Тема 3. Структурні особливості фінансів підприємств.

ПЛАН.

1. Основні ознаки класифікації фінансів підприємства.

2. Особливості фінансів підприємств невиробничої сфери.

3. Зміст і специфічні межі фінансів підприємств матеріального виробництва.

4. Фінанси громадських організацій

5. Фінанси підприємств діючих на комерційних початках.

1. Основні ознаки фінансів підприємств.

У умовах ринкових відносин внаслідок соціальної неоднорідності труда використовується велике різноманіття відособлених видів діяльності, в процесі яких утворяться і розподіляються грошові фонди. Це обумовлює існування певних сфер фінансових відносин що складаються з окремих ланок.

У залежності від того, створюється або не створюється національний прибуток в наслідок даного виду діяльності, розрізнюють фінанси сфери матеріального виробництва і фінанси невиробничої сфери.

У свою чергу фінанси матеріального виробництва, в залежності від форм власності, поділяються на фінанси:

1) державних підприємств;

2) кооперативних підприємств;

3. громадських організацій;

4. приватних підприємств.

Система фінансів державних підприємств складається з фінансів:

1) державної промисловості;

2) радгоспів;

3) промислових комплексів;

4) капітального будівництва;

5) транспорту, зв'язку.

Фінанси кооперативних підприємств діляться на фінанси:

1. колгоспів;

2. міжколгоспних організацій;

3. промислових підприємств споживкооперації і інші.

До фінансів підприємств громадських організацій відносяться:

1) фінанси підприємств що належать профспілкам;

2) спортивним;

3) добровільним товариствам і творчим союзам;

4. раніше партійним і комсомольським організаціям.

У фінанси невиробничої сфери входять:

1) держбюджети;

2) соціальне страхування;

3) страхування державного майна і особисте страхування;

4) фінанси освіти, охорони здоров'я, культури, науки, оборони.

Для кожної ланки фінансів характерні певні види фінансових відносин. Різниця полягає в тому, що в конкретній ланці фінансів може бути різний "набір" фінансових відносин, зумовлених специфікою певних видів діяльності.

2. Особливості фінансів підприємств невиробничої сфери.

Галузі народного господарства в залежності від характеру суспільного труда і участі в створенні сукупного суспільного продукту і національного доходу утворюють сферу матеріального виробництва і невиробничої сфери.

У галузях невиробничої сфери відсутні процеси створення вартості і виробництва товарів.

Змістом і результатом невиробничої сфери діяльності є створення побутових послуг.

Невиробнича сфера включає також галузі народного господарства та види діяльності такі як:

1) освіта;

2) охорона здоров'я;

3) фізична культура і спорт:

4. соціальне забезпечення;

5. мистецтво і культура;

6) наука;

7. побутове обслуговування;

8. житлово-комунальне господарство;

9) державне управління;

10)оборона і охорона суспільного процесу

11)система кредитних, страхових органів і інші.

Отже ми з'ясували, що специфіка фінансово-економічних відносин в галузях невиробничої сфери зумовлена місцем цих галузей в народногосподарському комплексі.

Для невиробничої сфери характерні відносини не з приводу виробництва, а з приводу витрат труда, В процесі своєї діяльності підприємства невиробничої сфери вступають у певні фінансові відносини з приводу відшкодування витрат на оплату труда, придбання матеріалів, інвентарю, створення фондів преміювання і т.д. Ці відносини реалізовуються за допомогою утворення і використання грошових прибутків і фондів грошових коштів і в своїй сукупності визначають зміст фінансів підприємств невиробничої сфери.

Специфіка фінансових відносин в невиробничій сфері полягає в наступному:

1. Джерелом формування грошових прибутків і фондів грошових коштів є ресурси, що перерозподіляються з сфери матеріального виробництва.

2. Використання грошових прибутків і фондів грошових коштів означає, як правило, їх кінцеве споживання, тобто завершує розподільні процеси.

3. Діяльність переважаючої частини підприємств невиробничої сфери фінансується по кошторису.

Кожна з галузей невиробничої сфери має особливості в організації галузевих фінансів.

Наприклад, охороні здоров'я і освіті властива певна централізована регламентація у використанні фондів грошових коштів. У діяльності житлово-комунального господарства, побутового обслуговування транспорту переважають госпрозрахункові відносини, організація яких для кожної галузі має свою специфіку. Для фізичної культури і спорту, культури і мистецтв характерно участь в фінансовому забезпеченні ресурсів профспілкових і громадських організацій.

Однією з визначальних меж фінансів підприємств невиробничої сфери є наявність багатоканальної системи надходження фінансових ресурсів.

Як джерела фінансування їх діяльності виступають:

- бюджетні ресурси;

- кошти підприємств і організацій;

- кошти населення.

Вибір джерел фінансування, співвідношення між ресурсами що виділяються на відшкодування витрат, визначається в залежності від характеру і особливостей задоволення потреб.

Кошторисний метод фінансування передбачає визначення необхідного для нормальної діяльності підприємства обсягу фінансових ресурсів на основі централізовано встановленої системи норм і нормативів.

Цей метод отримав, широке поширення в галузях соціально-культурного обслуговування населення, особливо в сферах охорони здоров'я і освіти, оскільки найбільш застосовується тут метод і принцип безплатності розподілу послуг.

На балансі господарських організацій в цей час знаходиться біля 50% діючих спортивних споруд, значна частина будинків, палаців і парків культури і відпочинку.

Основною особливістю організації фінансових відносин в цих установах є розподіл функцій в процесі відшкодування витрат між господарською організацією і її профспілковим комітетом. Так, за господарський зміст несе відповідальність адміністрація, а за культурно-освітню роботу - профспілковий комітет.

Більшість госпрозрахункових підприємств соціально-культурного обслуговування внаслідок економічних причин не в змозі повністю покрити усі свої експлуатаційні витрати за рахунок дотацій вищестоящих організацій.

Таким чином, для підприємств і установ галузей невиробничої сфери характерні різноманітні форми організації фінансових відносин. Вони розрізнюються по мірі господарської самостійності, по джерелах відтворювання основних фондів і оборотних коштів.

Перспективи розвитку сфери безкоштовного обслуговування населення пов'язані з розв'язанням проблем вдосконалення кошторисного фінансування і створення механізму економічного стимулювання якості послуг. Для цього, необхідно розробити критерії оцінки якості діяльності підприємств і системи показників, які дозволяють пов'язати їх кінцеві результати з розмірами заохочувальних фондів.

З. ЗМІСТ І СПЕЦИФІЧНІ МЕЖІ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА.

Ми вже з'ясували, що в залежності від участі у відтворенні національного прибутку і сукупного суспільного продукту розрізнюються фінанси матеріального виробництва і фінанси невиробничої сфери. У складі фінансів матеріального виробництва найважливіша роль належить фінансам промисловості.

У більшості галузей важкої промисловості чистий прибуток виступає в формі прибутку, в той час як в легкій і харчовій - в формі прибутку і акцизного податку. Звідси відмінності у взаємовідношенні цих галузей з держбюджетом. Не однаково в них і структура витрат на виробництво, склад основних фондів, порядок нормування оборотних коштів, формування цін і т.д. Є відмінності в формуванні фінансів сезонних і несезонних галузей промисловості.

У сезонних галузях потреба в грошових ресурсах для заготівлі сировини покривається за рахунок кредитів банків в значній частині.

У джерелах формування оборотних коштів підприємств позикові кошти займають більш високу питому вагу в порівнянні з несезонними. Сезонні і несезонні галузі промисловості розрізнюють за складом витрат, структурою основних фондів і оборотних коштів.

В умовах переходу до різноманіття форм власності і до нової системи оподаткування прибутку змінюється і процес розподілу прибутку.

Ці зміни зводяться до наступного:

1. Встановлюється єдина система розподілу прибутку незалежно від форм власності.

2. При розподілі прибутків розрізнюють прибуток і оподатковуваний прибуток, тобто створюється принципово нова система розподілів прибутків підприємства.

3. Чистий прибуток підприємства розподіляється не шляхом формування фондів економічного стимулювання, а безпосередньо за цільовим призначенням: на утворення фонду накопичення і фонду споживання.

На специфіку організації і функціонування фінансів підприємства накладають відбиток різні форми господарювання.

Так при орендній системі господарювання взаємовідношення підприємств з вищестоящою організацією будуються на основі договору.

У договорі оренди фіксується розмір орендної плати в абсолютній сумі.

У договорі оренди також визначаються обов'язкові платежі в бюджет з урахуванням вартості основних фондів, що орендуються і оборотних коштів, наявності трудових ресурсів, відрахувань від прибутків до державних і місцевих бюджетів.