- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина і) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”
- •I. Фітопланктон
- •Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)
- •Відділ евгленові водорості (Евгленофіта — Euglenорhytа)
- •Відділ зелені водорості (Хлорофіта — Сhlоrорhуtа)
- •Відділ жовто-зелені чи різноджгутикові водорості (Ксантофіта чи Гетероконте — Хаnthорhуtа, Неtеrосоntае)
- •Відділ золотисті водорості (Хрізофіта — Chrysophyta)
- •Відділ пірофітові водорості (Піррофіта — Pyrrophyta)
- •Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
- •Основні умови розвитку фітопланктону
- •Значення планктонних водоростей
- •Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону
- •Методика відбору й обробки проб фітопланктону
- •II. Зоопланктон
- •Простіші (Протозоа— Protozoa)
- •Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)
- •Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)
- •Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
- •Значення зоопланктону
- •Методи добору й обробки зоопланктонних проб
- •Рибгосп "Ланок" Київської обл., нагульний ставок № 2. Проціджено 50 л, обсяг проби - 100 мл, переглянуто 2 пластинки по 0,5 мл проби (прізвище дослідника).
- •Ііі. Зообентос
- •Загін двокрилих (Діптера - Dіptera), сімейство Хірономід (Chіronomіdae)
- •Загін бабки (Одоната - Odonata)
- •Загін ручейники (Тріхоптера - Trіchoptera)
- •Загін поденщиці (Ефемероптера - Ephemeroptera)
- •Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)
- •Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)
- •Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)
- •Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
- •Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
- •Загін рівноногі (Ізопода - Іsopoda)
- •Загін водяні кліщі (Гідрахнелле - Hydrachnellae)
- •Загін водяні павуки (Аргіронета - Argyroneta)
- •Клас п’явок (Гірудіне - Hіrndіnea)
- •Тип молюски (Молюска - Mollііsca)
- •Клас малощетинкові хробаки (Олігохета - Olіgochaeta)
- •Підклас зяброногі ракоподібні (Бранхіопода - Branchіopoda)
- •Загін зяброногі (Анострака - Anostraca)
- •Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
- •Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
- •Значення зообентосу
- •Методи відбору й обробки зообентосних проб
- •Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
- •Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
- •Іv. Збір і обробка матеріалу по харчуванНю риб
- •Кількісний метод вивчення харчування риб
- •1. Личинки і мальки
- •2. Бентосоїдні риби
- •3. Планктоноїдні риби
- •4. Рослиноїдні риби
- •5. Хижі риби
- •Цифрова обробка результатів аналізу травного тракту риб
- •Експрес-метод оцінки інтенсивності харчування цьоголіток коропа по індексу маси кишечника з умістимим (по л. Б. Соболєву)
- •Тестові питання
- •Використана література
- •Основні представники фіто-, зоопланктону та зообентосу
Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
Тіло подовжене, підрозділене на головогрудь і черевце, що закінчується вилкою з хвостовими щетинками (фуркою). Довжина тіла від 1 до 5 мм. На передньому кінці головогруднини мається 2 пари антен, що служать для пересування рачків у воді, з яких перша завжди довше другої; 4 пари ротових кінцівок і 5 пар плавальних ніжок.
Усі вільно живучі веслоногі ракоподібні роздільностатеві. Звичайно самки крупніше самців. Розмножуються статевим шляхом з метаморфозом - 5-6 наупліальных і 5 копеподитних стадій. При спарюванні самець утримує самку п’ятою парою грудних ніжок і першими антенами та за допомогою тієї ж п’ятої пари ніг приклеює ковбасоподібний сперматофор біля її статевого отвору, тобто в нижній частині першого черевного сегмента. Зі сперматофора сперма попадає в сім’яприймальник самки. При виметуванні яєць вони запліднюються.
Розвиток яєць триває 2-3 дні при оптимальній температурі, метаморфоз - 3-4 тижні. Наупліуси (до 0,3 мм) - прекрасний корм для молоді риб.
По способу захоплення їжі серед копепод розрізняють активних фильтраторів і хижаків. До фильтраторів відносяться діаптомуси, що механічно захоплюють харчові частки, зважені у воді, фітопланктонні організми, бактерії, органічний детрит. Один рачок за добу пропускає через свій фільтраційний апарат до 40 і навіть 70 см води, причому харчуються переважно вночі.
До хижої групи відносяться майже всі циклопи: Макроциклопс альбідус (Macrocyclops albіdus), М. фускус (М. fuscіts), Акантоциклопс вірідіс (Acanthocyclops vіrіdіs). Вони активно накидаються на найпростіших, коловерток, личинок хірономід, олігохет, ікру і передличинок риб, яких захоплюють за допомогою навколоротових кінцівок і всмоктують у стравохід. Відзначено навіть явище канібалізму. У передачі їжі жвалам беруть участь задні щелепи і ногощелепи. Жвали роблять швидкі рухи, що ріжуть, протягом 3-4 секунд, після чого наступає хвилинна пауза. Для роздрібнення і заковтування мотиля довжиною 2 мм потрібно 9 хвилин, а личинки довжиною 3 мм знищуються протягом півгодини. Малощетинковий хробак 4 мм поїдається за 3,5 хв.
Серед циклопів є і рослиноїдні види (Eucyclops macrurus - Эуциклопс макрурус; Е. macruroіdes - Э. макруроідес; Mesocyclops leuckartі - Мезоциклопс леукарті й ін.), що харчуються зеленими нитчастими, водоростями (p. Scenedesmus - Сценедесмус; p. Mіcractіnіum - Мікрактініум) і навіть більш великими водоростями - 50-75 мм (p. Pandorіna - Пандоріна).
Поширенню прісноводних циклопів сприяє перенесення несприятливих умов у виді цист, а також стійкість рачків стосовно недоліку кисню у воді, кислої її реакції і т.д. Циклоп стренус (Cyclops strenuus) протягом декількох днів може жити не тільки при повній відсутності кисню, але навіть при наявності сірководню.
Відмітною ознакою циклопів є два яйцевих мішки в самок, антени не досягають половини тулуба; у самок діаптомусів - один яйцевий мішок, довжина антен заходить за половину тулуба.
Циклопи зустрічаються в ставках протягом усього року з максимальним розвитком їх у вегетаційний період, досягаючи 20-30% чисельності і біомаси зоопланктону.
