Відкачуваня вакуумних ламп

Відкачуванням вакуумних ламп прагнуть захистити розпилення тіла розжарювання від шкідливих газів. Вакуумні лампи, які мають у складі шкідливі гази, при включенні в мережу швидко темніють чи перегоряють з появою електричної дуги. Відкачування виконують через штенгель лампи, який підєднують до вакуумної установки. Після завершення відкачки штангель коротко запаюють і лампу знімають з вакуумної установки.

Спочатку насосами створюють початковий або передчасний вакуум (соті долі тар). Більш низький вакуум отримують за допомогою гетера.

Для кращого видалення повітря із об’єм лампи і дял прискорення

видалення парів води із стінок колби процес відкачування супроводжується нагрівом. При нагріванні адсорбована склом плівка водяного пару руйнується і відділяється від колби t_н=320-350°С.

Відкачування газонаповнених ламп

Задача заклечається в тому, щоб створити у лампі щільне газоутворень середовище, яке складається із мінімальної кількості сторонніх і забруднюючих домішок.

До забруднюючих домішок відносять: кисень, пари води, вуглекислий газ, водень, оксид вуглецю, вуглеводні.

Тиск кожного компонента газової суміші на стінках сосуду, якщо він один би знаходився в цьому сосуді, називається парціальним.

У газонаповнених лампах він повинен бути більш низьким, ніж тиск залишкових газів у вакуумних лампах. У вакуумних лампах видалення залишкових газів завершують газопоглиначі, а в газонаповнених лампах газопоглиначі не дають такої ефективної дії.

Спочатку лампи відкачують до початкового тиску декілька тар. Далі обов’язково звільнюють від шкідливих газів промиванням. Ця операція заключається в тому, що лампи після відкачування наповнюються чистим азотом і знову відкачують кілька разів доти, доки парціальний тиск шкідливих газів буде доведений до такого значення, при якому завдати шкоди вони вже не зможуть.

При кожному наповненні шкідливі гази змішуються з промиваючими і разом з ними видаляються при відкачуванні. Парціальний тиск шкідливих газів після декількох промивань можна визначити за рівнянням:

, де

Р₀ – тиск перед першим промиванням;

Р₁ – тиск після відкачування промиваючого газу;

Р₂ – тиск наповнений промиваючим газом.

Так як Р₁/Р₂<1, то з >n< P.

У якості промиваючого газу використовують азот, а на перших позиціях може бути сухе атмосферне повітря, що приводить до окислення органічних пиловидних пластинок і перетворення їх в легковідкачуючі газовані з’єднання.

Для наповнення ламп використовують інертний газ, як можна важчий. Щоб цей газ не викликав пробою між електродами його розводять більш легким 86% - Ar i 14% - N. В мініатюрних лампах азоту менше – 0,3-10%. Прожекторні – азот.

Лампи наповнюються до тиску приблизно рівному атмосферному, але не менше 600тар, при кімнатній температурі.

T_{роб.газу}=420-440°К, тоді тиск >860-900тар.

Чим більший тиск, тим більший термін служби. Тиск наповнюю чого агу залежить від температури лампи під час навантаження. Щоб лампи мали тиск близький до атмосферного, їх зовнішню поверхню перед наповненням інтенсивно охолоджують повітрям, так щоб на час наповнення вони були ледь теплими на дотик.

Введення галогенних з’єднань в ЛР шляхом завчасної підготовки суміші інертного газу і послідуючого дозування при цієї суміші в лампу. Так як, ця кількість газогалогеної суміші, що вводиться в лампу велика, то її дозування при контролі по Р_у легко здійснюється, а неточності дозування суміші відносно малі впливають на точності дозування галогена.