Різновиди маркетингової стратегії росту

Маркетингова стратегія росту
Маркетингові стратегії інтенсивного росту	Маркетингові стратегії інтеграційного росту	Маркетингові стратегії диверсифікації
– поглиблення на ринок – розвиток ринку – розвиток товару	– горизонтальна інтеграція – пряма інтеграція – зворотна інтеграція – вертикальна інтеграція	– горизонтальна диверсифікація – концентрична диверсифікація – конгломеративна диверсифі­кація

Маркетингове стратегічне планування пронизує різні рівні:

1. на корпоративному рівні стратегічний маркетинг бере участь у розробленні місії фірми, встановленні її довгострокових цілей;

2. на бізнес-рівні за допомогою маркетингу здійснюється аналіз портфеля бізнесу, досліджуються ринкові позиції стратегічних господарських підрозділів фірми та визначаються стратегічні напрями їх розвитку;

3. на рівні товару маркетингове стратегічне планування встановлює маркетингові цілі та визначає стратегічні шляхи їх досягнення щодо певних різновидів товарів, які виробляє фірма (рис. 1.2).

Маркетингове стратегічне планування – це управлінський процес установлення рівноваги між маркетинговими цілями та маркетинговими можливостями і ресурсами фірми. Основна мета маркетингового стратегічного планування – побудувати діяльність фірми таким чином, щоб органічно і найефек­тивніше поєднати виробництво, задоволення потреб споживачів, прибуток та розвиток фірми.

Завдання і функції маркетингового стратегічного планування такі: аналіз конкурентного становища фірми; оцінка маркетингових можливостей і маркетингових ризиків фірми; оцінка сильних і слабких позицій фірми на ринку; управління портфелем бізнесу фірми у напрямі визначення маркетингових стратегій щодо стратегічних господарських підрозділів фірми.

Рис. 1.2. Рівні маркетингового стратегічного управління фірмою

Принципи маркетингового стратегічного планування такі: взаємоузгодженість із загальнофірмовим плануванням - оскільки маркетингове стратегічне планування є складовою загальнофірмового плану, воно не може йому суперечити; базування на дослідженні маркетингового середовища; циклічність – передбачає необхідність розглядати маркетингове стратегічне планування як безперервний процес, а не як діяльність від випадку до випадку; гнучкість – означає можливість активної адаптації стратегії згідно зі змінами маркетингового середовища; багатоваріантність – передбачає урахування можливих змін нав­колишнього середовища на етапі формування плану.

Питання для самостійного опрацювання

1. Взаємозв'язок між загальними цілями розвитку підприємства і його маркетинговими цілями.

2. Значення стратегічного маркетингу для підприємств різноманітної галузевої належності.

Практичне заняття 1 Питання для обговорення

1. Сутність та ціль стратегічного маркетингу.

2. Основні категорії стратегічного маркетингу.

3. Вхідні та вихідні елементи маркетингових стратегій.

4. Класифікація маркетингових стратегій.

Завдання 1

Наведіть приклади місій та стратегічних господарських підрозділів відомих вам підприємств.

Завдання 2

Керівники багатьох малих підприємств України не визнають необхідність використання у своїй діяльності стратегічного маркетингу. Наведіть аргументи на користь стратегічного маркетингу.

Завдання 3

Наведіть приклади використання можливих стратегії маркетингу в залежності від стану попиту. Поясніть вибір того або іншого виду стратегії за даним критерієм.

Завдання 4

Розробіть порядок дій щодо впровадження стратегічного маркетингу на малій фірмі, що має обмежені кадрові та фінансові ресурси.

Тести

1. Категорія «стратегічний господарський підрозділ» – це:

а) відділ, цех, філія фірми;

б) відокремлена зона бізнесу фірми, яка відповідає за певний вид її ринкової діяльності;

в) певний вид продукції, який включає товари або послуги;

г) специфічні потреби, які мають бути задоволені.

2. Маркетингові стратегії розподіляються на такі різновиди:

а) поглиблення на ринок, розвиток ринку, розвиток товару;

б) горизонтальна інтеграція, товарного руху, просування;

в)  інтенсивного, інтегрального росту, диверсифікації.

г) конкурентних переваг, цінового лідерства, диверсифікації.

3. Процес стратегічного управління фірмою охоплює три основ­ні рівня:

а) товарний рівень, ринковий рівень, сегментний рівень;

б) корпоративний рівень, бізнес-рівень (СГП), рівень товару;

в) стратегічного планування, поточного планування, оперативного планування;

г) макро- і мікроринку, цільового ринку, сегменту.

4. Основні різновиди маркетингових стратегій ринкового лідера – це:

а) стратегії розширення місткості ринку, захисту позицій, підви­щення ринкової частки за існуючої місткості ринку;

б) пошук нових споживачів, нових потреб, збільшення обсягів збу­ту;

в) захист позицій, збільшення ринкової частки;

г) стратегія захисту позицій, позиційний захист, фланговий захист.

5. Фірма - це господарське утворення, яке слід розглядати як:

а) механічне об'єднання різнорідних видів діяльності окремих структурних підрозділів;

б) єдиний комплекс взаємопов'язаних однією метою видів діяльності відповідних підрозділів підприємства;

в) добре відпрацьовану систему отримання максимальних прибутків;

г) кожний із варіантів відповідей якоюсь мірою правильний.

6. Фірма як певна маркетингова система складається із підсистем, за винятком однієї:

а) підсистема кадрів, підсистема фінансів;

б) підсистема маркетингу, підсистема виробництва;

в) підсистема збуту, реклами;

г) така підсистема у відповідях не зазначена.

7. Управління маркетингом потрібно розглядати як:

а) оцінку ситуації та перевірку виконання;

б) діагноз фірми та прогноз ринку;

в) всеохоплюючий процес пристосування фірми та використання нею найвигідніших із відкритих ринкових можливостей;

г) спостереження за станом та змінами на ринку для виявлення суттєвих розбіжностей між очікуваними і фактичними результатами діяльності фірми та коригування дій.

8. Маркетингова стратегія продукту базується на тому, що при покупці здійснюють вибір товару за:

а) якістю виробу;

б) зовнішнім оформленням виробу;

в) очевидними і прихованими ознаками товару, які допомагають відрізнити товари конкурентів і привернути увагу покупця;

г) маркою відомої фірми.

9. Стратегічне планування – це:

а) прогнозування розвитку діяльності фірми;

б) перспективне бачення позицій фірми на ринку;

в) управлінський процес підтримання рівноваги між метою фірми, її можливостями і шансами у сфері маркетингу;

г) відповіді а) і б)  доповнюють одна одну.

10. Процедура стратегічного планування здійснюється у такій послідовності; (1-програма фірми; 2-мета та завдання фірми; 3-план розвитку господарського портфеля} 4-стратегія розвитку фірми):

а) 1, 2, 3, 4;

б) 4, 3, 2, 1;

в) 3, 1, 2, 4;

г) 2, 1, 3, 4.

11. Визначення мети та завдання фірми як наступного кроку стратегічного планування необхідно для того, щоб:

а) доступніше проявити свої наміри стосовно цільової аудиторії;

б) конкретизувати програму фірми, завдання кожному підрозділу та контролювати їх виконання;

в) здійснити факт реєстрації фірми в органах місцевої влади;

г) розраховувати на кредити банку і мати можливість вступити в одну з асоціацій.

12. Визначення стратегії розвитку фірм як завершального етапу стратегічного планування ставить за мету:

а) оцінити існуючі на фірмі виробництва, торгівлю товарами.

б) виявити бажані для фірми сфери виробництва товарів.