Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)

Тіло подовжене, підрозділене на головогрудь і черевце, що закінчується вилкою з хвостовими щетинками (фуркою). Довжина тіла від 1 до 5 мм. На передньому кінці головогруднини мається 2 пари антен, що служать для пересування рачків у воді, з яких перша завжди довше другої; 4 пари ротових кінцівок і 5 пар плавальних ніжок.

Усі вільно живучі веслоногі ракоподібні роздільностатеві. Звичайно самки крупніше самців. Розмножуються статевим шляхом з метаморфозом - 5-6 наупліальных і 5 копеподитних стадій. При спарюванні самець утримує самку п’ятою парою грудних ніжок і першими антенами та за допомогою тієї ж п’ятої пари ніг приклеює ковбасоподібний сперматофор біля її статевого отвору, тобто в нижній частині першого черевного сегмента. Зі сперматофора сперма попадає в сім’яприймальник самки. При виметуванні яєць вони запліднюються.

Розвиток яєць триває 2-3 дні при оптимальній температурі, метаморфоз - 3-4 тижні. Наупліуси (до 0,3 мм) - прекрасний корм для молоді риб.

По способу захоплення їжі серед копепод розрізняють активних фильтраторів і хижаків. До фильтраторів відносяться діаптомуси, що механічно захоплюють харчові частки, зважені у воді, фітопланктонні організми, бактерії, органічний детрит. Один рачок за добу пропускає через свій фільтраційний апарат до 40 і навіть 70 см води, причому харчуються переважно вночі.

До хижої групи відносяться майже всі циклопи: Макроциклопс альбідус (Macrocyclops albіdus), М. фускус (М. fuscіts), Акантоциклопс вірідіс (Acanthocyclops vіrіdіs). Вони активно накидаються на найпростіших, коловерток, личинок хірономід, олігохет, ікру і передличинок риб, яких захоплюють за допомогою навколоротових кінцівок і всмоктують у стравохід. Відзначено навіть явище канібалізму. У передачі їжі жвалам беруть участь задні щелепи і ногощелепи. Жвали роблять швидкі рухи, що ріжуть, протягом 3-4 секунд, після чого наступає хвилинна пауза. Для роздрібнення і заковтування мотиля довжиною 2 мм потрібно 9 хвилин, а личинки довжиною 3 мм знищуються протягом півгодини. Малощетинковий хробак 4 мм поїдається за 3,5 хв.

Серед циклопів є і рослиноїдні види (Eucyclops macrurus - Эуциклопс макрурус; Е. macruroіdes - Э. макруроідес; Mesocyclops leuckartі - Мезоциклопс леукарті й ін.), що харчуються зеленими нитчастими, водоростями (p. Scenedesmus - Сценедесмус; p. Mіcractіnіum - Мікрактініум) і навіть більш великими водоростями - 50-75 мм (p. Pandorіna - Пандоріна).

Поширенню прісноводних циклопів сприяє перенесення несприятливих умов у виді цист, а також стійкість рачків стосовно недоліку кисню у воді, кислої її реакції і т.д. Циклоп стренус (Cyclops strenuus) протягом декількох днів може жити не тільки при повній відсутності кисню, але навіть при наявності сірководню.

Відмітною ознакою циклопів є два яйцевих мішки в самок, антени не досягають половини тулуба; у самок діаптомусів - один яйцевий мішок, довжина антен заходить за половину тулуба.

Циклопи зустрічаються в ставках протягом усього року з максимальним розвитком їх у вегетаційний період, досягаючи 20-30% чисельності і біомаси зоопланктону.