи системи охолодження електродвигунів основних насо-сів (при замкнутому циклі вентиляції) і збору втрат рідини, що перекачується.

Водорозподільні блоки призначені для скорочення про-тяжності високонапірних водоводів, які прокладаються від КНС до нагнітальних свердловин. На них розміщують засув-ки і витратоміри для заміру витрат води, яка закачується в нагнітальні свердловини.

Високонапірні водоводи призначені для транспортування води від КНС до нагнітальних свердловин, через які вода за-качується в нафтоносні або водоносні горизонти. Протяжність цих водоводів залежить від прийнятої системи розподілу води по свердловинах, кількості нагнітальних свердловин і відстані між ними, а також кількості КНС в системі заводнення.

17

18

Безперебійна робота насосів залежить від наступних факторів:

1. Вибору раціонального типу конструкції насоса;

2. Якості виготовлення;

3. Правильного монтажу;

4. Правильної експлуатації.

Основні фактори які визначають конструкцію насоса:

1. Число ступеней;

2. Розміщення ступеней;

3. Величина втрат між ступенями через зазори коліс і проміжних ущільнень;

4. Мінімальні втрати через гідропяту і кільцеві ущільнення ротора насоса і їх надійна робота;

5. Герметичність фланцевих з’єднань;

6. Попередження насоса від перекосів внаслідок температурного розширення;

7. Температурне розширення окремих частин ротора і корпуса насоса;

8. Забезпечення без вібраційної роботи насоса;

9. Вибір матеріалів деталей насоса з відповідною термообробкою з врахуванням корозійних і ерозійних властивостей перекачуваної рідини;

10. Надійність в роботі і довговічність конструкції;

11. Зручність і швидкість монтажу та демонтажу;

12. Безпека при експлуатації насоса.

. Заднє кінцеве ущільнення насосу ЦНС 180 складається з корпусу заднього ущільнення 8, який кріпиться за допомогою болтового з’єднання кріпиться до напірної кришки насоса, ущільнюючої втулки 17, яка кріпиться до корпусу 8 болтами, захисної втулки, корпусу сальникової набивки 16, який вміщає в собі сальникову набивку 14, натискної втулки 12, кришки 9, що кріпиться до корпусу 8 разом з корпусом сальникової набивки 16 за допомогою шпильок 10, розвантажувального диску 20, втулки п’яти 21, притискного фланця 5, штопорного гвинта 3, вала насоса 23 та ущільнень 2, 6, 7, 11, 18, 19, 22.

19