§ 2. Поняття інвестиційної діяльності. Основні форми здійснення іноземних інвестицій в Україні.

Здійснення глибокої структурної перебудови української економіки потребує істотного збільшення обсягу інвестицій, консолідації всіх джерел інвестування, активізації інвестиційної діяльності.

Діяльність банківської системи, фондового ринку, спеціальних (вільних) економічних зон, не забезпечує зростання обсягів інвестицій в економіку України.

Недосконалість законодавчої бази, відсутність досвіду і практики проведення позик, нерозвиненість інфраструктури ринку цінних паперів , недостатні правові гарантії для інвесторів стримують акумулювання інвестицій через цей ринок.

Основні напрямки інвестиційної політики на 1999 – 2001 роки схвалені Указом Президента України від 18.08.09р. № 1004 / 99, визначають такі її цілі:

• створення сприятливого інвестиційного клімату і стимулювання притоку капітальних вкладень у виробництво;

• інвестиційне забезпечення структурної перебудови економіки;

• стимулювання процесів розвитку виробничої сфери;

Серед заходів стимулювання інвестиційної діяльності передбачені :

• підвищити регулюючу роль держави у відновленні інвестиційного процесу шляхом концентрації та спрямування інвестиційних ресурсів бюджетів усіх рівнів у розвиток пріоритетних галузей економіки;

• внести зміни до законодавства , які б дозволяли проводити додаткову емісію акцій інвестиційно-привабливих підприємств;

• здійснювати відбір інвестиційних проектів для надання державної підтримки в разі:

- якщо інвестиційний проект має державне значення;

- інвестиція супроводжується впровадженням екологічно безпечних технологій;

- інвестиції сприяють створенню нових робочих місць.

Інвестиційна діяльність в Україні регулюється ЗУ від 18.09.1991 року «Про інвестиційну діяльність», ЗУ від 19.03.96р. «Про режим іноземного інвестування», який визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України.

Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Такі практичні дії починаються з ухвалення рішення про вкладення коштів як інвестицій, для чого досліджуються інвестиційні можливості, розробляється техніко-економічне обґрунтування, підготовляється контрактна і проектна документація,бізнес план, укладається інвестиційний договір, який далі виконується.

Види інвестиційної діяльності залежно від підстав її здійснення:

• інвестування, здійснюване промисловими, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, громадськими і релігійними організаціями;

• державне інвестування, здійснюється органами влади і управління України, АРК, місцевих рад за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних коштів, а також державними підприємствами за рахунок власних коштів;

• іноземне інвестування, здійснення іноземної промисловості, юридичними особами і державами;

• спільне інвестування – промисловими України і юридичних осіб з іноземної промисловості і юридичними особами.

За змістом інвестиційна діяльність:

• пряма - безпосереднє вкладення цінностей у виробництва товарів (робіт, послуг);

• позичкова – у формі надання позики, кредиту;

• «портфельна» - вкладення інвестором коштів у цінні папери.

Об’єкти інвестиційної діяльності – будь-яке майно, у т.ч. основні фонди і оборотні кошти в усіх сферах та галузях народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, та інші об’єкти власності, а також майнові права.

Отже, об’єтами інвестиційної діяльності є матеріальні і нематеріальні цінності, створення і використання яких відповідає вимогам законодавства, не завдає шкоди правам і інтересам що охороняється законом. приносить прибуток і дає позитивний соціальний ефект.

Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та (обов’язки) інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Інноваційна діяльність - одна із форм інвестиційної діяльності, що здійснює з метою впровадження досягнень науково – технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, та включає:

- випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

- прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

- фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

- розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального та економічного становища.

Згідно ЗУ « Про інвестиційну діяльність» інвестиції –це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

За критерієм характеру цінностей , що вкладені в об’єкти діяльністи, Закон класифікує інвестиції:

• кошти, цільові банківські вклади , паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування);

• майнові права, що випливають за авторське право;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду;

• права користуватися землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням;

Але закон дає не вичерпний перелік тих благ, що можуть бути інвестиціями.

Ознаки інвестицій:

• вони вкладаються в об’екти підприємницької діяльності, тобто не використовуються для особистого споживання;

• метою вкладень с отримання прибутку;

• суб’ект, що здійснює вкладення даних цінностей,повинен мати право на здійснення даного виду діяльності;

• діяльність суб’єкта характеризується самостійністю та ініціативністю;

• вкладеним цінностям додається статус інвестицій шляхом підписання інвестиційного договору.

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Вони підрозділяються на інвесторів та учасників.

Інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності, яки приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Отже, інвестори – це лише одна група у системі cуб’єктів інвестиційної діяльності, які здійснюють вкладення власних позичкових, або залучених коштів у формі інвестицій та забезпечують їх цільове використання.

Фізичні та юридичні особи можуть виступати як інвестори залежно від джерел фінансування їхньої діяльності, якими можуть бути, власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування та інші власні фінансові ресурси), позичкові фінансові кошти (наприклад, одержуваних від продажу цінних паперів), інвестиційні асигнування з бюджету.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь – якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасники інвестиційної діяльності – громадяни та юридичні особи України. інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Права суб’єктів інвестиційної діяльності Згідно ст.7 ЗУ « Про інвестиційну діяльність» всі суб’єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачає законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об’єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено ЗУ «Про інвестиційну діяльність» визнається невід’ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає їх для реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у т.ч., шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення м.б. передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленим законом. Взаємовідносини при такій передачі регулюються ними самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску у встановленому законом порядку цінних паперів і позик.

Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його забов’язань.

У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника, або належить йому на праві повного господ. відання. Заставлене майно при порушенні заставних забов’язань м.б. реалізовано, відповідно до чинного законодавства.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об’єтами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України.

Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України, та яким відкрито іпотечний кредит встановлення гарантія по цих інвестиціях з боку держави. Іпотечний кредит – особливий вид економічних відносин з приводу надання кредиті під заставу нерухомого майна.

По об’єктах, інвестування в які не дає права власності на них, не виключається можливість наступного володіння, оперативного управління або участі інвестора у прибутках від експлуатації цих об’єктів.

Інвестор має право на придбання небхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо, або через посередників за цінами і на умовах що визначаються за домовленістю сторін, як що це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Обов’язки суб’єктів інвестиційної діяльності:

• подавати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснення інвестицій;

• одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво.

• одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного й епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

Суб’єкти інвестиційної діяльності зобов’язані:

• додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлених яких визначають законом України;

• виконувати вимоги державних органів і посадових осіб що пред’явлений межах їх компетенції;

• подавати в установленному порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

• припускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного регулювання.

За недодержання договірних зобов’язань суб’єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов’язань, якщо інше не перередбачено законом або договором.