Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)

Дрібні планктонні тварини, розмір тіла яких складає 0,25-10,0 мм. Тіло їх розділене на голову, тулуб і постабдомен і укладено в раковину, що відкривається з черевної сторони. Передній кінець головного панцира часто витягнутий дзьобоподібно й утворює так названий рострум. Пересуваються рачки за допомогою двогіллястих плавальних антен і 4-7 пар плавальних ніжок.

Останні створюють постійний струм води, що приносить зважені у воді харчові частки, які затримуються на фільтраційних ґратах, утворених щетинками грудних кінцівок. Захоплення їжі механічне. Харчуються гіллястовусі рачки дрібним фітопланктоном, здебільшого протококовими водоростями, детритом, бактеріями і т.д. Спостерігається і хиже харчування: Лептодора кіндті (Leptodora kіndtі), Поліфемус педікулюс (Polyphemus pedіculus), Подон інтермедіум (Podon іntermedіum).

Іноді хижі гіллястовусі виїдають до 40% усіх планктонних тварин. При недоліку їжі кладоцери гинуть через 1-2 дня. Наявність у 1 мл води 1-2 млн. бактерій створює сприятливі умови харчування гіллястовусих рачків і забезпечує їхнє розмноження, збільшуючи чисельність за 5 днів у 5-10 разів.

Часто рачки у великій кількості захоплюють дрібні мінеральні частки, унаслідок чого йдуть до дна і гинуть. Час, потрібний для заповнення кишечнику, коливається від 10 до 40 хвилин і залежить від величини рачка, розмірів мінеральних часток, їхньої концентрації і температури води.

Для кладоцер характерне явище гетерогонії, тобто зміни статевого і партеногенетичного розмноження. Швидкість дозрівання і тривалість життя не однакові в різних видів. У Дафнія магна (Daphnіa magna) тривалість життя досягає 5-6 міс., Моіна ректіростріс (Moіna rectіrostrіs) - до 1 міс. Молодь розвивається в зародковій або виводковій камері на спинній частині тіла. Яйця розвиваються 3-4 дні, через 3-4 линяння молодь стає статевозрілою. Таким чином, через 8-14 днів після виходу з яйця самки стають статевозрілими і дають партеногенетичне потомство, яке випливає кожні 3-4 дні. При статевому розмноженні утворюються эфіппіуми або спочиваючі яйця. Эфіппіуми відкладають 1-2 яйця і при линьці самки скидаються у воду. При сприятливих умовах з них виходять партеногенетичні самки. Статеве розмноження завжди відбувається наприкінці осіннього періоду і при несприятливих умовах, запліднені яйця зимують.

Різні види дафній утворюють до 50 або навіть до 100 яєць на самку, босміни - до 16 яєць, а дрібні донні види - не більш 2 яєць. Кладоцери є важливим харчовим ресурсом для молоді і багатьох дорослих риб.

Планктоноїдні риби (строкатий товстолобик, буффало, деякі сигові, ряпушка, сніток, уклія й ін.) у великих кількостях поїдають дафній, моін, босмін і т.д.. У той же час гіллястовусі ракоподібні є індикаторами забруднення води, у дуже брудних водах їх немає. Представники цієї групи - основні об’єкти культивування в період підрощування молоді риб, особливо отриманої від раннього нересту заводським методом.

Масова кількість кладоцер у водоймі говорить про високу його продуктивність.

Найбільш розповсюджені сімейства гіллястовусих ракоподібних представлені на малюнках, до них відносяться: сем. Сідіде Sіdіdae (представники - Сіда крісталіка, (Sіda crystallіna). Діафанозома брахіурум (Dіaphanozoma brachyurum); сем. Дафніде - Daphnіdae, Д. магна (D. magna), Д. пулекс (D. pulex), Д. лонгіспіна (D. longіspіna), Сімоцефалус ветулус (Sіmocephalus vetulus), Моіна ректіростріс (Moіna rectіrostrіs), Церіодафнія квадрангула (Cerіodaphnіa quadrangula), Скафолеберіс мукроната (Scapholeberіs mucronata), сем. Хідоріде (Chydorіdae), Хідорус сферікус (Chydorus sphaerіcus), Эуріцеркус ламеллатус (Eurycercus lamellatus), сем. Макротріціде (Macrothrіcіdae) - Макротрікс хірсутікорніс (Macrothrіx hіrsutіcornіs), сем. Поліфеміді (Polyphemіdae) - Поліфемус педікулус (Polyphemus pedіcuіus), Подон інтермедіус (Podon іntermedіus), сем. Босмініде (Bosmіnіdae) - Босміна лонгіростріс (Bosmіna longіrostrіs); сем. Лептодоріде (Leptodorіdae) - Лептодора кіндті (Leptodora kіndtі).