4. Індивідуальні завдання.

Реферат (від лат. refero – доповідаю, повідомляю), 1)стислий виклад у письмовому виді або у формі доповіді змісту наукової праці (праць), літератури по темі. 2)виклад сутності певного питання.

Реферат до семінарського заняття є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, який сприяє закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами під час опанування ними відповідного інформаційного матеріалу щодо тем семінарів. Упродовж навчального року кожний студент залучається до планового, біжучого процесу написання рефератів та робить доповідь за змістом свого реферату на відповідному семінарському занятті. За обсягом реферат виконується на 8-10 аркушах формату А-4. Тема реферату визначається методичними матеріалами або викладачем, вона відповідає темі семінару, конкретизує окремі питання даної теми, її ключові поняття. Коли студентом пропущено семінар, його відпрацювання проводиться за умови представлення реферату з теми пропущеного семінару.

Тема реферату обирається студентом з переліку тем, затверджених на засіданні кафедри, а також запропонованих тем, які містяться у навчальних матеріалах.

До теми реферату потрібно скласти план, у якому повинні міститися питання, які розкривають суть теми, яка досліджується. Доцільно назву теми та план реферату обговорити з викладачем під час проведення консультації.

Після обрання теми реферату потрібно здійснити вивчення рекомендованих джерел, без знання яких неможливе висвітлення питань реферату. Слід мати на увазі, що крім рекомендованих кафедрою джерел необхідно ще використати також енциклопедичні та довідкові видання, зокрема таки, як “Юридична енциклопедія”, “Енциклопедія українознавства”, “Юридичний словник” тощо. При опрацюванні теми, пошуку необхідних матеріалів до написання реферату студенту доцільно буде звернутися до сторінок мережі “Internet”.

Основні вимоги щодо змісту реферату:

а)в основу реферату треба покласти певну суму фактичних і теоретичних даних, які треба викладати згідно існуючого плану.

б)особливу увагу треба приділити пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з’ясуванню основних понять і термінів з досліджуваної теми.

в)наприкінці роботи, підводячи підсумки, слід узагальнити увесь викладений матеріал та зробити власні висновки щодо проблеми, яка досліджується.

Вимоги до оформлення реферату.

Реферат слід писати на листах формату А4. Обсяг реферату не повинен перевищувати 8-10 сторінок. Текст реферату повинен бути написаний розбірливо, грамотно. Титульна сторінка реферату оформлюється згідно загальних вимог. На другій сторінки треба подати план реферату, в тексті роботи слід виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану, сторінки роботи треба пронумерувати. При використанні окремих джерел у тексті реферату слід робити посилання. Наприкінці роботи на окремому аркуші треба надати список використаної літератури.

Виконаний реферат потрібно подати на кафедру для перевірки до початку семінарських занять. Студенти, які не написали, чи написали реферат на незадовільну оцінку до підсумкового контролю не допускаються.

Наукова доповідь студента.

Науково-дослідна робота студентів є ефективним заходом підвищення якості підготовки фахівців і повинна здійснюватись у взаємозв’язку з навчальним процесом.

Умовно науково-дослідну роботу студентів можна поділити на таку, яка включена до навчального процесу і таку, що виконується у вільний від занять час. Так, виконання курсових робіт, які містять елементи наукових досліджень, відносять до тієї категорії науково-дослідної роботи студентів, яка включена до навчального процесу. Виконання такої роботи регламентовано навчальними планами, програмами дисциплін.

У вільний від занять час виконується науково-дослідна робота студентів, яка організована у формі студентських наукових гуртків. Такі гуртки організуються на загальноуніверситетських та випускаючих кафедрах. В них студенти готують доповіді, з якими виступають на наукових студентських конференціях і семінарах або на засіданнях гуртків. Як правило, такі студенти включаються до числа виконавців науково-дослідної роботи, яка здійснюються кафедрами.

Тематика для наукових доповідей пропонується кафедрою. При вступі до наукового гуртка студент обирає тему свого дослідження. Його подальшу роботу організує викладач-керівник, який всебічно підтримує ініціативу і творчість студента.

Як правило, студент самостійно складає план роботи і підбирає необхідну літературу та інші матеріали при постійному спілкуванні з науковим керівником.

Наукова доповідь студента – це самостійне наукове дослідження. На відміну від курсової роботи автор не обмежується лише узагальненням і систематизацією матеріалів або обгрунтуванням вже знайомих тверджень. Головна мета наукової доповіді – внести щось нове щодо вивчення проблеми дослідження. З цих підстав початок наукового дослідження являє собою пошук необхідних джерел, роботу в бібліотеках і архівах. Основне завдання – знайти нові факти, запропонувати індивідуальне обгрунтування і рішення проблемних або недостатньо досліджених питань.

Підготовлена наукова доповідь узгоджується з науковим керівником і заслуховується на засіданні наукового гуртка, ця доповідь зараховується студенту як курсова робота.

Члени наукового гуртка не обмежують свою роботу підготовкою доповіді. Вони відвідують всі його засідання, беруть участь в обговореннях наукових доповідей, підготовлених іншими членами гуртка.

Студент, який пише наукову доповідь, звільняється від написання курсової роботи. Оцінка за зроблений науковий доклад ставиться у залікову книжку як оцінка за курсову роботу. Автори кращих наукових доповідей мають можливість повідомити про підсумки свого дослідження на загальноуніверситетській або міжвузівській науковій студентській конференції.

Контрольні заходи:

- контрольна робота є одним із видів індивідуальних завдань, котра виконує функцію біжучого, оперативного контролю з боку викладача за процесом засвоєння студентами знань з відповідних тем навчального курсу. Контрольні роботи студенти виконують по всім дисциплінам напередодні проміжної атестації двічі на семестр. Оцінка контрольної роботи є одним з орієнтирів для атестаційної оцінки та підсумкової оцінки роботи студента на семінарах упродовж семестру. На виконання контрольної роботи викладач відводить 15-20 хвилин семінару. Темою контрольної роботи, як правило, є тема одного з ключових, актуальніших семінарських занять даного семестру, котрий має, насамперед, прикладне значення. Тема включає декілька питань. За обсягом контрольна робота виконується на двох аркушах, стандарту А-4;

• поточний самоконтроль за допомогою контрольних питань з конкретної дисципліни;

• контроль який здійснює викладач під час проведення семінарських занять;

• семестрова атестація з кожної дисципліни;

• поточне та семестрове тестування в період проведення атестації;

• післясесійний контроль – співвідношення поточних, сесійних та післясесійних результатів знань з конкретної дисципліни.

Підсумковий контроль – у формі заліку ( досесійні, сесійні у відповідності з навчальним планом) чи екзамену.

Перелік контрольних питань пропонується кафедрою та наводиться у методичному посібнику.

Заліки та екзамени відбуваються в усній формі і проводяться за білетами, підготовленими зазделегідь та затвердженими на засіданні кафедри. Кожний екзаменаційний білет з конкретної дисципліни складається з трьох питань, які відображають різні розділи навчальної програми.

Результати складання заліків оцінюються за двобальною шкалою (“зараховано”, “не зараховано”), екзаменів за чотирибальною – (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) і вносяться в екзаменаційну відомість та залікову книжку студента.

Студентам, які отримали під час сесії незадовільну оцінку дозволяється ліквідувати академзаборгованність до початку наступного семестру – перший раз екзаменатору, другий - екзаменаційній комісії.

Оцінка знань студентів за усну відповідь, виконання індивідуальних завдань при поточному контролі на семінарських заняттях, підсумковому контролі на заліку чи екзаменах повина відповідати наступним вимогам:

Оцінка “відмінно” – коли студент глибоко та твердо засвоїв весь програмний матеріал, повністю системно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, пов’язує теорію з практикою; може відповісти на будь-яке запитання при зміні його форми; показує знання монографічного матеріалу; правильно обгрунтовує, аргументує власні висновки; виявляє уміння самостійно узагальнювати та викладати матеріал, не допускаючи помилок.

Оцінка “добре” – коли студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих помилок у відповіді на питання, правильно використовує теоретичні положення і володіє необхідними навиками по узагальненню та систематизації матеріалу що вивчається.

Оцінка “задовільно” – коли студент засвоїв тільки основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді, недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладанні програмного матеріалу та має певні труднощі в узагальненні та систематизації матеріалу що вивчається.

Оцінка “незадовільно” – коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, має значні труднощі при узагальненні вивчаємого матеріалу.

Структурно-логічні схеми дисципліни

Структурно-логічні схеми курсу покликані підвищити наочність матеріалу. У них дається змістовна характеристика основних поняттєвих конструкцій, механізмів, ідей, поглядів, структурних організацій, логічних процедур і т.п.

Структурно-логічні схеми повинні допомогти студентові сформувати в структурі власних думок власну концептуальну структурно-логічну схему курсу й основних його тем.

Питання для самоконтролю

Акцентують увагу студентів на ключових питаннях і положеннях досліджуваного курсу і дозволяють оцінити ступінь їх розкриття (розуміння, з'ясування). Питання для самоконтролю завершують вивчення фрагментів теоретичного курсу (тем, підтем).

Нормативні документи, що забезпечують вивчення дисципліни

Нормативні документи (закони, підзаконні акти, постанови органів влади, відомчі інструкції, розпорядження, накази і т.п.)

Всебічне вивчення (ознайомлення з ними) зв’язано з посиланням на нормативні документи у електронному підручнику, або через необхідність їх використання при рішенні практичних задач (виконання завдань), або безпосередньо шляхом вивчення нормативних документів, відібраних для даної теми (підтеми, курсу).

Бальна шкала рейтингової оцінки дисципліни

Оцінка за шкалою ЕСТS	За національною системою	За системою ДонДУУ
A	5 (відмінно)	90 – 100
B	4 (добре)	80 – 89
C		70 - 79
Д	3 (задовільно)	60 – 69
E		50 – 59
FX	2 (незадовільно)- можливістю повторного складання екзамену	35 – 49
F		1 – 34