Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИиТД 5 к ист стац Метод компл.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
73.27 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЗ «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

дисципліни «Історія і теорія демократії»

для спеціальності 7.02030201 «Історія»

денної форми навчання

Розробив:

кандидат історичних наук,

доцент кафедри всесвітньої історії

та міжнародних відносин

І.В.Грицьких

Луганськ, 2011

ЗМІСТ

  1. Вступ (пояснювальна записка)

  2. Тематичний план курсу і розподіл навчальних годин

  3. Режим роботи на семінарських заняттях

  4. Рекомендації щодо організації самостійної роботи

  5. Питання для підготовки до підсумкового контролю

  6. Рекомендована навчальна література

  7. Теми рефератів

  8. Система оцінювання

Вступ

Проблеми сьогодення, пов’язані із трансформацією українського політичного простору, незважаючи на їх зовнішню багатоманітність, так чи інакше приводять нас до феномену демократії, який зазвичай визначається через протиставлення авторитаризму. Саме демократизація виступає в сучасній політичній риториці чимось на кшталт універсального еталону якості. Завдяки розвитку теорій політичної модернізації, в політичну науку увійшла практика оцінки цивілізаційного рівня розвитку тієї чи іншої політичної системи через порівняння її з певними «демократичними стандартами».

За влучним зауваженням О.С.Панаріна, демократія все частіше сприймається як щось прогресивне, певний крок у майбутнє. У той же час авторитарна практика виступає ознакою архаїки соціальних структур, певної відсталості, як головного аргументу необхідності реформ, звісно, демократичних. Ці уявлення про політичну підсистему суспільного життя поширюються, незважаючи на існування численних і, навіть, доволі ґрунтовних систем контраргументації.

Завдяки наявності багаторічного стажу дослідження демократії і, як наслідок, існуванню величезної кількості найрізноманітнішої літератури, на сьогодні існує дійсна необхідність проблематизації вивчення цього феномену. Як правило, необхідно доводити той факт, що дане питання досліджене недостатньо. В наш час, який характеризується, з одного боку, високим ступенем розподілу праці та виробничої спеціалізації, а з іншого – пануванням профанної свідомості в усіх сферах суспільного буття, феномен демократії виглядає зрозумілим, знайомим і таким, осягнення якого не потребує значних інтелектуальних зусиль.

Ситуацію ускладнює й та обставина, що демократія протягом тривалого часу використовувалася правлячими колами домінуючих на світовій політичній арені держав як певний символ, була ідеалізована, набула сакрального значення, стала частиною ірраціональної і, подекуди, безпосередньо язичницько-релігійної свідомості. Ось чому будь-яка критика демократії часто викликає в опонента у першу чергу негативну емоційну реакцію, яка в подальшому підкріплюється й раціоналістичним резонуванням.

Водночас не можна говорити про нестачу критичних досліджень цього феномену. Як адепти так і опоненти демократичних ідеалів спромагалися, часом, до скептичних оцінок. Чимало класиків вивчення явища взагалі мали стабільно негативне ставлення до нього. Але масова свідомість, здається, спроможна проковтнути будь-який скепсис, продовжуючи рухатися в руслі тріскотні жовтої преси. Таке становище, на наш погляд, дає додаткові підстави для того, щоб протиставити наукові міркування поверховим уявленням про демократію.

Суспільна думка, яка використовує терміни «демократія», «демократизація», «демократичний» користується часто випадковими, неповними, досить туманними та нестійкими уявленнями про їх зміст. Цим зазвичай характеризується той рівень суспільної свідомості, який прийнято визначати як «побутовий». На цьому рівні проблема демократії дійсно вже «вирішена», у той час, коли на науковому рівні вона, з нашої точки зору, ще, навіть не поставлена в усіх можливих аспектах. Особливо це стосується проблеми виникнення демократії, яка цікавить нас з практичної точки зору – в плані наукового розуміння шляхів розбудови демократії.

Серед найважливіших і найменш досліджених питань в обраному дослідницькому полі, ми схильні виокремити не стільки теоретичний, скільки, на нашу думку, практичний аспект, і замислитися над питанням «яким чином є можливою демократія?». Чим є демократія – результатом багаторічного виховання, або наслідком реалізації об’єктивної закономірності розвитку суспільства?

Відповіддю на це запитання стало авторське дослідження, виконане в рамках програми, фінансованої Державним фондом фундаментальних досліджень України в 2008 році. Навчальний курс розрахований на студентів, що готуються по програмі підготовки бакалаврів міжнародних відносин, і авторське бачення демократії відповідає цьому профілю, передбачаючи під демократією, передусім, результат фатального збігу обставин міжнародного характеру.

Викладання курсу «Історія і теорія демократії» переслідує такі цілі:

  • поглибити знання студентів з питань історії і теорії демократії;

  • розкрити ідею становлення і зародження демократичних суспільств внаслідок розвитку міжнародних економічних систем (світів-економік);

  • допомогти студентам уяснити місце феномену демократії в загальноісторичному процесі;

  • встановити шляхи, за якими можна намагатися розбудовувати демократію в конкретному суспільстві (соціальна інженерія);

  • спонукати студентів до критичної оцінки значення демократії в повсякденному житті;

  • спонукати їх до морального самовдосконалення, підвищення своєї моральної культури.

Тематичний план курсу

Змістовні модулі та їх структура

Кількість годин, відведених на засвоєння теми (розділу)

загал.

лекції

сем.

лаб.

сам. роб. студ.

Модуль 1.

1.1.

Здійснення свободи: на шляху від авторитаризму до демократії.

Проблема визначення терміну «демократія». Демократія як «влада народу». Джерела і критика концепції. Демократія і громадянське суспільство: політичне і неполітичне в феномені демократії. Демократія і свобода. Свобода та рівність. Власність як запорука свободи.

2

5

1.2.

Новгородцев П.И. Демократия на распутье.

2

5

1.3.

Соціальні передумови творення суспільства власників.

Капіталістична економіка і проблема взаємозв’язку науково-технічного прогресу та демократизації. Демократія і капіталізм. Капіталізм і заможність націй. Заможність націй і суспільний прогрес. Проблема пошуку джерел прискореного розвитку, зростання заможності націй і демократизації.

2

5

1.4.

Фукуяма Ф. Конфуцианство и демократия.

2

5

1.5.

Держава, цивілізація та світ-економіка: вибір адекватного простору для пошуку причин демократичних перетворень.

Три парадигми соціально-історичних досліджень. Політична парадигма: національна держава як простір виникнення демократії. Критика концепцій. Культурологічна парадигма. Расистське тлумачення цивілізаційного підходу і факти історичного минулого. Світ-системний підхід в дослідженні демократії: світ-економіка як носій демократичної структури.

2

5

1.6.

Крадин Н. Кочевники, мир-империи и социальная эволюция

2

5

1.7..

Воєнна демократія і специфіка господарського устрою кочового світу.

Кочові протодержави і феномен демократії. Військова демократія на терені України, Середньої Азії та Близького Сходу. Кімерійці, скіфи та сармати. Кочові утворення Сердньої Азії епохи середньовіччя в стихії розвитку транзитної світ-економіки – Великого Шовкового Шляху. Аравійський півострів до часів Мухамеда: соціальний устрій суспільств торговців та кочовиків-скотарів.

2

5

1.8

Карфаген: міжнародна торгівля, полісне господарство та суспільний устрій.

Фінікійська цивілізація. Торгівля, міська культура та специфіка господарська стародавньої Фінікії. Карфаген як унікальний феномен фінікійської історії та приклад середземноморської торгової держави епохи античності. Джерела матеріального статку Карфагену. Політичний та адміністративний устрій. Соціальна структура і характер зайнятості карфагенян. Джерела політичного плюралізму.

2

5

1.9.

Політичне життя Афін та історія світ-економіки Східного Середземномор’я.

Становлення афінської демократії: від монархії та аристократії до рабовласницької республіки. Торгівля, міська культура та специфіка господарська стародавніх Афін. Джерела матеріального статку Афін. Політичний та адміністративний устрій. Соціальна структура і характер зайнятості населення. Джерела політичного плюралізму. Світ-економіка Східного Середземномор’я і прагнення афінського полісу до встановлення адміністративного контролю над нею шляхом розбудови імперії. Архе та його історична доля.

2

1.10.

Рим від епохи царів через республіку до деспотії: міжнародно-економічні передумови політичних трансформацій.

Римська держава. Економічні підвалини процесу демократизації Риму. Початок римської історії: Рим “на семи холмах”. Соціальна структура і соціальна динаміка. Особливості політичного життя: плебеї і патриції. «Сецесії» плебеїв і перспективи військово-політичних успіхів Риму. Загарбницькі війни і встановлення республіки. Припинення війн і стагнація демократії. Згортання демократичної практики і засилля свавілля землевласників. Закінчення циклу існування демократії.

2

Модуль 2.

2.1.

Джерела політичної модернізації Японії і формування азійсько-тихоокеанського світу-економіки.

Аналіз обставин «японського дива». Мейдзі ісін і вплив американців. Ознаки формування ринкової економіки, товарно-грошових відносин з її звільненням від диктату традиційної державності спостерігався в Японії до епохи панування європейців. Японія XV – XVI століття, міжнародна торгівля та внутрішньополітичний розвиток. Роль зовнішньої торгівлі (а також піратства) в морях Південно-східної Азії і на Дальньому Сході для господарського розвитку Японії XV - XVIII століть. Японські реалії XVI - XVIII і реалії розвитку британського суспільства того часую. Включеність спочатку деяких фрагментів, а потім і всього суспільства в міжнародний обмін з тенденцією до завоювання домінуючого положення з подальшою практикою нав'язування своїх посередницьких функцій периферійним секторам світу-економіки. Початкова бідність аграрно-сировинної бази, обмеженість людського ресурсу, що полегшувало еліті, чий матеріальний добробут склало міжнародне посередництво, шлях до завоювання політичного імунітету і, в подальшому, домінуючих позицій.

2

2.2.

Даль Р. Демократия и ее критики.

10

2.3.

Фридмен М., Хайек Ф. О свободе.

2

2.4.

Закария Ф. Будущее свободы: нелиберальная демократия в США и за их пределами

10

2.5.

Панарин А.С. Исторические судьбы демократии

2

2.6.

Запорізька Січ: джерела матеріального статку козацької демократії.

Проблема визначення типу козацького суспільства. Соціально-економічний контекст козацької демократії. Грабіжництво та військова здобич. Податки на торгівлю Дніпром. «Подарунки» від сусідніх монархій. Власна економіка. Вплив характеру економічного устрою на соціальну структуру. Еволюція міжнародної політичної ситуації і трансформації політичного життя Запорізької Січі: деякі античні мотиви в історії України.

2

2.7.

Валлерстайн И. Миро-системный анализ

2

2.8.

Великобританія в стихії розвитку трансатлантичного світу-економіки. Виникнення та розвиток трансатлантичного світу-економіки і становлення демократії у Великій Британії, XVI – перша половина XIX ст.

Виникнення та розвиток трансатлантичного світу-економіки і становлення демократії у Великій Британії, XVI – перша половина XIX ст. Перші прояви республіканського устрою у Великій Британії. Міські комуни та їх доля наприкінці XV ст. Географічна розташованість «демократичного духу» біля міжнародних господарських трас. Наступ авторитаризму в Середземномор’ї і «затухання» демократії. Великі географічні відкриття в нове майбутнє. Піратство і торгівля як двигун демократизації британського суспільства до середини XIX ст.

4

4

2.9.

Утвердження Великої Британії в ролі центру трансатлантичного світу-економіки та розквіт британської демократії (др. пол. XIX – поч. XX ст.).

Соціально-політичні здобутки Великої Британії в другій половині XIX століття. Економіко-політична експансія, ідеологія імперіалізму і ліберальна риторика. Ставлення різних прошарків британського суспільства до колоніальної експансії. Соціально-історичні форми організації колективної експлуатації ресурсів економічної периферії і формування навколо цього громадської солідарності. Заморські активи і кількість повноправних громадян.

4

4

2.10.

Післямова. Міжнародні економічні системи і драма піднесення і занепаду демократії в світовій історії.

Загальні тенденції в розвитку демократичних суспільств та трансформації міжнародних соціально-економічних систем. Пропорційність кількісних і якісних масштабів демократії та периферійної економіки. Афіни і Східне Середземномор’я. Рим і Середземне море. З’єднане Королівство і Трансатлантичний регіон та Індійський океан. Японія і Азійсько-Тихоокеанський Регіон. США і глобальна міжнародна економічна система почату XX століття. Перспективи розвитку американської демократії у XX столітті, підсумки та загрози, які існують в XXI столітті.

2

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН:

108

28

12

68

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.