Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)

Веснянки - організми з неповним перетворенням. Довжина тіла дорослої личинки може досягати 25 мм і навіть 32 мм. Кладка яєць веснянок відбувається звичайно наприкінці травня (до 1 тис. яєць у яйцевому пакеті). Через 5 тижнів личинки виходять з яєць. Довжина личинок після виходу не досягає 1 мм. Личиночный період веснянки триває до 3,5 років. За цей час відбувається 22 линьки. Личинка 23-ї стадії - німфа, хижа комаха, харчується водними комахами і їхніми личинками, рідше ракоподібними і хробаками, детритом. У німфи веснянок черевце складається з 10 сегментів, на кінці 2 хвостові нитки, в основі яких знаходяться пучки трахейних жабер. Грудні зябра відсутні або представлені короткими нитками, або зібрані в пучки.

Веснянки надають перевагу текучій воді, але зустрічаються в озеpax, навіть у ставках. Гарний корм для риб, особливо форелі.

Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)

Водні клопи відносяться до організмів з неповним перетворенням. Від яйця до дорослої комахи клопи перетерплюють 5 линянь. Довжина личинок різних видів від 2 до 16 мм. Форма тіла водних клопів різноманітна. Голова, груди і черевце ясно розділені. Майже усі водні клопи - хижаки. Передні ноги клопів перетворені в органи активного хапання здобичі, крім сем. Корікс (Corіxіdae) - єдиної групи рослиноїдних клопів, у яких ніжки мають “лопаточку” для здирання водоростей з підводних предметів. Ротові органи - колюще-сисні. Хоботок дуже короткий, але товстий і могутній з розвитими залозами, що виділяють отрутний секрет. Дихання клопів відбувається за рахунок атмосферного повітря. Наприклад, водяні скорпіони виставляють з води повітряні трубки, які знаходяться на кінці тіла, плавти і гребляки - задній відділ черевця, а корикси - передній відділ тіла. І личинки, і імаго водних клопів - серйозні вороги молоді риб, особливо в нерестових ставках, а також конкуренти в харчуванні гіллястовусих ракоподібних. Свою здобич клопи проколюють хоботком і убивають або ранять, а потім висмоктують вміст. Якщо рана не смертельна, то поранення сприяє захворюванню риб.

Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)

Водні жуки - організми з повним перетворенням. Довжина імагіальних форм від 2 до 50 мм. Стадія личинки триває не менше 2 років. По харчуванню серед жуків розрізняють дві групи: зі змішаним харчуванням (рослинністю і тваринами) і тільки тваринами. Ротовий апарат типово гризучого типу: пари верхніх щелеп (мандібули), пари нижніх щелеп (максіли), верхня і нижня губа. Личинки жуків хватають здобич сильними щелепами, у яких знаходяться отрутні залози; виділена отрута паралізує здобич. Після цього личинка вводить у тіло жертви травний сік - чорну рідину (або поливає свою їжу зверху), що сприяє переварюванню, потім висмоктує переварену масу.

Дихання - атмосферним повітрям, для чого над водою виставляється задній кінець тіла.

Як личинки, так і дорослі жуки наносять шкоду, у масі поїдаючи гіллястовусих ракоподібних, лялечок комарів, ікру і мальків риб.

У ставках живуть великі плавунці Дітісціде (Dytіscіdae), водолюби Гідрофіліде (Hydrophіlіdae) і дрібні вертушки Гурініде (Gyrіnіdae). Тільки водолюби відносяться до рослиноїдним форм, інші - хижаки.