МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра теорії та історії держави і права

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни “Проблеми законотворчості в Україні ”

спеціальності «Правознавство»

освітньо-кваліфікаційний рівень (магістр)

форма навчання денна

курс 5

Затверджено

на засіданні вченої ради ДонДУУ

(рішення №___ від ____________)

Донецьк – ДонДУУ, 2012

Навчальна програма з дисципліни «Проблеми законотворчості в Україні» (для студентів денної форми навчання спеціальності “Правознавство”, ОКР «магістр») / Укладач: Шестак В.С. – Донецьк, ДонДУУ, 2012.

Укладач В.С. Шестак к.ю.н.,доц.

Голова ПМК Ю.А. Чеботарьова, к.ю.н.

Завідувач кафедри

теорії та історії держави і права В.С. Шестак, к.ю.н.,доц.

ЗАТВЕРДЖЕНА

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол № 12

від 12.06.2012р.

Навчальна програма з дисципліни «Проблеми законотворчості в Україні» розроблена відповідно до вимог державного стандарту і передбачає вивчення студентами проблем природи, сутності, соціального призначення правотворчого процесу, його значення для держави, еволюції праворозуміння, співвідношення права, моралі, релігії, вивчення джерел права тощо.

У процесі вивчення курсу студенти повинні засвоїти проблемні аспекти:

-закономірностей історичного руху й функціонування правотворчого процесу;

-співвідношення моралі та етики у правотворчому процесі;

-понятійний та категоріальний апарат правотворчості;

-еволюцію і співвідношення правотворчості та правосвідомості;

-еволюцію і співвідношення правотворчості та законотворчості;

-основні проблеми сучасної держави, права й сучасні політико-правові доктрини.

Дисципліна «Проблеми законотворчості в Україні» відноситься до суспільних і гуманітарних дисциплін. Дослідження загальних специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права як єдиних і цілісних систем виводить цю дисципліну на рівень фундаментальних дисциплін. В межах цього курсу вивчаються основні проблеми визначення державно-правових понять і категорій юриспруденції, якими користуються у правотворчому процесі. Цим визначається провідна методологічна роль дисципліни по відношенню до історико-правових, галузевих та інших юридичних дисциплін.

Курс «Проблеми законотворчості в Україні» закладає фундамент загальної юридичної культури, юридичного мислення, формує наукову базу юридичного світогляду, дає можливість застосовувати основні положення правотворчого процесу у практичній роботі.

Заліковий модуль № 1

«Загальна теорія правотворчості: основні проблеми»

Змістовий модуль № 1

«Поняття та загальна характеристика правотворчості»

Поняття та основні ознаки правотворчості. Принципи правотворчості. Стадії правотворчості. Види (класифікація) правотворчості. Правотворчість державних органів. Санкціонована правотворчість. Делегована правотворчість, її переваги та недоліки. Первинна, поточна та кодифікаційна правотворчість. Правотворчий процес і його особливості.

Законодавчий процес. Законодавча ініціатива, обговорення законопроекту, прийняття та опублікування закону. Суб’єкти законодавчого процесу, їх правове визначення.

Основні стадії законодавчого процесу, його правова основа. Предмет законодавчої діяльності. Регламент законодавчого процесу.

Поняття, основні риси та види юридичної техніки. Законодавча та правозастосовна техніка, їх риси та прояв у правових актах.

Юридична термінологія та принципи її використання в правотворчій і правозастосовній діяльності.

Змістовий модуль № 2

«Проблеми етики у правотворчому процесі»

Етика і її об’єкт вивчення – мораль. Правова етика і місце в ній етичної культури юриста. Поняття етичної культури юриста. Система моральних вимог, які пред’являються до юриста: її структура.

Кодекс професійної етики юриста: поняття і основні елементи-принципи. Професійний обов’язок юриста. Взаємодія норм права і норм моралі у професійному обов’язку. Совість. Честь як рушійна сила моральних вчинків при виконанні професійного обов’язку.

Присяга юриста і її значення. Моральна деформація юриста і її причини. Моральна відповідальність юриста: її зв’язок із свободою вибору рішень.

Критерії етичності (моральністі) правотворчості ( етика правотворців, етика правотворення, етика права).

Взаємозв’язок правотворчості і правосвідомості.

Змістовий модуль № 3

«Правотворча лінгвістика»

Лінгвістика як наука про мову. Правотворча лінгвістика як складовий елемент понять «правотворча техніка», «законодавча техніка» тощо.

Поняття стилю і його види. Правотворчий стиль та його складові. Загально-правові та спеціально-правові вимоги правотворчого стилю.

Слово в правотворчості. Правотворча термінологія. Техніка створення правотворчих термінів. Використання професійної лексики (професіоналізми). Використання термінології іншомовного походження. Використання жаргону. Використання архаїзмів та історизмів.

Речення як форма вираження норм права. Поняття словосполучення і його форми. Фразеологізм, фразеологічні звороти, юридичні фразеологічні звороти.

Абревіатури у правотворчості: поняття та види.

Змістовий модуль № 4

«Логічні засади правотворчості»

Логіка як наука про закони і форми мислення. Закони логіки у їх взаємодії з принципами та правилами нормотворчості.

Закон тотожності – один з основних законів формальної логіки. Особливості полісемії, синонімії, омонімії.

Закон несуперечності і забезпечення логічної узгодженості правового тексту.

Закон виключеного третього і його сутність. Закон достатньої підстави.

Правові (юридичні) дефініції. Процес визначення правових понять. Загалдьні, одиничні та пусті поняття. Поняття конкретні та абстактні. Поняття збірні та незбірні, позитивні та негативні, відносні та безвідносні.

Необхідність нормативніх дефініцій.