Можливі способи наповнення ламп

Лампи можуть наповнюватися інертними газами або їх сумішшю. В лампи також можуть вводитися робочі речовини: рідка ртуть, амальгама ртуті, амальгама натрію, галогенні з’єднання. Застосовують наступні способи газових наповнень:

А) шлюзування – це введення газу за допомогою перепускного об’єму;

Б) капілярний, де замість перепускного об’єму є кран з капіляром;

В) через зазор, що регулюється. Такий принцип мають багато дозуючих приладів, наприклад, клапани, детандер, натікач голчатого типу та інші:

Г) спосіб ступеневого наповнення через буферну ємкість. За законом Бойля-Маріота тиск Р₂ в лампі зменшуватиметься в стільки раз, в скільки разів об’єм дозатора V₂ більший за об’єм лампи V₁. P₂=P₁·V₁·(V₁+V₂).

Д) ампельний. Скляну ампулу з газом закріплюють на ніжці лампи під час монтажу, а під час вакуумної обробки руйнують високочастотним струмом.

Способи введення робочих речовин

1. введення рідкої ртуті за допомогою дозуючої головки;

2. введення рідкої ртуті на постах за допомогою дозуючої трубки;

3. введення рідкої ртуті за допомогою металевих ампул, при довгій

відпайці штенгеля;

введення ртуті в зав’язаному вигляді через гетеро ртутну стручку або пігулку;

4. введення йодидів та амальгам у вигляді пігулок;

5. введення галогенних з’єднань залежить від того, в якому вигляді

знаходяться галогени, твердому, рідкому чи газоподібному. Найбільше розповсюджений спосіб ступеневого наповнення лампи газо-галогенною сумішшю, яку готують на спеціальних установках змішуючи галогени ат інертні гази у певній пропорції.

Відпайка

Відпайка – це процес відокремлення лампи від відкачної системи та його остаточна герметизація. Способи відокремлення залежать від матеріалу штенгеля та тиску в лампі.

Способи відокремлення ламп зі скляним штенгелем:

1. газовим пальником ( вручну або автоматично);

2. спеціальним пристосуванням з електричними нагрівачами.

Штенгель нагрівається до стану пом’якшення і розтягується для того,

щоб утворилася перемична, яка потім переплавляється і утворюється «носик». Це найбільш уразливе місце, бо саме тут може порушуватися герметичність.

Прилади з металевими штангелями відпалюються методом холодного (дифузного) зварювання у вакуумі.

Безштенгельну вакуумну обробку та герметизацію проводять у вакуумних камерах термодифузій ним зварюванням, пайкою, зварюванням тощо.

Технічні вимоги до відкачної лампи

• склад газів та тиск в ламп повинні відповідати вимогам креслення;

• маса введеної робочої величини повинні відповідати кресленню;

• форма «носика» штангелю повинна бути правильною та відповідати

вимогам креслення та еталону;

• якість відпайки штангелю повинна забезпечувати герметичність лампи

на протязі всього терміну її роботи.

Застосування газопоглиначів

Газопоглиначами або гетерами називають спеціальні речовини, які вводяться лампу з метою поглинання залишкових (шкідливих) газів та пару. Застосування газопоглиначів дозволяє підвищити швидкість відкачування. Наносяться газопоглиначі у вигляді суспензії, порошків тощо. Для запуску в дію вони потребують, як правило, нагрівання. Таке нагрівання може здійснюватися на операціях вакуумної обробки, випалу, тренування або бути окремою операцією, яку називають «розпилення газопоглинача».

Матеріали газопоглиначів.

Червоний фосфор – це порошок темно-червоного кольору, на повітрі стійкий, температура спалахування парів фосфора 260° С. У вакумі при температурі 416°С червоний фосфор возгоняється, перетворюючись при конденсації у жовтий фосфор, який і є газопоглиначем.

Попередня обробка фосфору заключається в його промиванні у 10% розчині їдкого натру, в очищеній воді, в 5% розчині HCl, повторно в очищеній воді, розмелювання в шаровому млині, обезводжування у спирті або ацетоні та сушіння на фільтрувальній бумазі.

Кріоліт З NaF AlF₃ – білий напівпрозорий мінерал з щільністю

3000 і температурою плавлення 995° С. Його подрібнюють, миють в воді, азотній кислоті, воді, сушать, подрібнюють в шаровому млині і знову миють у воді і кислотах та сушать.

Для вакуумних ламп беруть фосфор червоний, кріоліт, нітролак перемішують в шаровому млині. Для газонаповнених ламп беруть червоний фосфор, спирт або червоний фосфор, нітролак, перемішують, наносять на спіраль на операцій монтажу тіла розжарення.

Застосовують також цирконієвий газопоглинач ( цирконій + спирт ).

В спеціальних лампах застосовують вуглекислий барій, золу, нітролак, які перемішують в шаровому млині.

В лампах типу ДНаТ також застосовують барій, який наноситься на металеві кільця, кільця монтуються на ніжці, а після відкачування лампи його випаровують струмом високої частоти. Лампу розміщують так, щоб барієве дзеркало сформувалося в області цоколя. Саме під час випаровування барій поглинає залишкові гази і разом з ними осідає на горлі лампи.