Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РНП ПЗ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
302.08 Кб
Скачать

Іі. Форми організації навчання:

1. Лекція – форма аудиторного заняття студентів, що на проблемному рівні забезпечує доведення викладачем навчальної інформації до студента шляхом викладення загальних і особливих положень теми певного курсу.

Метою лекції є висвітлення лектором проблемних аспектів курсу, характеристика основних категорій, ретельний розгляд окремих особливостей тематики та визначення певних тенденцій. Лекційна форма аудиторних занять не орієнтована на дублювання підручників та навчальних посібників.

Завдання, що визначають напрям лекційних занять:

  • характеристика загальної структури теми дослідження;

  • розкриття змісту основних категорій;

  • визначення функціональної значущості поняттєвого апарату;

  • аналіз та класифікація принципів, що впливають на формування та функціонування загальних категорій;

  • відображення змісту та напрямів застосування методології курсу і науки;

  • висвітлення зв’язку теоретичних категорій з практичною формою їх втілення в життя.

Форми лекційних занять можуть різнитися у залежності від рівня підготовленості студентів, аудиторії та обсягу часу, що відводиться на викладання курсу. Поточні семестрові лекції, крім того, орієнтовані на доведення програмного матеріалу у відповідності до навчального плану. Серед різних форм лекційних занять можна виділити:

Проблемні лекції – тобто лекції, присвячені окремим складним проблемам курсу, що не досить повно та зрозуміло викладені у підручниках, або містять у собі суперечливі елементи, дискусійні категорії.

Оглядові лекції – форма лекції, що допомогає студентам за короткий термін часу отримати корисну інформацію про загальну структуру курсу, його найважливіші категорії, сучасну тенденцію викладення категорій. Особливо важливе значення такі лекції мають в процесі підготовки до іспитів та заліків наприклад, державних іспитів.

Завдання студентів на лекції. Перед початком лекції студенти дізнаються на кафедрі чи з цих методичних матеріалів про тематику лекції та рекомендовану літературу. Бажано до лекції ознайомитися з основними положеннями теми. Під час лекції студенти в окремому зошиті конспектують матеріал, який викладає лектор. Не варто дослівно записувати текст лекції, а фіксувати лише головне, залишаючи береги для внесення під час самостійної роботи доповнень та приміток. Лекційна форма аудиторних занять передбачає також вільну форму спілкування викладача з студентами та відповіді на їх запитання.

2. Семінарські заняття – форма аудиторних занять, що містить у собі різноманітні варіанти прояву студентами рівня засвоєння лекційного матеріалу, інформації, яка була здобута при опрацюванні наукової літератури, нормативних матеріалів та інших джерел.

Метою семінарських занять є, з одного боку, перевірка рівня засвоєння програмного матеріалу студентами (мета викладача), а з іншого – це форма активної участі студентів в процесі отримання знань та навичок у сфері професійної підготовки (мета студентів).

Формою семінарських занять можуть бути колоквіуми (заняття, що проходять у вигляді опитування всіх студентів групи за темою семінарського заняття викладачем), виконання контрольних письмових робіт, що виконуються на протязі заняття. Крім того, семінари відбуваються у формі заслуховування та обговорення (дискуссії) окремих питань чи доповідей студентів. Водночас ця форма аудиторного заняття використовується викладачем для більш детального розгляду окремих тем та категорій курсу. Це дає можливість, також, перевірити повноту засвоєння матеріалу, виявити недоліки, сприяти формуванню знань на проблемному рівні.

Підготовка до семінарського заняття відображається студентом у “робочому зошиті”. В цитатній, тезовій, схематичній та інших формах фіксується результат роботи з рекомендованою літературою по темі семінарського заняття. Такі матеріали використовуються для відповіді на аудиторних заняттях, а також для усної доповіді по окремій тематиці і обов’язково при відпрацюванні пропущених занять.

У обов’язковому порядку студенти спираються у підготовці на рекомендовану методичними посібниками і настановами викладачів літературу: підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті у періодичних виданнях. Особливо важливі нормативно-правові акти, що стосуються питань теми семінарського заняття.

У випадку пропуску студентами семінарських занять, необхідно відпрацювати їх у двотижневий термін під час індивідуальних консультацій.

Оцінка знань здійснюється за бальною системою, а також за рейтинговою системою (сумуються всі оцінки, окрім “незадовільно”, що виставлялися протягом вивчення курсу дисципліни, або її розділів за усну відповідь, письмові роботи (контрольні роботи, реферати, схеми та ін.), виступи-доповіді, систематичність та повноту ведення робочих зошитів, індивідуальне відпрацювання тем курсу). Рейтингова форма дає можливість визначити рівень та якість систематичності засвоєння матеріалу курсу.

3. Консультації – форма аудиторного або індивідуального заняття, яка сприяє більш глибокому і повному засвоєнню студентом матеріалу, який вивчався на лекціях та семінарських заняттях, в процесі самопідготовки.

Метою консультації є з’ясування окремих питань, або елементів теми, що не достатньо були засвоєні студентом, а також роз’яснення їх змісту, структури, особливостей розуміння для окремого студента, групи студентів, лекційного потоку.

Завданням консультування є забезпечення формування відповідного до загальних вимог рівня знань у студентів програмного матеріалу та навичок його викладення і використання.

Консультація по проблемам, окремим пробленим аспектам тем курсу - невід’ємна частина лекційної роботи, семінарських занять, а також проводиться як самостіне аудиторне заняття. Наприклад, консультування студентів по проблемам, що виникають у зв’язку з проведенням референдуму і таке ін.

Консультації з питань підготовки і оформлення курсових, контрольних робіт, рефератів , наукових доповідей проводяться у індивідуальному порядку під час чергових консультацій викладачами по кафедрі (один два рази на тиждень, не менше 2 годин), або у вигляді окремого заняття чи частини семінарського заняття. Наприклад, перше семінарське заняття.

Під час проведення чергових консультацій по кафедрі викладачами також приймаються студенти, що відпрацьовують (відповідають на запитання усно або письмово) пропущені семінарські заняття. Тут використовується можливість для консультування студента, який відпрацьовує пропуски, для подальшої його ретельної підготовки з курсу.