Контрольні тести за заліковим модулем 2

Перший рівень

1. Соціологія вивчає сім'ю як:

а) соціальний інститут;

б) сферу відносин між чоловіком і жінкою;

в) малу соціальну групу;

г) соціологічну категорію.

2. В нинішній європейській культурі статеве співжиття кровних родичів трактується як:

а) полігамна сім’я;

б) інцест;

в) нуклеарна сім’я;

г) полігінійна сім’я.

3. Сім’я, взаємини в якій будуються на основі взаємної поваги і де немає яскраво вираженого лідера, називається:

а) егалітарною;

б) моногамною;

в) авторитарною;

г) нуналуальною.

4. Відомо, що київський князь Володимир мав кілька дружин і наложниць. Це можна трактувати як:

а) поліандрійну сім’ю;

б) полігінійну сім’ю;

в) полігамну сім’ю;

г) розширену сім’ю.

5. Автором вислову «сімейний дім сьогодні-найнебезпечніше місце в усьому суспільстві» належить:

а) Н.Смелзеру;

б) Е.Гіденсу;

в) М.Мід;

г) Р.Мердоку.

6. Яка із функцій сім’ї була не характерною для радянських часів і відроджується в нинішньому українському суспільстві:

а) соціалізація;

б) організація виробництва;

в) надання соціального статусу;

г) організація дозвілля та рекреації.

7. Моногамний шлюб – це шлюб між:

а) однією жінкою і кількома чоловіками;

б) одним чоловіком і кількома жінками;

в) кількома чоловіками і жінками одночасно;

г) одним чоловіком і однією жінкою.

8. Найбільш поширеним в сучасній Україні типом сім'ї є:

а) нуклеарна моногамна;

б) полігамна;

в) складна, розширена.

9. Соціалізація як процес розвитку особистості являє собою:

а) зміну зовнішньої поведінки особистості й коригування базових ціннісних настанов;

б) засвоєння нових цінностей, ролей, навичок замість колишніх, недостатньо засвоєних або застарілих;

в) процес засвоєння соціальних ролей і культурних норм, який розпочинається у дитинстві й закінчується в глибокій старості.

Другий рівень

10. Підберіть для кожного поняття першої колонки правильне визначення з другої, поставте відповідну літеру.

1. Людина	А) можна визначити як сукупність рис, що відрізняють одного індивіда від іншого, включаючи як природні, так і соціальні властивості.
2. Індивід	Б)поняття найбільш загальне, родове
3. Індивідуальність	В) вводиться для виділення неприродної («надприродної», соціальної) сутності людини й індивіда, тобто акцент робиться на соціальному началі.
4. Особистість	Д) розуміється як окрема, конкретна людина, як одиничний представник людського роду і його «першоцеглинка».

11. Назвіть науковця, який розробив теорію професійного злочинного типу і теорію злочинного наслідування. Він стверджував, що злочин – це ремесло, професійна дія.

Третій рівень

12. Заповніть таблицю «Типологія сім’ї»

Тип	Характеристика

5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля

Контроль успішності студента включає наступні види: поточний, модульний за окремий заліковий модуль, підсумковий модульний за всю навчальну дисципліну, семестровий (академічний):

• поточний контроль проводиться з метою перевірки засвоєння студентами основних положень лекційного матеріалу і матеріалу, опрацьованого ними під час самостійної роботи; передбачає оцінювання успішності студентів під час аудиторних (семінарських, індивідуальних) занять та виконання ними окремих індивідуальних, контрольних завдань (написання рефератів, тематичних або інформаційно-наукових повідомлень тощо). При поточному контролі оцінюється: рівень оволодіння навчальним матеріалом, набутих знань, навичок і вмінь, активність і сумлінність роботи студентів на семінарських заняттях, результати виконання ними індивідуальних завдань, якість і повнота підготовлених студентами рефератів або тематичних повідомлень.

Основними видами (засобами) поточного контролю є:

• експрес-опитування (або «фронтальне» опитування), яке здійснюється на початку кожного семінарського заняття протягом 5 – 7 хвилин. Студенти письмово відповідають на поставлене викладачем запитання, яке формулюється у вигляді суттєвої проблеми конкретного змістового модуля. Оцінка за експрес-опитування враховується при виставленні загальної оцінки роботи студента на семінарському занятті;

• опитування студентів з основних питань семінарського заняття;

• оцінювання підготовлених студентами на семінарське заняття рефератів, тематичних повідомлень тощо;

• перевірка у позанавчальний час або під час спланованих індивідуальних занять відпрацьованих студентом матеріалів за пропущені ним аудиторні заняття (лекцію чи семінарське заняття);

• перевірка відпрацьованих навчальних матеріалів студентами, які займаються за індивідуальним планом навчання;

• модульний контроль за окремий заліковий модуль - оцінювання в балах рівня опрацювання студентом теоретичного і практичного матеріалу в межах окремого залікового модуля навчальної дисципліни, успішності виконання ним фонду тестових завдань.

При модульному контролі оцінюється в балах рівень теоретичної (знань) та практичної (навичок і вмінь) підготовки студента за всі змістові модулі, що складають окремий заліковий модуль.

Форма проведення модульного контролю – письмова (під час останнього семінарського заняття в межах конкретного залікового модуля) протягом 15 – 20 хвилин. Максимальна сума балів під час модульного контролю за кожний заліковий модуль становить 7 балів. Зміст тестових завдань до кожного залікового модуля наведено нижче;

• підсумковий модульний контроль - це накопичена студентом за всі залікові модулі та науково-дослідницьку роботу сума балів за бально-рейтинговою шкалою, яка на підставі представленої вище таблиці «Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання» переводиться в оцінку за національною шкалою.

Отримана студентом оцінка за національною шкалою може перескладатися з метою її підвищення за бажанням самого студента в період проведення тижня семестрового (академічного) контролю;

• семестровий (академічний) контроль передбачає проведення екзамену з дисципліни, під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка визначається як середньозважена за результатами підсумкового модульного контролю та результату перескладання оцінки за навчальну дисципліну. Екзамен проводиться за класичною формою – усно, за складеними і затвердженими встановленим чином питаннями.

Екзамен з навчальної дисципліни не є обов'язковим для студента, який за результатами всіх модульних контролів за окремий заліковий модуль набрав відповідну суму балів за бально-рейтинговою шкалою (від 60 до 100), що відповідає оцінкам в національній шкалі «задовільно», «добре» або «відмінно». Ця оцінка може визнаватися як остаточна за навчальну дисципліну.

Екзамен складають студенти, які мають бажання підвищити свій рейтинг (оцінку за національною шкалою), а також ті, які не набрали протягом семестру необхідної для позитивної оцінки суми балів.

В такому разі оцінка, отримана під час екзамену, приплюсовується до оцінки, отриманої при підсумковому модульному контролі, після чого виводиться середньозважена оцінка, яка зараховується студенту у вигляді остаточної за навчальну дисципліну.

Якщо студент набрав при підсумковому модульному контролі менше 35 балів (що відповідає оцінці F за шкалою ECTS), то у нього виникає академічна заборгованість, ліквідувати яку він може лише під час перескладання екзамену комісії. Порядок ліквідації академічної заборгованості регулюється розпорядженням ректора ДонДУУ № 29 від 06.07.2006.