1 58 В. М. Шовотов

¶стереження і лабораторний контроль. За даними спостереження і розвідки уточнюються визначені при прогнозуванні межі зон забруднення, у кожній з них планується і здійснюється ком­плекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків за­бруднення.

У зоні екстрених заходів основним способом захисту є укрит­тя населення в захисних спорудах або будинках з наступною ева­куацією на незабруднену територію. Протягом усього часу фор­мування радіоактивного сліду (осідання РР) населення повинне перебувати в захисних спорудах і будинках безвихідно. Пізніше допускається короткочасний вихід (у разі потреби) з використан­ням ЗІЗ. У цей період населенням використовуються засоби ме­дичної профілактики. Не допускається вживання незахищених продуктів харчування і води. Приймаються й інші запобіжні за­ходи. Відповідним начальником ЦО встановлюється і доводиться до населення за допомогою засобів теле— і радіомовлення опти­мальний режим поведінки.

Евакуація населення проводиться з тих районів, де перебуван­ня може призвести до опромінення людей вище припустимих меж і де не можна забезпечити його захист іншими способами. Рішення на евакуацію приймається начальником ЦО області (Ав­тономної Республіки Крим). Корегується наявний план, прово­диться підготовка транспорту, уточнюються маршрути евакуації з урахуванням радіаційної обстановки. Населення попереджуєть-ся про час і порядок евакуації, транспорт подається до місць укриття, посадка і перевезення людей здійснюються в короткий термін, щоб уникнути переопромінення. У період руху ведеться дозиметричний контроль.

Евакуація здійснюється в 2 етапи: на першому етапі населення доставляється до межі зони забруднення, на другому — переса­джується на незабруднений РР транспорт і доставляється в місця розташування.

При виїзді на незабруднену територію здійснюється контроль зараженості людей, що вивозиться, майна і транспорту. При не­обхідності проводиться їхня санітарна обробка і дезактивація. У районах, з яких евакуйоване населення, організовується охорона будинків і майна. Будинки й устаткування консервуються. Для контролю за станом споруд і устаткування, попередження мож­ливих пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах ор­ганізовується аварійно-технічна служба. У цих районах ведеться постійний санітарний і ветеринарний контроль, проводяться про­тиепідемічні заходи.

Ц ивільна оборона ^1И

¶З районів, де очікується тривале радіоактивне забруднення, може проводитися евакуація підприємств, установ і організацій. Устаткування, що вивозиться, матеріали і майно перевіряються на радіоактивне забруднення і при необхідності дезактивуються.

У зоні профілактичних заходів населення повинне знаходити­ся в захисних спорудженнях тільки в період формування радіоак­тивного сліду. Надалі перебування на зараженій території по мо­жливості обмежується. При сильному пилоутворенні викорис­товуються ЗІЗ. Приймаються заходи для попередження занесення РР у приміщення, організовується санітарна обробка людей, до­тримуються заходи особистої гігієни, а також приймаються захо­ди щодо попередження вживання забруднених продуктів харчу­вання і води. З цієї зони може тимчасово евакуюватися певна категорія населення, опромінення якої вкрай небажане: діти, ва­гітні, матері, що годують.

В інших зонах (з меншим забрудненням) у період формування радіоактивного сліду вживаються заходи щодо обмеження пере­бування людей на відкритій місцевості, використовуються ЗІЗ. Надалі приймаються заходи для запобігання вживання населен­ням заражених продуктів харчування і води.

В усіх зонах радіоактивного забруднення проводяться заходи щодо спостереження за обстановкою, забезпечення життєдіяль­ності населення і ліквідації наслідків забруднення. Зони забруд­нення оточуються, входи і виходи з них контролюються. У зо­нах постійно ведуться радіаційна розвідка і спостереження, організовуються дозиметричний контроль опромінення людей і контроль забруднення харчової сировини, продуктів харчуван­ня, фуражу і води. На основі цих даних уточнюється обстановка і корегуються заходи щодо захисту населення і режими його по­ведінки.

При оцінці обстановки керуються дозами опромінення і рі­внями забруднення, зазначеними в НРБУ-97. Однак у деяких випадках можуть встановлюватися інші тимчасові показники опромінення і забруднення. Так, для планування надзвичайних заходів відповідно до радіаційної обстановки урядова комісія з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановила для населення тимчасові еквівалентні дози опромінення: у пе­рший рік після аварії 100 мЗв, у другий— 30 і в третій — 25 мЗв. Виходячи з цих «дозових» меж з урахуванням їх част­ки, в раціоні харчування були розраховані тимчасові припус­тимі рівні (ТПР) концентрації радіоактивності в харчових про­дуктах (табл. 3.9).

_{1 60} В. М. Шоботов

¶Таблиця 3.9

ТПР КОНЦЕНТРАЦІЇ РАДІОАКТИВНОСТІ В ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ

Найменування продукту	Травень 1986 р.		Жовтень 1988 р.
	Кі/кг(л)	Бк/кг (л)	Кі/кг(л)	Бк/кг (л)
Вода питна	1х10-8	370	5 х 10-10	18,5
Молоко	1х10-8	370	1х10-8	370
Молоко згущене	5 х 10-7	18500	Зх10-8	1110
Сметана, сир	2 х 10-7	3700	8x10-8	370
Масло вершкове	2 х 10-7	7400	1 х 10-8	1110
Будь-яке м'ясо і рибопродукти	1 х 10-7	3700	8x10-8	2960'
Жири рослинні, маргарин	2 х 10-7	7400	1 х 10-8	370
Будь-які овочі, фрукти і ягоди	1 х 10-7	3700	2x10-8	740

Для зниження можливих доз опромінення при ліквідації наслід­ків у зонах забруднення проводиться дезактивація території, будин­ків і споруджень, устаткування, техніки и інших об'єктів, викону­ються заходи щодо усунення пилу. Роботи ведуться позмінно з урахуванням припустимих доз опромінення, встановлених для фо­рмувань. Радіоактивні відходи, що утворюються при дезактивації, вивозяться на спеціально створювані пункти захоронення.

На межах зон забруднення створюються пункти спеціальної обробки (ПуСО); люди і транспорт, що відбувають із зон забруд­нення, на них проходять дозиметричний контроль. При виявленні забруднення вище припустимих рівнів люди проходять санітарну обробку, транспорт — дезактивацію. Забруднений одяг відправ­ляється на дезактивацію, замість нього з підмінного фонду вида­ється чистий. Санобробка людей може також проводитися на стаціонарних санітарно-обмивальних пунктах (СОП), дезактива­ція — на станціях знезаражування транспорту (СЗТ).

Техніка і майно, що вивозяться із забрудненої території, дезакти­вуються на спеціальних майданчиках, які обладнуються біля ПуСО.

Реевакуація населення здійснюється після завершення робіт з дезактивації населених пунктів чи зниження забруднення внаслі­док природного розпаду РР до припустимих рівнів. Дозвіл на ре­евакуацію дається після обстеження населених пунктів спеціаль­но створюваними комісіями.

¶Цивільна оборона

,,,72

161

¶3.4.1. Основні норми поведінки і дії

ПРИ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЯХ ТА РАДІОАКТИВНОМУ ЗАБРУДНЕННІ МІСЦЕВОСТІ

У випадку аварії на РНО подається сигнал «Радіаційна небезпека», потім передається інформація про сформовану об­становку і конкретні рекомендації, відповідно до яких і діє пер­сонал підприємств, установ та населення. Якщо в інформації, що надійшла, відсутні рекомендації щодо дій, необхідно захистити органи дихання від радіоактивного пилу (респіраторами, ватно-марлевими пов'язками чи підручними засобами — шарфами, ху­стками, іншими виробами з тканини) і по можливості швидко сховатися в найближчому будинку, найкраще у власній квартирі. Увійшовши в приміщення, зняти і помістити верхній одяг та взуття в пластиковий пакет чи плівку, закрити вікна і двері, від­ключити вентиляцію, увімкнути телевізори, радіоприймачі і ра­діорепродуктори, перебувати подалі від вікон, бути готовим до прийому інформації і вказівок. Провести герметизацію примі­щення і захист продуктів харчування. Для цього підручними за­собами закрити щілини у вікнах і дверях, заклеїти вентиляційні отвори. Продукти помістити в поліетиленові пакети чи загорнути в поліетиленову плівку. Зробити запас води в закритих посудинах.

Продукти і воду помістити в холодильники і шафи, що закри­ваються (комори).

Одержавши вказівки із засобів масової інформації чи по теле­фону, провести профілактику препаратами йоду. При їх відсут­ності використовувати 5-процентний розчин йоду: 3—5 крапель на склянку води для дорослих і 1—2 краплі на 100 г рідини для дітей до двох років. Прийом повторити через 5—7 годин.

Під час готування і прийому їжі всі продукти, які витримують вплив води, промивати. Суворо дотримуватись правил_особистої гігієни, які запобігають або значно знижують внутрішнє опромі­нення організму.

При необхідності (забруднення РР приміщення) захистити ор­гани дихання наявними ЗІЗ: надягти маски протигазів, респірато­ри, ватно-марлеві пов'язки, протипилові тканинні маски чи вико­ристати підручні засоби.

Приміщення залишати тільки за крайньої необхідності і на ко­роткий час. При виході захищати органи дихання, а також засто­совувати плащі, накидки з підручних матеріалів і табельні засоби захисту шкіри. Після повернення переодягатися.

^{1 62} В. М. Шоботов

¶Підготуватися до можливої евакуації, для цього приготувати:

• ЗІЗ, у тому числі підручні (накидки, плащі із синтетичнихплівок, гумові чоботи, боти, рукавички і т. п.);

• одяг і взуття відповідно до сезону;

• запас продуктів і ліки для хворих;

• спідню білизну;

• документи і гроші;

• інші коштовні і вкрай необхідні речі.

При евакуації перед виходом із приміщення: очистити холо­дильники, відключити всі електро- і газові прилади, винести всміттєпровід продукти, які швидко псуються, рідини, сміття. Під­готувати транспарант «У приміщенні (квартирі) № нікого не­ма». При виході зачинити квартиру і вивісити транспарант.

При посадці на транспорт чи формуванні пішої колони зареєс­труватися в представника евакуаційної комісії.

Перебуваючи на відкритій забрудненій місцевості, не знімати ЗІЗ, уникати підняття пилу і руху по високій траві і чагарнику, без потреби не сідати і не доторкатися до сторонніх предметів. Забороняється пити, курити, приймати їжу. Періодично необхід­но проводити часткову дезактивацію засобів захисту шкіри, одя­гу і речей шляхом їхнього обережного обтирання чи обмітання, а також часткову санітарну обробку змиванням чи обтиранням від­критих ділянок тіла.

Після прибуття в район розміщення евакуйованих здати засо­би індивідуального захисту й одяг на дезактивацію чи утилізацію або дезактивацію провести самостійно шляхом витрушування чи вибивання, при цьому слід перебувати з навітряної сторони і у засобах захисту органів дихання, Промити очі 2-процентним роз­чином питної соди або чистою водою, прополоскати рот і горло, двічі обмити все тіло водою з милом. Після проходження дозиме­тричного контролю вдягти чисті білизну, одяг, взуття.

Проживаючи на місцевості, ступінь забруднення якої переви­щує фон, але не перевищує небезпечних меж, необхідно дотри­муватись спеціального режиму поведінки, уживати заходів щодо профілактики пилоутворення при веденні сільських робіт в осо­бистих господарствах і щодо профілактики надходження РР із продуктами харчування і водою в організм. На присадибній діля­нці слід викосити траву, зранку територію ділянки доцільно зво­ложувати. У приміщеннях повинно проводитися вологе приби­рання з ретельним витиранням пилу з меблів і підвіконь. Килими та інші ткані покриття необхідно чистити пилососом або вологою ганчіркою, але не витрушувати. Вуличне взуття залишати за по-

Ц ИВІЛЬНА ОБОРОНА ^1Ю

11*

¶рогом будинку і протирати вологою ганчіркою. При наявності умов бажано залишати поза квартирою (будинком) і верхній ву­личний одяг. Сміття з пилососа і використане ганчір'я необхідно скидати в спеціально викопану яму глибиною не менше 50 см.

При проведенні польових робіт обов'язково користуватися ва­тно-марлевими пов'язками, протипиловими тканинними масками чи респіраторами, змінними спецодягом і головними уборами. Наприкінці робочого дня обов'язково приймати душ. При веден­ні присадибного господарства для зменшення радіоактивного за­бруднення вирощуваних продуктів у ґрунт вносяться вапно, ка­лійні й інші добрива, а також торф. Під час збирання врожаю плоди, овочі, коренеплоди безпосередньо на ґрунт не складають­ся. Вирощені сільськогосподарські продукти піддаються вибірко­вому дозиметричному контролю. При встановленні їхнього за­бруднення вони промиваються (очищаються) і, у залежності від результатів вторинного контролю, застосовуються за призначен­ням або на корм худобі.

Уся продукція, одержувана від сільськогосподарських тварин, птахів і бджіл, також піддається вибірковому дозиметричному контролю. При виявленні забруднення молоко, яйця, мед, забійну худобу піддають знешкодженню або утилізації. Не рекоменду­ється вживати в їжу рибу і раків з місцевих водойм, особливо дрібних, здатних накопичувати РР. Заготівля дикоростучих ягід, грибів, лікарських трав здійснюється з дозволу місцевої влади з певних територій тільки після вибіркового дозиметричного конт­ролю.

3.5. Захист населення при хімічному зараженні

Х імічне зараження є наслідком аварій на ХНО і транс­портних засобах, що перевозять СДОР (сильнодіючі отруйні ре­човини).

Вирішальне значення при аваріях на ХНО має швидкість ви­конання заходів щодо захисту населення.

При загрозі чи виникненні аварії негайно, відповідно до дію­чих планів, здійснюється оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу. Населенню даються вказівки про порядок поводження.

Про аварію керівник об'єкта або черговий диспетчер допові­дає начальнику ЦО міста, області.