2. При середньому фізичному навантаженні щ-4 забезпечуєроботу протягом 1 год. А з використанням 3-х регенеративних па­тронів — 3 год.

2. Кількість рятувальників для виконання робіт 20: 3 =7 чол.

Таблиця 3.6

СДОР	Марки протигазів
Аміак	Ц, КД, М, СО, ДП-2 з ФПК протигазів ЦП-5,7
Синильна кислота	А, В, Г, Е, КД, БКФ, М, СО, ЦП-5,7
Окис азоту	В,Е,М,СО
Окис вуглецю	СО;ДП-2,ДП-1
Сірководень	В, Г, КД БКФ, М, СО, ЦП-5,7
Сірковуглець	В, Г, КД, БКФ, М, СО, ЦП-5,7
Хлор	В, Г, КД. БКФ- М, СО, ЦП-5,7
Сірчистий ангідрид	В, БКФ, ЦП-5,7

Таблиця 3.7

Тривалість ЗМІНИ, ГОДИН	Зниження продуктивності праці, % в засобах захисту
	Протигаз	Протигаз і захисний костюм
1	5	10
2	10	20
3	15	30
4	20	40
5	25	45
6	ЗО	50

Примітка: Температура повітря 15°С, слабкий вітер. Максимальний термін безпе­рервного перебування в протигазі — 6 годин, в протигазі і захисному костюмі — 3 го­дини.

147

¶Таблищ 3.8

СДОР	Густи­на, г/см	Температура кипіння, °С	Токсичні властивості				Дегазуючі речовини
			Концентрація ураження, мг/л	Експози­ція	Смертельна концентрація, мг/л	Експо­зиція
Аміак	0,68	-33,4	0,2	6 год	7	З0 хв	Вода
Хлор	1,56	-34,6	0,01	1 год	0,1—0,2	1 год	Гашене вапно
Фосген	1,42	8,2	0,05	10 хв	0,4—0,5	10 хв	Лужні відходи і вода
Сірчистий ангідрид	1,46	-10	0,4-0,5	50 хв	1,4—1,7	50 хв	Гашене вапно, аміачна вода
Оксид вуглецю	—	-190	0,22	2,5 год	3,4—5,7	З0 хв	—
Сірковуглець	1,26	46	2,5-1,6	1,5 год	10	1,5 год	Сірчистий натрій або калій
Трихлористий фосфор	1,53	74,8	0,08-0,015	З0 хв	0,5-1,0	З0 хв	Луги, аміачна вода
Фтористий водень	0,98	19,4	0,4	10 хв	1,5	5хв	Те саме
Синильна кислота	0,7	25,6	0,02-0,04	З0 хв	0,1-0,2	15 хв	Те саме

¶3.3.3.2. Засоби захисту шкіри

З асоби захисту шкіри служать для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження і взуття від потрапляння на них крапельно-рідких ОР, збудників інфекційних захворювань і радіоактивного пилу. Вони підрозділяються на табельні (ОЗК, Л-1) і підручні (предмети побутового одягу). За принципом дії та­бельні засоби підрозділяються на фільтруючі (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).

До фільтруючих засобів захисту шкіри відноситься комплект фільтруючого одягу ЗФО-58. Він складається з бавовняного ком­бінезона спеціального покрою, просоченого розчином спеціаль­ної пасти — хімічними речовинами, які затримують пари ОР (ад­сорбційного типу) або нейтралізують їх (хемосорбційного), а також' чоловічої натільної білизни (сорочки і кальсонів), бавов­няного підшоломника і двох пар онуч (одна з них просочена тим самим розчином, що і комбінезон). Натільна білизна, підшолом­ник і непросочена пара онуч використовується для того, щоб не допустити потертостей комбінезоном шкірних покривів і подраз­нення їх від просочувального розчину.

Розміри комбінезонів, які входять у комплект ЗФО: перший — для людей зі зростом до 160 см, другий— від 160 до 170 см і третій — понад 170 см.

Ізолюючі засоби захисту шкіри, виготовлені з повітронепрони­кних матеріалів, можуть бути герметичні (костюми, комбінезони, які закривають усе тіло людини і захищають від крапель і парів ОР) і частково чи цілком негерметичні (плащі, накидки, фартухи та ін., які в основному захищають від крапельно-рідких ОР).

Комплект ОЗК, до якого входить плащ, захисні панчохи і ру­кавички, як правило, використовується з імпрегнованим одягом і білизною.

Легкий захисний костюм Л-1 виготовляється з прогумованої тканини і складається із сорочки з капюшоном, штанів, які зшиті разом з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломника.

Ізолюючі засоби захисту шкіри призначаються для особового складу формувань ІДО. Вони застосовуються при роботі в зонах ураження в умовах високої концентрації ОР, а також при вико­нанні дегазаційних, дезактиваційних і дезинфекційних робіт.

Для захисту від радіоактивного пилу населення може присто­сувати і звичайний одяг. Щоб забезпечити його герметичність, потрібно мати додаткові пристосування: нагрудники, капюшон, бічні застібки штанів. Для захисту від РР можна також викорис-

Ц ИВІЛЬНА ОБОРОНА ¹⁴⁹

¶товувати підручні засоби захисту шкіри (предмети особистого, побутового, спортивного, виробничого й іншого одягу і взуття з додатковими засобами герметизації).

Слід пам'ятати, що перебування в ізолюючому захисному одязі, особливо в жарку пору року, повинне бути обмежене за ча­сом, тому що порушується теплообмін організму.

У результаті цього відзначаються порушення дихання і серцевої діяльності; у важких випадках може виникнути тепловий удар.

Терміни можливого перебування людей в ізолюючих засобах захисту шкіри в залежності від температури повітря наведені у таблиці:

Температура зовніш­нього повітря, °С		Час перебування в ізолюючих засобах захисту шкіри
		Безвологого екрануючого комбінезона	3 вологим екрануючим комбінезоном
/		2	5
1	ЗО і вище	15—20 хв	1—1,5 год
2	25-29	До 30 хв	1,5—2 год
3	20-24	До 45 хв	2—2,5 год
4	15-19	До 2год	Понад 2 год
5	Нижче 15	Понад 2 год

При роботі в хмарну або вітряну погоду, а також в тіні термі­ни безперервного перебування в ізолюючих засобах захисту шкі­ри, вказані в таблиці, для тренованих фізично здорових людей можуть бути збільшені в 1,5 раза.

Підручні засоби захисту шкіри. До підручних засобів захис­ту шкіри відноситься звичайний одяг і взуття. Накидки і плащі з прогумованої тканини, хлорвінілу чи поліетилену, пальта з дра­пу, грубого сукна або шкіри добре захищають від радіоактивного пилу і бактеріальних засобів. Вони також можуть захищати від крапельно-рідких ОР протягом 5—10 хв; ватяний одяг захищає значно довше.

Для захисту ніг використовуються гумові чоботи промислово­го і побутового призначення, гумові боти, калоші, валянки з ка­лошами, взуття зі шкіри і шкірозамінників з калошами. Звичайне взуття на час виходу із зараженої місцевості можна обгорнути щільним папером у кілька шарів, а зверху паперу — брезентом або мішковиною.

¶ 150

В. М. ШОБОТОВ

¶Для захисту рук можна використовувати гумові або шкіряні рукавички і брезентові рукавиці.

Одяг необхідно застібати на всі ґудзики, обшлаги рукавів та штанів обв'язувати стрічкою, комір пальта піднімати й обв'язувати шарфом. Для захисту шиї і відкритої частини голови, не захищених маскою, необхідно мати капюшон.

Більш надійний захист може забезпечити виробничий спец­одяг: комбінезони, куртки і штани, халати з капюшонами, зшиті в основному з брезенту, вогнестійкої або прогумованої тканини, грубого сукна.

Для підвищення захисних властивостей одягу від парів ОР не-обхідно просочити його спеціальною пастою. У домашніх умовах для просочування можуть використовуватися розчини на основі синтетичних миючих засобів ОП-7 або ОП-10, які використову­ються для прання білизни, або мильно-олійна емульсія. Емульсія готується в такий спосіб: в 2 л гарячої води розчинити 250—300 г подрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінеральної або рослинної олії, після чого нагріти розчин до температури 60— 70°С.

Після просочення одяг злегка віджимають і висушують на відкритому повітрі. Одяг, просочений розчином, не має запаху, не подразнює шкіру і легко переться. Просочення не руйнує одяг і полегшує її дегазацію і дезактивацію.

3.3.3.3. Медичні засоби індивідуального захисту

М едичний захист населення є складовою частиною комплексу медичних заходів цивільної оборони. Він має на меті на основі прогнозування можливої небезпеки для здоров'я людей попередити чи послабити вражаючий вплив на них іонізуючих випромінювань, отруйних речовин і бактеріальних засобів шля­хом проведення спеціальних профілактичних заходів із застосу­ванням медичних засобів захисту, а також організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Застосування медичних засобів захисту може знизити чи за­побігти впливу на людей окремих вражаючих факторів надзви­чайних ситуацій, особливо при діях особового складу сил ЦО в осередку ураження (зараження). За певних умов застосування цих засобів може підвищити ефективність інших способів захис­ту (у ході розосередження й евакуації населення, при укритті в захисних спорудженнях і т. п.).

¶Цивільна оборона

181

¶Разом з тим не можна орієнтуватися тільки на один спосіб за­хисту, яким би надійним він не був. У кожному конкретному ви­падку перевагу слід віддавати тому з них, який найбільше відпо­відає обстановці, що склалася. Завдання полягає в тому, щоб підготувати і при необхідності застосувати будь-який або одно­часно усі в комплексі способи захисту і досягти тим самим на­дійнішого захисту населення.

Медичні засоби захисту призначені для профілактики і на­дання допомоги населенню, що постраждало від надзвичайних ситуацій. З їхньою допомогою можна врятувати життя великій кількості людей, попередити або значно знизити розвиток ура­жень у них, підвищити стійкість організму людини до вражаючо­го впливу радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засо­бів. До медичних засобів захисту відносяться:

• радіозахисні препарати;

• засоби захисту від впливу отруйних речовин — антидоти;

• протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироваткий ін.).

Радіозахисні препарати призначаються для профілактики ура­жень іонізуючими випромінюваннями й ослаблення прояву про­меневої хвороби.

Антидоти— специфічні протиотрути; використовуються для профілактики ураження людей отруйними речовинами. У випад­ку їх раннього застосування досягається високий ефект.

Протибактеріальні препарати — засоби профілактики інфек­ційних захворювань.

Зазначені вище медичні засоби захисту включаються в основ­ному в аптечки індивідуальні (АІ). Вони містять препарати: ра­діозахисні — засоби № 1 і 2; засіб, використовуваний при отру­єннях фосфорорганічними речовинами (ФОР); протиблювотний засіб; протибактеріальні засоби № 1 і № 2. Передбачено вклю­чення і протибольоврго засобу.- В АІ-2 є інструкція щодо застосу­вання МСЗ.

До медичних засобів захисту відносяться: пакет перев'язу­вальний медичний (ППМ), який складається із стерильної пов'яз­ки для надання допомоги при пораненнях і опіках; індивідуаль­ний протихімічний пакет (ІПП-8), призначений для надання са­мо- і взаємодопомоги при ураженні ОР. З його допомогою про­водять часткову спеціальну обробку безпосередньо після ура­ження ОР або СДОР.

Профілактика уражень населення, надання першої медичної допомоги людям в осередках ураження, а потім і лікарської до-