Тема 12. Фортеці, замки і монастирі як подієві ресурси.

1) Сутність та склад подієвих ресурсів

2) Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України

3) Характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України

4) Використання замків, фортець і монастирів в туризмі

РТР подій - предмет (аспект, один з проявів об'єкту) дослідження рекреаційної географії, приклад вертикальної диверсифікації «ресурсно-рекреаційної тканини». Ця подвійність - одне з свідоцтв міждисциплінарного характеру даного дослідження.

Оскільки об'єктом (і предметом) історико-географічного, історичного (у ряді випадків і рекреаційно-географічного) пізнання є минуле (в даному дослідженні - події, які вже відбулися), яке неможливе спостерігати безпосередньо, інформація про нього міститься в історичних, історико-географічних, рекреаційно-географічних джерелах. До них відноситься вся сукупність речових, письмових, образотворчих, фонічних і інших пам'ятників і матеріалів, в яких так чи інакше відображено минуле.

При аналізі ресурсів подій виходитимемо з таких положень:

-ресурси подій -окрема і специфічна складова цілісної системи РТР;

-при вивченні РТР подій, які відображають історичні, суспільно-географічні явища і процеси, застосовувався кількісний і якісний аналіз.

Рекреаційно-туристичні ресурси подій – найістотніші прояви соціального і природного руху, знакові події в історії певної території (держава, регіон, місто), в даному дослідженні - знакові прояви часу і території, яку зараз займає Україна; складова диверсифікованого ресурсно-рекреаційного поля.

РТР подій - специфічний вид інформаційних ресурсів, які можуть відображатися в меморіальному літописі відповідної території.

Враховуючи те, що всі події (історичні або інші, які виступають як специфічні рекреаційно-туристські ресурси) - реальні, в ідеальному випадку недоречно диференціювати їх на позитивні і негативні. Донині поняття «ресурси (СРТР) подій» в рекреаційній географії (географія туризму) не розглядалося. Деякі історики підтримують це нововведення, інші - категорично проти. У нас щодо цього існує однозначна і тверда позиція: події - невід'ємна складова «ресурсно-рекреаційній тканині» будь-якого фрагмента території, в даному випадку - території України.

Події можуть посилюватися матеріальними пам'ятниками або можуть зберігатися лише в нечисленних і забутих літературних джерелах, або лише в пам'яті населення, окремих свідків. Безумовно, СРТР в деяких випадках можуть дублювати інші ресурси (біосоціальні, архітектурно-історичні, природно-антропогенні т ін.), що є певним проявом статистичної некоректності.

Методика визначення цінності події території полягає у визначенні структури СРТР (їх типів), загальної чисельності СРТР у межах автономної республіки, області, розкритті (обгрунтовуванні) спірних моментів, які виникають при визначенні географічності (територіальності) події;

Події не картографуються в таких випадках: 1) подія просторово не локалізована; 2) подія відбувалася за межами сучасної території України; 3) подія не має істотного суспільно-політичного, історичного, економічного або іншого значення, і тому не може розглядатися як ресурс події.

При аналізі структури СРТР було виділено п'яти складових (п'ять видів подій): політичні, військові, культурні, економічні, екологічні. Події аналізувалися в період з IX в. до 1996 року. Результатом аналізу монографічних джерел, обробки відповідних кількісних і якісних показників є картографічна модель кількості і структури найважливіших подій (ресурсів подій) України. Максимальну кількість номінацій (п'ять) має одна область - Київська, чотири - 9 областей (Львівська, Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Полтавська, Харківська, Донецька, Одеська, Миколаївська), три - 13 адміністративно-територіальних суб'єктів України (АР Крим, Херсонська, Запорізька, Луганська, Дніпропетровська, Чернігівська, Житомирська, Закарпатська, Чернівецька, Черкаська, Вінницька, Волинська, Хмельницька), якнайменшу кількість номінацій мають дві області - Сумська і Кіровоградська.

Найбільша загальна чисельність подій, які є СРТР, зафіксована в Львівській області (94), якнайменша - в Кіровоградській (3). Найбільша чисельність по номінаціях: «політичні події» - Львівська (46), «військові» - АР Крим (23), «культурні» - Львівська (26), «економічні» - Одеська, Полтавська (5), «екологічні» - Київська (1) області. Загальна чисельність найважливіших подій у межах України - 626.

Таким чином, середня густина СРТР на території України -0,001 одиниц/кв.км. максимальна серед адміністративно-територіальних суб'єктів України - 0,004 одиниц/км2 (Львівська область), мінімальна- 0,0001 одиниц/км2 (Кіровоградська).

Такі, на перший погляд, незначні показники можуть показатися «непатріотичними». Але не слід забувати про те, що:

-Україна - найбільша за площею європейська держава;

-суб'єкти адміністративно-територіального розподілу України за своєю площею іноді перевищують окремі держави або нерідко неістотно поступаються їм по цьому показником;

-в увагу бралися лише ті дані щодо об'єктів - біосоціальних ресурсів і подій - ресурсів подій, які одержали постійну «прописку» в офіційних виданнях і є найважливішими; якщо «найважливіші» замінити на «видатні», то одержані дані щодо загальної чисельності і густини як біосоціальних, так і ресурсів подій слід множити, як мінімум, на 100.

Слід зазначити, що:

- у ряді випадків враховується подія, яка «придбала вагу» і перейшла в ресурс події значно пізніше вказаної дати (наприклад, народження Леси Українки);

-совокупность даних, які були використані для аналізу біосоціальних, подій ресурсів і встановлені в основу побудови графічних (кластерний аналіз) і картографічних моделей, з одного боку, є об'єктивною, а з другого боку -

частково заангажованою як прояв ідеології, державної позиції у відповідний історичний період. Зміна соціально-політичних і економічних орієнтирів веде до фрагментарної зміни, «ротації» історичних фактів - одні виходять в першу шеренгу, інші, звільняючи їм місце, опиняються в тіні.

Об'єктами видовищ і розваг, здатними залучити до себе туристів, можуть бути як концерти зірок, виступи політиків, спортивні змагання, шоу (наприклад, чемпіонати миру, карнавали, олімпіади), так і парки розваг і атракціонів, казино й знамениті вар'єте, ресторани й аксонометричні.

1 Автентичність — доказ походження, вірогідність. Автентичний — цілком вірогідний, заснований на першоджерелах. Автентичними вважають оригінальні, точні тексти мистецьких творів певних авторів, їхні епісто-лярій, щоденникові записи тощо, наявні у рукописах, першодруках, авторській коректурі і т. ін.

25