- •1. Загальні поняття про аварії в бурінні
- •1.1. Визначення та класифікація аварій
- •1.2. Причини, які сприяють виникненню аварій
- •1.3. Розслідування та облік аварій
- •1.4. Загальні заходи попередження аварій
- •1.5. Ловильні роботи та торпедування під час ліквідації аварій
- •1.5.1. Основні поняття про проведення ловильних робіт
- •1.5.2. Ловильний інструмент
- •1.5.3. Торпедування під час ліквідації аварій
- •2. Аварії з породоруйнівними інструментами
- •2.1. Види і причини аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.2. Ознаки аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.3. Попередження аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.4. Ліквідація аварій з долотами
- •Дії типу тко:
- •3. Аварії з елементами бурильної колони
- •3.1. Причини аварій з елементами бурильної колони
- •Утому металу прискорюють такі фактори:
- •До таких несприятливих умов належать:
- •Найчастіше трапляються такі порушення і несправності:
- •3.2. Попередження аварій з колонами бурильних труб
- •3.4. Прихвати колон бурильних труб
- •3.4.1. Основні причини прихватів колон бурильних труб
- •Р исунок 3.7- Схеми прихвату бурильних труб (обт) в результаті перепаду тиску
- •В результаті сальникоутворення:
- •3.4.2. Попередження прихватів при бурінні свердловин
- •1) Під час опускання нового долота або опорно-центрувальних елементів (оце) в свердловину
- •2) В інтервалах різкої зміни осі стовбура свердловини
- •3) В результаті падінням сторонніх предметів або кусків породи
- •4) Внаслідок осідання шламу, обважнювача
- •5) Внаслідок сальникоутворення
- •6) Внаслідок порушення стійкості свердловини
- •7) В жолобних виробках
- •8) Внаслідок порушення режиму промивання
- •9) При випробуванні свердловин
- •3.4.3. Ліквідація прихватів та інших аварій з елементами бурильної колони
- •3.4.3.1. Підготовчі роботи до ліквідації прихватів
- •3.4.3.1. Діагностика прихватів
- •Визначення межі прихвату
- •3.4.3.2. Способи ліквідації прихватів
- •Підготовчі роботи та технологія проведення гіс зводяться до такого:
- •Ударні механізми із вільним бойком багаторазової дії
- •Ударні механізми багаторазової дії з приєднаною до бойка масою
- •Ударні яси із замковим пристроєм
- •Бурильний яс Hydra-Jar
- •Прихватів:
- •Мітчика з колоною труб
- •4. Аварії з вибійними двигунами
- •4.1. Причини аварій з вибійними двигунами
- •4.2. Попередження аварій з вибійними двигунами
- •4.3. Ліквідація аварій з турбобурами і турбодолотами
- •5. Аварії при випробуванні та освоєнні свердловин
- •6. Аварії при кріпленні свердловин
- •6.1. Причини аварій при кріпленні свердловин
- •Аварії під час кріплення свердловини виникають через:
- •Попередження аварій під час кріпленні свердловин
- •6.3. Ліквідація аварій при кріпленні свердловин
- •7. Інші види аварій
- •7.1. Аварії, пов’язані з падінням у свердловину сторонніх предметів
- •7.2. Аварії з геофізичними приладами
- •Попередження та ліквідація аварій при промислово-геофізичних роботах у свердловині:
- •7.3. Відкриті фонтани
- •7.3.1. Причини відкритих фонтанів
- •7.3.2. Класифікація відкритих фонтанів
- •7.3.3. Дія бригади при виникненні фонтану
1) Під час опускання нового долота або опорно-центрувальних елементів (оце) в свердловину
Для буріння в абразивних, твердих і міцних породах до компоновки бурильної колони над долотом рекомендується включати калібратор, діаметр якого дорівнює діаметру долота, або ексцентричний перехідник.
• перед опусканням нового долота у свердловину бурильник зобов'язаний:
− визначити інтервал, пробурений попереднім долотом, інтервали та величини посадок і затягувань бурильної колони;
− перед спуском алмазного долота зробити 3—4 рейси шарошковими долотами, очистити вибій від металу шламометалоуловлювачем;
− буріння починати долотом максимального діаметра, а в подальшому працювати з наступним долотом максимального діаметра;
− найбільш абразивні прошарки розбурювати повномірними долотами; подальше буріння вести долотами, які вже були в роботі, беручи наступне долото максимального діаметра;
− з'ясувати ступінь зношення і фактичний діаметр відробленого долота. На всіх бурових для кожного розміру доліт необхідно мати два шаблони: максимального і мінімального допустимого діаметрів;
• не можна опускати у свердловину алмазне долото, яке має зношення по діаметру понад 4 мм;
• не можна використовувати опорно-центрувальні елементи (ОЦЕ) з величиною зношення їх по діаметру більше ніж на 3 мм для розмірів доліт до 215,9 мм і на 4 мм — для доліт більших розмірів;
• нове долото з конфігурацією, відмінною від попереднього (чотиришарошкове після тришарошкового, алмазне після шарошкового тощо) та любий опорно-центрувальний елемент (ОЦЕ), треба спускати обережно, не допускаючи посадок понад 30—50 кН.
• під час опускання долота всі місця звужень і посадок, а також привибійну частину стовбура свердловини обов’язково проробляти. Навантаження на долото під час проробки має становити 20—30 кН і менше.
Інтервал проробки встановлює буровий майстер залежно від втрати діаметра попереднього долота, але не менше довжини ведучої труби.
• у процесі буріння свердловин алмазними та шарошковими долотами для попередження їх заклинювання необхідно:
− останні дві труби слід опускати з суцільною проробкою привибійної зони;
− провести приробку (обкатку) долота на вибої на протязі однієї години;
− при бурінні алмазними долотами і долотами ГАУ інструмент відривати від вибою через кожну годину, а високообертовими шарошковими — через ЗО хв механічного буріння. За наявності затягувань або підвищення тиску час буріння без відриву скоротити до 15 хв. У разі відриву інструмент припідпімати на довжину заходу ведучої труби, але не менше 6 м. Під час буріння з відбором керна відривати долото через 2-4 год. Найнебезпечнішою є привибійна зона;
− під час вимушених зупинок бурильну колону необхідно постійно їх припіднімати і опускати на довжину ведучої труби і провертати ротором через 3—5 хв;
− під час зупинок з передбаченою тривалістю рекомендується піднімати долото в башмак попередньої обсадної колони.