7. Інші види аварій

До інших аварій зараховують наступні:

• падіння в свердловину сторонніх предметів;

• залишення у свердловині геофізичних або інших приладів;

• відкриті фонтани;

• перекошення основ під буровим обладнанням;

• падіння веж;

• падіння талевої системи;

• пожежі, вибухи тощо.

7.1. Аварії, пов’язані з падінням у свердловину сторонніх предметів

До аварій з падінням у свердловину сторонніх предметів належить падіння вставок ротора, роторних клинів, механічних ключів, кувалд, вузлів пневматичних бурових ключів, ручних інструментів, різноманітних пристроїв тощо, за допомогою яких проводилися роботи над устям свердловини.

• Причини аварій:

• нарушення правил експлуатації інструмента;

• застосування несправного інструмента;

• відкрите устя свердловини під час роботи над ним;

• неуважність обслуговуючого персоналу.

Якщо тип і форма предметів невідомі, слід спустити печатку.

• Попередження:

• застосування справного інструмента;

• закривати устя свердловини під час роботи над ним;

• використовувати гумові кільця або спеціальні пристрої-перекривачі, які перекривають затрубний простір в процесі буріння та СПО. Кільця одночасно виконують функцію обтирачів бурильної колони під час підйому бурильної колони.

7.2. Аварії з геофізичними приладами

Найхарактерніші аварії при промислово-геофізичних роботах у свердловині — це прихват і залишення у свердловині кабелю, різних приладів, вантажів, шаблонів, торпед, які застосо­вують для випробувань свердловини і допоміжних робіт, а також самовільні вибухи торпед і постріли перфораторів, вживаних при дослідженні свердловини і допоміжних роботах в ній.

Прихват кабелю у свердловині може бути спричинений:

• перепусканням, заплуту­ванням кабелю під час опускання або підіймання з великою швидкістю;

• обвалюванням порід і утворенням пробок;

• затягування приладу в блок-баланс;

• відсутність міток на кабелю;

• несправність лічильника глибини спуску приладу.

Здебільшого аварії при промислово-геофізичних роботах відбуваються внаслідок недостатньої підготовленості свердловини до електрометричних робіт, недоброякісного кріплення пристосувань до кабелю і кабелю до підйомника, а також у разі застосування зношеного кабелю.

Незадовільна підготовка стовбура свердловини полягає у такому:

− промивання буровим розчином, який не відповідає вимогам ГТН, або тривале проми­вання, яке не забезпечує потрібного очищення свердловини;

− недостатнє пророблення місць звужень, виступів та викривлених ділянок;

− перевірка стовбура свердловини невідповідним шаблоном.

Особливо часто аварії цього виду відбуваються при довготривалих геофі­зичних роботах у свердловинах і під час залишення кабелю з пристосуванням без руху у свердловині.

Обмежено застосовують спеціальні пружинні контакти, вмонтовані в свердловинні при­строї або кабельну головку. Практика показала їх важливість і можливість уникнути за їх допомогою великої кількості аварій цього виду.

Внаслідок відсутності контрольних міток на кабелі пристрої часто затягуються на блок-баланс та обриваються.

Причиною аварії у свердловині може бути і перехрещення кабелю під час торпедуван­ня, заклинювання перфоратора після пострілу або його використання в порушених чи зім'я­тих ділянках обсадної колони.

Самовільні вибухи торпед і постріли перфораторів відбуваються внаслідок застосування нетермостійких вибухових речовин та засобів вибуху у високотемпературних свердловинах, у разі зминання кожухів торпед або передчасного надходження електричного заряду на запалювач.