- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина і) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”
- •I. Фітопланктон
- •Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)
- •Відділ евгленові водорості (Евгленофіта — Euglenорhytа)
- •Відділ зелені водорості (Хлорофіта — Сhlоrорhуtа)
- •Відділ жовто-зелені чи різноджгутикові водорості (Ксантофіта чи Гетероконте — Хаnthорhуtа, Неtеrосоntае)
- •Відділ золотисті водорості (Хрізофіта — Chrysophyta)
- •Відділ пірофітові водорості (Піррофіта — Pyrrophyta)
- •Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
- •Основні умови розвитку фітопланктону
- •Значення планктонних водоростей
- •Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону
- •Методика відбору й обробки проб фітопланктону
- •II. Зоопланктон
- •Простіші (Протозоа— Protozoa)
- •Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)
- •Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)
- •Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
- •Значення зоопланктону
- •Методи добору й обробки зоопланктонних проб
- •Рибгосп "Ланок" Київської обл., нагульний ставок № 2. Проціджено 50 л, обсяг проби - 100 мл, переглянуто 2 пластинки по 0,5 мл проби (прізвище дослідника).
- •Ііі. Зообентос
- •Загін двокрилих (Діптера - Dіptera), сімейство Хірономід (Chіronomіdae)
- •Загін бабки (Одоната - Odonata)
- •Загін ручейники (Тріхоптера - Trіchoptera)
- •Загін поденщиці (Ефемероптера - Ephemeroptera)
- •Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)
- •Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)
- •Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)
- •Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
- •Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
- •Загін рівноногі (Ізопода - Іsopoda)
- •Загін водяні кліщі (Гідрахнелле - Hydrachnellae)
- •Загін водяні павуки (Аргіронета - Argyroneta)
- •Клас п’явок (Гірудіне - Hіrndіnea)
- •Тип молюски (Молюска - Mollііsca)
- •Клас малощетинкові хробаки (Олігохета - Olіgochaeta)
- •Підклас зяброногі ракоподібні (Бранхіопода - Branchіopoda)
- •Загін зяброногі (Анострака - Anostraca)
- •Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
- •Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
- •Значення зообентосу
- •Методи відбору й обробки зообентосних проб
- •Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
- •Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
- •Іv. Збір і обробка матеріалу по харчуванНю риб
- •Кількісний метод вивчення харчування риб
- •1. Личинки і мальки
- •2. Бентосоїдні риби
- •3. Планктоноїдні риби
- •4. Рослиноїдні риби
- •5. Хижі риби
- •Цифрова обробка результатів аналізу травного тракту риб
- •Експрес-метод оцінки інтенсивності харчування цьоголіток коропа по індексу маси кишечника з умістимим (по л. Б. Соболєву)
- •Тестові питання
- •Використана література
- •Основні представники фіто-, зоопланктону та зообентосу
Кількісний метод вивчення харчування риб
1. Личинки і мальки
У харчовій грудці личинок або мальків риб визначених розмірів прораховують кількість організмів кожного виду. Суму всіх з’їдених організмів приймають за 100%. Потім визначають процентне співвідношення між окремими компонентами.
Варто пам’ятати, що цей метод може дати неправильне представлення про роль окремих компонентів, коли при однаковій кількості дрібних водоростей і дуже великих молюсків значення їх у харчуванні по кількості з’їдених організмів одинакове, а по вазі - по-різному, тому про значення цих організмів у харчуванні варто судити по їхній харчовій цінності (тобто з огляду на їхню кількість, вагу і калорійність). При цьому методі не враховуються детрит, макрофіти, яких не можна підрахувати.
Однак, зважаючи на те, що личинки не харчуються цією їжею, цей метод правомірний.
Ваговий метод полягає в тому, що на підставі ваги окремих компонентів їжі дають їхнє процентне співвідношення в харчовій грудці. Розрахунок ведеться відразу для всієї групи личинок або мальків, а не шляхом підсумовування відсотків, отриманих від обробки кожного екземпляра. Цей метод також не досконалий, тому що деякі харчові компоненти неможливо зважити через їхню малу вагу, відсутні дані по реконструйованим вагам ряду організмів; рідко зустрічаються, але великі безхребетні в процентному відношенні по вазі дадуть значний відсоток, що не відповідає дійсності.
Щоб уникнути помилки, користуються частотою зустрічаємості. Під частотою зустрічаємості розуміється відношення кількості личинок або мальків, у кишечниках яких дані організми виявлені, до усім дослідженим особинам.
Вагу кишечника приймають за 100% (50 экз.); якщо відзначені наупліуси в 20, яйця копепод - у 5, коловертки - у 15 і т.д. , то частота зустрічаємості наупліусів - 40%, яєць - 10%, коловерток - 30% і т.д. Враховуються тільки ті личинки, у кишечниках яких є їжа. Для вірогідності необхідно 50-100 личинок.
2. Бентосоїдні риби
Кишечник вимірюють, візуально визначаючи ступінь наповнення по бальній шкалі Лебедєва. Наприклад, стравохід - 1, шлунок - 0, кишечник - 0 (риба почала харчуватися) - позначення 1,0,0; стравохід - 0, шлунок - 0, кишечник - 1 (риба вже давно припинила харчуватися і пішла з кормового місця), позначення - 0,0,1.
Кишечник розрізають на 3 частини і визначають ступінь переварювання їжі за схемою: 1) гарної збереженості, 2) злегка переварена, 3) напівпереварена, частково зруйнована, 4) сильно переварена, але визначення можливе по окремих частинах тіла (кауда, кінцівки, очі і т.д.), 5) невизначувана маса.
Записується так: 1, 2, 4; 0, 4, 5 - відповідно до відділів кишечнику.
Після цього проводиться якісна і кількісна обробка харчової грудки: визначення видового складу, чисельності і ваги компонентів, відповідно до вищеописаної методики.
3. Планктоноїдні риби
Ступінь наповнення шлунково-кишкового тракту визначається по системі Лебедєва. Шлунок розкривають, весь вміст переносять у чашку Петрі, вимивають, обсушують і зважують. Уміст кишечнику зважують окремо. Підраховують, головним чином, організми в шлунку; вміст кишечнику переглядають якісно. У планктофагів підрахунок організмів ведуть у передньому, середньому і задньому відділі кишечника.
При великій вазі їжі в шлунку або кишечнику прораховується вагова або об’ємна частина всієї їжі, для чого після зважування всієї їжі береться частина, складена з порцій, узятих у різних місцях харчової грудки.
При застосуванні об’ємного методу (тобто харчова грудка розбавляється водою до визначеного обсягу) великі організми вибираються, а потім беруться дві порції штемпелем-піпеткою (по 0,5-1 мл) і обробляється як звичайна планктонна проба. Піщинки, луска і т.д. у вагу їжі не входять, а тільки відзначаються. Обов’язково вказати відсоток сильно перевареної їжі.
