- •Практичне заняття 1,2 Предмет фінансової науки. Генезис і еволюція фінансів
- •Практичне заняття 3 Становлення та розвиток фінансової науки
- •1. Виберіть терміни, поняття і визначення, які характеризують учення представників радянської школи політекономії:
- •2.Назвіть проблеми теоретичних дискусій 20—30-х рр.:
- •4. Назвіть найважливішу економічну проблему, що розглядалась у стародавній римській літературі.
- •5. Знайдіть відповідність:
- •6. Визначте, які три формації за а. Сен-Сімоном проходить суспільство в історичному розвитку:
- •Практичне заняття 4,5,6 Фінансове право і фінансова політика
- •Практичне заняття 7,8 Податки. Податкова політика
- •Завдання
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Завдання
- •Практичне заняття 17,18 Фінанси суб’єктів господарювання.
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Розв’язати задачу
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Методичні вказівки до рішення:
- •Нормативні документи
- •Наукові роботи, підручники та посібники
Практичне заняття 4,5,6 Фінансове право і фінансова політика
Дати обґрунтовану відповідь на теоретичні питання:
- Дати визначення фінансового права, розкрити його суть, зміст, форми реалізації.
- Розкрити поняття і рівні проведення державної фінансової політики.
- Визначити мету, форми та способи проведення фінансової політики.
- Охарактеризувати державних фінансових планів.
- Розкрити суть кредитної та інвестиційної політика.
- Охарактеризувати валютну політика та привести інші форми державної фінансової політики (цінова, митна, амортизаційна).
- Дати характеристику державному фінансовому апарату і перерахувати його функції.
Дати обґрунтовану відповідь на тестові питання:
1. Державна фінансова політика – це:
Діяльність державних органів управління, направлена на забезпечення розвитку фінансово-кредитної системи держави.
Розробка стратегії діяльності органів державного управління з питань використання державних резервів.
Діяльність підприємств з метою залучення державних фінансових ресурсів.
2. До основних задач державної грошово-кредитної політики відноситься:
Реалізація планів державних інвестиційних ресурсів, регулювання споживчого попиту.
Підтримка платіжного балансу, регулювання валютних курсів та міжнародних розрахунків.
Забезпечення доходів державного бюджету, регулювання міжбюджетних відносин.
3. До девізної державної політики відноситься:
Зміна ставок обов’язкового регулювання.
Регулювання процентних ставок.
Регулювання валютного курсу.
Дисконтна державна політика – це:
Регулювання курсів державних цінних паперів.
Регулювання облікових ставок з боку центрального банку.
Регулювання міжбюджетних відносин з боку уряду.
5. До основних форм проведення державної фінансової політики відносяться:
Оподаткування, кредитування, фінансування.
Планування, управління, контроль.
Аналіз, моніторинг, реалізація.
6. Основними державними фінансовими планами є:
Державний бюджет, баланс фінансових ресурсів.
Резервні активи, страхові фонди, міжнародні операції.
Державний кредит, баланс державних витрат, баланс кредитних операцій.
7. До інструментів бюджетної політики відносяться:
Доходи, витрати, прибутки, збитки, штрафи.
Ставки, пільги, гарантії, трансферти.
Недоїмки, вилучення, застава, пені.
До задач Рахункової палати Верховної ради України відносяться:
Контроль за проведенням грошово-кредитної політики.
Контроль за витрачанням державних коштів.
Визначення напрямів проведення приватизаційних процесів.
Повноваження Фонду державного майна України зводяться до:
Організації виконання державного бюджету.
Проведення контролю за розвитком ринку цінних паперів.
Передачі державного майна в оренду, проведення приватизації державного майна.
10. До функцій Міністерства фінансів України відносяться:
Управління коштами державного бюджету, розміщення державних цінних паперів.
Управління розвитком ринку фінансових послуг.
Організація управління державними підприємствами.
11. Функції центрального банку охоплюють:
Управління коштами державних цільових фондів.
Контроль за виконанням видатків державного бюджету.
Забезпечення стабільності грошової одиниці.
12. Валютна інтервенція – це:
Проведення центральним банком додаткової грошової емісії.
Проведення дисконтної політики.
Купівля (продаж) центральним банком іноземної валюти.
Девальвація національної валюти є основою:
Збільшення обсягів експортних операцій.
Нарощування імпортних операцій.
Проведення кредитної рестрикції.
До функцій Державного казначейства України відносяться:
Проведення регулювання грошово-кредитних відносин.
Забезпечення надходжень до державного бюджету.
Касове обслуговування коштів державного бюджету.