Тема 10. Історико-архітектурні туристичні ресурси

1) Сутність та види історико-архітектурних туристичних ресурсів

2) Історико-архітектурний ансамбль Києва

3) Історико-архітектурний ансамбль Львова

4) сторико-архітектурний ансамбль Кам’янець-Подільського

5) Історико-архітектурний ансамбль Донецька

6) Історико-архітектурні ансамблі міст України

1) Стильовим багатством і розмаїтістю відрізняються визначні пам'ятки України. Під охороною держави перебуває більше 15,6 тис. пам'ятників містобудування й архітектури, при тому, що сьогодні на обліку взятийі далеко не всі історико-архітектурні об'єкти. Хронологічний діапазон архітектурних пам'ятників України дуже широкий. Залишки найдавніших з них на місці древніх грецьких колоній збереглися в Північне Причорномор'я (Ольвия, Херсонес, Пантікапей і ін.).

Сутність та види історико-архітектурних туристичних ресурсів

Кам'яне будівництво в Древній Русі починається в X в. Основним типом кам'яних споруджень того часу були культові об'єкти. Дослідження давньоруських пам'ятників, що збереглися до сьогодні, дозволяє виділити три історичних періоди в розвитку архітектури Древньої Русі. До першого етапу (кінець Х-Першої половини XI в.) Ставляться пам'ятники, що збереглися лише частково. Це Спаська собор у Чернігові, Софійський собор і Золоті ворота в Києві. Для другого періоду (II стать. XI - початок XII в.) Характерні церква Спасу на Берестове, Успенський собор і Троицкая надбрам-на церкву в Києво-Печерська Лаврі, Михайлівський собор у Видубицькому монастирі. Третій період давньоруського зодчества представлений будівлями XII - початку XIII століття, що дозволяють говорити про наявність у кам'яному зодчестві цілого ряду стилістичних напрямків і виділяти в ньому київську, Чернігівської, Волинської, галицкую школи. Київська школа представлена Кирилівською церквою в Києві, Юрьевской (Успенської) церкви в Каневі, церквою Св. Василя в Овруче. Характерними для чернігівської школи є Борисоглебский собор, Іллінська церква, Успенський собор Елецкого монастиря, Пятницкая церква в Чернігові. Подання про волинську школу дає Успенський собор у Володимиру-Волинському. З будівель галицкой школи до наших днів збереглася церква Св. Пантелеймона в із Шевченково Івано-Франківської області.*

Багата подіями історія Україні своїми коріннями йде стародавності. На її території залишилися сліди багатьох епох від князівської епохи до сучасності. Особливу групу становлять пам'ятники дорадянської історії України: державного й громадського життя, соціальних і національно-визвольних рухів, військової історії, історії виробництва й техніки, науки й культури.

На жаль, виявлене й узято на облік лише 6,3% від загальної кількості цих об'єктів історико-культурної спадщини. До того ж вони розташовані нерівномірно, а в багатьох районах відсутні взагалі. Наприклад, у Вінницькій області, у якій 26 районів, їх немає в 12-ти, у Кіровоградської, відповідно, з 21 району - в 14, у Ровенській з 15-ти в 13, в Автономній Республіці Крим з 15-ти в 10. У цілому по Украини з 480 районів пам'ятники дорадянської історії відсутні в 199-ти.

У свій час, скорочення не тільки пам'ятників і історичних об'єктів, але й житлового фонду Красноярська, привели до тому що аренда квартир в красноярске, різко подорожчала.

Причини такої ситуації мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. На території України відбувалися важливі історичні події, які негативно вплинули на стан охорони й збереження пам'ятників - свідків минулих історичних эпох. її територія неодноразово була ареною спустошливих кровопролитних воєн, зокрема під час Визвольної війни українського народу середини Хуиист, російсько-турецьких, Кримської, Першої й Другий світових воєн і т.д.

Всі ці війни щораз приводили до загибелі багатьох пам'ятників історії й культури. Ще однієї із причин їхньої втрати є природне руйнування стародавніх об'єктів внаслідок радіаційного й теплового впливу сонця, температурних перепадів, атмосферних опадів, впливу вітру, геологічних впливів, гідрологічних зсувів

Загальна кількість архітектурно-історичних, містобудівних об'єктів, пам'ятників монументального мистецтва в Україні складає 49147 об'єктів. Їх цінність і чисельність (насичення, густина) у межах областей істотним чином розрізняються. Найцінніші культурно-історичні ресурси - в Київській, Львівській, Тернопільських, Полтавської, Чернігівської областях, Республіці Крим. Що стосується частки найвидатніших ПА в загальній їх чисельності, то найбільшої вона є у Волинській (17,3%), Закарпатській (13,4%), Львівській областях, а як найменшої - в Запорізькій, Донецькій

Всі шість номінацій не представлено ні в одній з админодиниць України.

Перша п'ятірка админодиниць за кількістю видатних об'єктів - це Львівська область (3934 об'єкти), АР Крим (3441), Київська (2886), Чернігівська (2859), Одеська (2663) області.

Як найменша чисельність видатних археологічних, архітектурно-історичних, містобудівних об'єктів, пам'ятників монументального мистецтва в Закарпатській (674), Чернівецькій (750), Волинській (837) областях.

П'ять груп ПА представлені в п'яти областях - Київської, Львівської, Полтавської, Харківської (відсутні пам'ятки промислової архітектури), Херсонської (відсутні пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Чотири групи ПА виявлено в 10 админодиницях: Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Рівненської, Хмельницької областях (відсутні пам'ятки садово-паркового мистецтва і архітектурні монументи), Тернопільської, Чернівецької областях, АР Крим (відсутні пам'ятки промислової архітектури, архітектурні монументи), Одеської (відсутні пам'ятки промислової архітектури і садово-паркового мистецтва), Черкаської (відсутні пам'ятки промислової і військової архітектури) областях, три (50 % типів ПА) - в семи областях (Волинської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Сумської, Чернігівської), дві групи ПА відзначено в двох областях - Закарпатської, Миколаївської (пам'ятники суспільної і культової архітектури) і одна - в Донецькій області.

За чисельністю пам'ятників архітектури, їх насиченості і якості (пам'ятники світового і європейського рівня) серед «стовбурів номінацій» виділяється два - пам'ятники культової архітектури (1186 об'єктів, у тому числі 10 об'єктів світового і європейського рівня, представництво у всіх адміністративно-територіальних суб'єктах держави) і пам'ятники суспільної архітектури (955 об'єктів, у тому числі 10 об'єктів світового і європейського рівня, представництво в 24 з 25 админодиницях України).

Істотно програють їм по цій тріаді (єдністю трьох ознак - чисельності, насиченості, якості) решту пам'ятників.

Так, пам'ятники військової архітектури (145 об'єктів) представлені в 18 суб'єктах з 25 (72%), найвидатніші пам'ятники садово-паркового мистецтва (19 об'єктів) виявлені в 10 админодиницях (40%), промислової архітектури (13 об'єктів) - в шести областях (24%), архітектурні монументи : - в семи областях. Що стосується найціннішої складової ПА - об'єктів світового і європейського рівня, то у межах України їх виділено 19

Наукові й промислові об'єкти туристського інтересу, що недавно ввійшли до складу туристичних ресурсів, являють собою нині функціонуючі підприємства й лабораторії, виставки й демонстрації досягнень науки й техніки. Наприклад, у Фінляндії Вас обов'язково повезуть на показову фабрику «Фазер», що провадить популярну горілку «Фінляндія» і однойменні шоколадні цукерки, а в Новоросійську або Ялті екскурсія звичайно закінчується відвідуванням заводів шампанських вин.

Культові об'єкти туристичних ресурсів пов'язані з релігією або віруваннями (сучасними або имевшими місце в людській історії). Туристи відвідують святі місця не тільки з паломницькими цілями, але й для того, щоб подивитися на застиглих свідків подій священних писань (Ізраїль, Йорданія, Мекка, Рим).

В церковному ландшафті України виділимо вісім конфесійних складових (в порядку зменшення загальної чисельності церков і сакральних пам'яток архітектури):

православні церкви (7076; 2001),

греко-католицькі (2671; 1247),

католицькі (517; 169),

протестантські церкви (1536; 25),

релігійні общини іудейського віросповідання (47; 8),

релігійні общини мусульман (40; 11),

общини східних релігій (2; 0),

окремі релігійні общини (8; 3).

З 12069 сакральних споруд в Україні 3464 є пам'ятниками архітектури. Окрему групу складають монастирі (172 об'єкти, які всі є ПА). Останні зіграли надзвичайно важливу роль у формуванні суспільно-політичної думки, наукового і культурного життя народу, а також розвитку суспільної свідомості, суспільного інтелекту. Саме за монастирськими стінами виникли перші друкарні, лікарні, бібліотеки, різні колекції і т.д..

Найдревнішими монастирями - пам'ятниками архітектури - є: Святогорській в Холодному (XV в., Волинь), Летічевській (XVI в., Хмельнітчина), міжгористий (1400 р., Львівщина), Успенський (XV-XVII в., Ровненщина), Троїцкий в Межіріче (15-17 в., Ровненщина), миколаївський в Мукачеве (XIV в., Закарпаття), Почаєвськая Лавра (XV в., Тернопільщина), Печерний в Севастополі (VIII-IX ст.), Печерний в Бахчисараї (8-9 в.), Києво-печерська Лавра (11-20 в.) і ін.

Кількісно сакральне поле України продовжує насищатися все новими і новими об'єктами, втім кількість пам'ятників поступово зменшується, їх якість (автентичність, ціннісний ранг) через нестачу засобів на реставрацію продовжує погіршуватися. Тому навряд чи широке захоплення будівництвом церков, їх чисельне зростання, яке вже давно перетворилося на ординарний процес, можна рахувати доцільним. Наявні засоби з більшою користю для духовного виховання, розвитку пізнавального туризму, підвищення якості і рівня культурно-історичного актуала було б доцільне направити на реставрацію, реконструкцію тих культових комплексів і сакральних об'єктів, яким властива певна харизма, високий культурно-історичний імідж і духовне наповнення. Шлях «клонування» культових комплексів, екстенсивного розвитку «сакрального ландшафту» не надаватиме сприяння його якісному розвитку. В той же час цей факт свідчить про загострення міжконфесіоної боротьби - по суті боротьби за душі людей, за нерухомість, за контроль над територією.

Серед САТП України найбільша чисельність церков всіх напрямів виявлена в Львівській (1817, 703, відсутні церкви двох направлень з восьми - релігійної общини мусульман і общини східних релігій), Тернопільській (1169, 410, відсутні церкви чотирьох напрямів — релігійні общини іудейського віросповідання, релігійні общини мусульман, общини східних релігій, окремі релігійні общини), Івано-Франківській (1004, 541, відсутні церкви трьох напрямів - релігійні общини мусульман, общини східних релігій, окремі релігійні общини) областей.

Якнайменша кількість церков в кіровоградській (70, 47, відсутні церкви п'яти напрямів), Запорізькій (85, 0, відсутні церкви п'яти напрямів), Харківській (98, 64, відсутні церкви трьох напрямів) областях.

Отже, православні церкви в церковному ландшафті України займають першу позицію як за загальною чисельністю культових об'єктів (біля 59% від загальної), так і по їх цінності (біля 58% ПА від загальної чисельності пам'ятників архітектури), другу позицію займають греко-католицькі (відповідно 22 і 36%), третиною - католицькі (4 і 5%).